Свої думки щодо цих та інших важливих подій минулого тижня висловили гості програми "Топтема" на 24 Каналі з Артемом Овдієнком – голова Українського центру безпеки Сергій Кузан і керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Серед інших тем – наступ окупантів на Авдіївку та зміна тактики обстрілів Одеси.
Важливо Під ударом Україна, США та Євросоюз: нові тези пропаганди, якими Росія атакуватиме світ
У Росії впав Іл-76: в історії багато неточностей
Сергій Кузан: Вже фактично за годину (після падіння літака – 24 Канал) повномасштабно включився весь російський агітпром. Ми бачили там і політиків, і основних топових пропагандистів як Маргаріта Симоньян, мілітарі-блогерів російських, які взялися розкручувати тему саме зі вбивством заручників.
Подивімося справді на ту різницю, яка була між MH-17 і ось зараз, коли навіть працівників їхнього МНС, які прибули на місце, просто виганяли. Тобто ФСБшники разом із російськими військовими просто вигнали їх з цієї території. Адже у кожного є якийсь мобільний телефон. Вони могли зафіксувати, могли потім дати якісь коментарі, поділитися цією інформацією зі своїми рідними.
Точно так само, як Міжнародна слідча група встановлювала всіх причетних до знищення MH-17, точно так могло бути й зараз. І тепер росіяни про це подбали, тобто їхні спецслужби спрацювали дуже добре.
Це велика площа – на кілька десятків кілометрів могли бути розкидані деталі, рештки. Звичайно ж, мали бути й тіла. За даними нашого ГУР, до моргу Бєлгорода цієї доби потрапило лише 5 тіл, аж ніяк не 65. І ми ж розуміємо, що таке 65 військовополонених – не могли ніяк 5 осіб конвоювати 60 – 65 полонених військових.
Тобто на кожного такого військового щонайменше мало бути 3 (конвоїра – 24 Канал). Це у гіршому випадку, а загалом можна говорити про 160 – 240 осіб, яких міг перевозити військовий транспорт і літак Іл-76. Тобто це зі зброєю, з викладкою і так далі.
До теми Зустріч з рідними та заява про полонених: що відомо про падіння Іл-76 у Бєлгородській області
Тому дуже багато неточностей: немає допуску жодних міжнародних спостерігачів, а за такої передачі зазвичай залучені представники Міжнародного комітету Червоного Христа; не було повідомлень про конвоювання наших заручників.
Російський Іл-76, що упав під Бєлгородом / Телеграм-канал NEXTA Live
Олександр Мусієнко: Я тільки скажу, що треба розуміти природу цієї авіації. Вона возить в Ростов-на-Дону російських військових, постійне поповнення мобілізованих. Вони літають у Вороніж, Бєлгород і в окупований Крим. І всюди літають на Іл-76.
Це основний елемент, який використовується в логістичному забезпеченні ворога. Тому я цілком допускаю, що українські сили можуть полювати за такими об'єктами й мають цілком виправдану мету.
Росіяни шукають нову тактику обстрілів Одеси
Олександр Мусієнко: Ворог завжди намагається вдосконалити можливості ведення своїх наступальних дій. Росіяни намагаються перехитрити, як вони думають, змінити маршрути, спробувати якось застосувати різні види озброєнь, застосувати РЕБи, комбіновані удари.
Цього вже було дуже багато, тобто вони вже застосували все, що тільки могли. Багато чого вже зрозуміло і видно.
У будь-якому випадку ці дрони, як підлітали з моря, так з моря і підлітають. Те, що вони намагаються йти між будинками – це теж зрештою зрозуміло залежно від цілей. Інше питання, що можливо раніше вони намагалися влучати в припортову чи портову інфраструктуру, яка розташована ближче до моря, а зараз вони намагаються вражати цілі, які десь глибше. Тож зрозуміло, що і дрони летять по-іншому.
"Британія могла допомогти": російські НПЗ у вогні
Сергій Кузан: Величезне російське угруповання на нашій території потребує пального та інших супутніх компонентів. Удари по тилах – це взагалі наш єдиний вихід для того, щоб протистояти цій величезній машині. Сьогодні ми маємо маршрути, яких раніше не було. Тобто північ – там, де росіяни думали, що взагалі все захищено, що в нас навіть немає таких засобів ураження.
Понад тисяча кілометрів – Усть-Луга Ленінградської області – це ж 40% сирої нафти й взагалі північні ворота Росії. Росія величезна, але якщо говорити про експортні можливості, це насправді ж не так багато. Тобто це північ – Усть-Луга, балтійський напрямок і Чорне море – Новоросійськ, Туапсе, тобто ті місця, куди вже долітали наші дрони.
Окупанти ліквідували пожежу в Усть-Лузі майже 2 доби / РосЗМІ
Уся смуга на відстані 500 кілометрів, там де розташовуються російські бази, зокрема їхні нафтобази, бази з дизельним пальним – повинні бути уражені постійно. Після цього навіть велике російське угруповання реально почне відчувати перебої з пальним. Це не значить, що вся техніка стане і не буде чим її заправити, але це значить, що вони вже відчуватимуть перебої із забезпеченням. Ця відстань і обсяги постачання фронту дійсно мають значення.
Логістичні маршрути у нас краще побудовані, ніж в росіян. На Сході краще, але на Півдні є проблема. І от щоб це все забезпечити, потрібен час, потрібна велика кількість техніки та велика кількість палива й інших супутніх компонентів. Завдавши такого системного ураження по їхніх тилах, ми збільшимо час і зменшимо кількість доставляння. Це означатиме, що почне пробуксовувати їхнє велике угруповання.
