Швеція, після того, як стала членом НАТО у березні 2024 року, пропонувала Україні надати літаки Gripen. Однак згодом наша країна зосередилась на експлуатації винищувачів F-16. Авіаційний експерт Богдан Долінце розповів 24 Каналу, чому було ухвалене таке рішення.
До теми Коли винищувачі F-16 прибудуть до України: що кажуть у Держдепі США
Це вимагає ресурсів
Коли країна бере на озброєння авіаційну техніку, це достатньо складний і тривалий процес. Підготування до отримання Україною F-16 показало, що мінімальний термін, який необхідний для опанування західних літаків – півтора – два роки.
Спочатку береться на озброєння невелика партія літаків певного типу. Далі звісно має відбутися розширення номенклатури та кількості бортів, а також застосування певних специфічних видів озброєння та складніших форм технічного обслуговування,
– підкреслив він.
Відповідно це вимагає суттєвих фінансових і людських ресурсів. Зокрема необхідно підготувати не тільки пілотів, але й наземний персонал. Потрібно мати певне обладнання для обслуговування підтримки цих літаків. Також необхідно налаштувати логістичні ланцюжки для запчастин, озброєння.
Оскільки ці літаки планується застосовувати достатньо часто, зокрема, для захисту повітряного простору, то логістична складова щодо постачання ракет "повітря – повітря", керованих авіабомб, некерованих – типу "повітря – земля", авіаційного пального відіграє теж суттєву роль,
– зазначив авіаційний експерт.
Україна віддала перевагу саме F-16, тому що на сьогодні у світі продовжується експлуатування майже декількох тисяч одиниць цих машин. Загалом їх було виготовлено приблизно 3500 одиниць.
Це означає, за його словами, що у світі є велика кількість запасних частин до цих літаків та доступ до відповідного озброєння для них.
Чому не Gripen
Однак з літаками Gripen зовсім інша ситуація.
Кількість цих літаків – відносно невелика, йдеться про декілька сотень. Крім того, Україна не зможе отримати, імовірно, в першій партії сотню машин Gripen. Швидше за все можуть прийти невеличкі одиничні партії – навіть менше, ніж ескадрилья. Це ускладнить експлуатацію літаків, адже потрібно буде готувати інфраструктуру, інженерний склад, пілотів для них,
– наголосив Долінце.
Тому підготовка отримання до F-16 не замінить аналогічну підготовку до Gripen. Час, кошти, ресурси будуть однакові, але при цьому кількість доступних літаків буде імовірно суттєво менша.
Водночас отримання нових літаків буде пов'язане зі швидкістю їхнього виробництва безпосередньо на заводі. Купити в якійсь іншій країні запчастини або самі літаки буде не можливо, тому що кількість країн, які їх експлуатують, дуже маленька,
– Богдан Долінце.
Нагадаємо, що міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом наголошував, що Стокгольм готовий надати Києву винищувачі Gripen. Однак Україна, за його словами, вирішила, що мати одночасно дві системи винищувачів – "надто багато" для неї.