Колись, ще у 2014-му, коли ми, донецькі журналісти працювали на мітингах та були на захопленнях адмінбудівель, я запитав у одного московита, чому він розповідає у репортажах ахінею, хіба ж він не бачить, хто насправді нападає на людей, та хіба не він тільки но спілкувався із кадирівцями, що засідають у будівлі СБУ?

Читайте також: Операція Об'єднаних сил: що для України означає завершення АТО

Відповідь була проста: я б подивився на тебе, якби тобі дали такий чемодан грошей. Пропагандисти у Росії отримують чималі гроші. За їх роботу по знищенню людей на Донбасі, переключанню думок бидло-населення на "мы – русские, с нами Бог" та створення зовнішнього ворога оцінюють у дійсно великі суми.

Спочатку, звісно, кажуть, що треба казати "правду", навчають, а коли людина розуміє, що для власного гарного життя їй доведеться маніпулювати та підміняти поняття, залишається на посаді. Однак із кожним роком випускникам вишів пропонують все менші та менші зарплати. Тому що їм не треба йти на угоду із совістю – вони вже є адептами "можем повторить" та називатимуть біле чорним. Пропаганда вже створила покоління, чий IQ прагне до нуля, а владі залишається це лише підтримувати.

Однак постійно засилати на Донбас власних кореспондентів стає досить дорого. Тим паче, окрім внутрішньої російської аудиторії в окупантів є ще й жителі "ДНР" та "ЛНР", яких треба годувати лайном у режимі 24/7. І для цього потрібно виховувати місцеві кадри. Цим займається "декан" філологічного факультету захопленого терористами Донецького національного університету Інеса Артамонова.

Вона була завідувачкою кафедри журналістики, де готували дійсно професіоналів-патріотів. Після захоплення шахтарської столиці 90% працівників кафедри зібрали речі та переїхали до Вінниці, щоб побудувати alma mater із нуля. Вони не раділи терористам, що вчора були наркоманами, а зараз стали власниками життя, не примирилися із росіянами, які приїхали вбивати та руйнувати. А от для Артамонової та багатьох інших діячів типу Мармазової захоплення Донбасу стало таким соціальним ліфтом, якого чекала вже давно. Все ж таки очолити цілий факультет при Україні людині, яку на кафедрі тримало керівництво вишу (та сама Мармазова та кілька інших осіб) лише через відкати від хабарів.

На самій кафедрі наразі готують пропагандистів, яких на всіляких "Оплотах" із руками та ногами відривають – настільки важлива їх робота для окупанта. На навчання псевдожурналістів навіть гроші "виш" отримує з російського бюджету.

Непогано "виріс" серед тих, хто прийшов до успіху, й Олексій Якель, людина, що не просто викладає майбутнім солдатам інформаційної війни, а вербує їх та виховує. При цьому до практичної журналістики він немає взагалі ніякого відношення: ходив до гуртку "Юнпрес", який потім очолив, а у ДонНУ вчив українську мову. Але ж після закінчення вишу – влаштувався на роботу… асистентом кафедри журналістики. Заснував проект "Школа молодого журналіста", де розповідає про "стандарти" та "патріотизм". Випускники цього закладу мають переваги для вступу до віджатого терористами "університету", а потім – на прийом до роботи. Хоча у "ДНР" завжди раді новим пропагандистам.

Читайте також: Тотальний занепад: як у Донецьку зруйнувалося останнє досягнення колишньої влади

Коротше кажучи, Льоха, ти сепаратист. Який фактично очолив підготовку людей, які вже закликають "ватників" знищувати твоє ж рідне місто разом із багатьма ні в чому не повинними донеччанами. І чекає на цього діяча, як і на Артамонову, від восьми до 15 за статтею 258-3.