Олександр Мусієнко: Я взагалі ці речі пов'язую з приїздом прем'єра Британії Ріші Сунака до України. Бо після того, як він здійснив візит, дуже багато чого почало змінюватися.
Не виключаю, що вони нам допомогли. Можливо, надали певну інформацію, можливо, певні компоненти для дронів, які виробляються в Україні.
Розумієте, це все надзвичайно стратегічна комплексна операція. Мета не тільки не дати заправитися російській техніці. Мета вдарити, зокрема по так званих кремлівських елітах – наближеному колу і сказати: "Дивіться, ваша так звана "сво" вже тут – у Ленінградській області, й вона піде далі".
Що окупанти задумали в Авдіївці
Олександр Мусієнко: Дуже багато заяв з російського боку лунає щодо Авдіївки. Зрозуміло, що вкидається дуже багато ІПСО, різних фейкових наративів. У мене запитання, так чого від жовтня, коли почали великі повномасштабні наступальні дії, застосували стільки техніки, не взяли Авдіївку?
Мені здається, що це знову ж таки морально-психологічний тиск на українців з метою, щоб тут теж здійнялося, мовляв, дайте боєприпаси, дайте снаряди. А також тиск на командування. Росія розраховує, що Україна зараз має зняти якісь підрозділи, передислокувати під Авдіївку, оголити якийсь напрямок, а вони начебто в іншому місці прорвуть фронт. Хоча зараз прорвати фронт дуже складно.
Те, що ворог наступає – це тактичні успіхи. Як раніше казав Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний, це бої місцевого, локального значення. Так, вони масштабні. Так, росіяни наступають. Але вони не мають оперативно-стратегічного розвитку.
Окупанти тиснуть на Авдіївку / Shutterstock
Тому вони шукають ці "шпарини". Думають, що зараз скажуть і, можливо, з-під Роботиного заберуть одну або дві бригади, а росіяни там вийдуть, захоплять щось. Або, наприклад, відтягнемо їх від Куп'янського напрямку.
Трамп виграв ще одні праймеріз: які тепер шанси у Гейлі
Сергій Кузан: Якщо порівнювати минулі вибори Трампа і ці, то після других праймеріз (у Нью-Гемпширі – 24 Канал) є ширша коаліція, яка розуміє, що треба трошки допомогти Ніккі Гейлі і все ж таки створити противагу для Трампа. Республіканська партія повинна сьогодні визначатися. Крім того, від часу минулих праймеріз у Гейлі було близько 30%, сьогодні – під час останніх у неї є зростання на 10 – 15%.
Ніккі Гейлі перед праймеріз у Нью-Гемпширі / Getty Images
У Трампа є дуже багато прихильників, зокрема і серед української громади (у США – 24 Канал). Вони говорять, що економічні умови були набагато краще. Тобто в плані забезпечення білої родини з трьома дітьми, за часів президентства Трампа, були набагато краще умови, ніж, наприклад, Обами.
У цьому ж і є дилема цих виборів, заручником якої стало питання України, не лише Ізраїлю і Тайваню. Адже електорат демократів – традиційно кольорове населення, зокрема і мігранти. Якщо буде прокомуніковано, що демократи поступилися республіканцям щодо закриття кордону, то це вдарить по рейтингу конкретно демократів і Байдена. Якщо республіканці протиснуть це рішення – значить вони наростили свій вплив.
Сьогодні йде ця боротьба. Демократи не хочуть поступитися республіканцям, а республіканці не хочуть віддавати 61 мільярд Україні. Можна говорити, що Трампу вигідно чи не вигідно, але це радше конспірологія. Реальна політика є дуже проста – це голоси виборців.
Нам не можна бути в цьому інформаційному потоці й обирати ту чи іншу сторону. Для нас має бути абсолютно байдуже, демократи чи республіканці (переможуть на виборах у США – 24 Канал), головне, щоб питання України стояло на порядку денному. Це – завдання України й нам дуже бажано зберегти двопартійну підтримку.
Зверніть увагу Вирішальний 2024․ Все про вибори в США, чи допустять Трампа та що таке супервівторок
Ми повинні думати, як ми діятимемо з президентом Байденом, з президентом Трампом і з президенткою Гейлі. Це прагматична політика і все решта – лише, скажімо так, пристосування. На жаль, цього року 70 виборів по всьому світу, ми нічого з тим не можемо зробити.
Олександр Мусієнко: Європа зараз страхується від того, що в Америці може бути криза, пов'язана з виборами. При чому дуже цікаво, для нас ситуація складається win-win (безпрограшна – 24 Канал).
Демократи покладають сподівання на Берлін, тому що вони традиційно працюють. Президент Джо Байден подзвонив канцлеру Олафу Шольцу й той каже, що допомога Україні збільшується від 3 до 7 мільярдів. А британці працюють з республіканцями. Своєю чергою про те, що потрібно підтримати Україну. У них йде боротьба за своє лідерство. Тобто Берлін хоче лідирувати в Європі, але Лондон теж не проти.
Шольц і Байден у Вашингтоні, 2022 рік / Getty Images
Вони змагаються між собою, тому шукають шляхи, як підтримати Україну. Вони розуміють, що якщо зараз Європа в цей кризовий час не продемонструє хоч якогось лідерства, то з часом, за умови, що вплив Сполучених Штатів зменшиться, збільшиться інший вплив. Не буває пустоти – вона заповниться.
Хто може заповнити тоді? Китай, який має перше місце по товарообігу з Європейським Союзом. Європейцям за будь-яку ціну треба зберегти зараз хоча б якийсь баланс, щоб не дати ні Сі Цзіньпіну, ні Владіміру Путіну сигналу, мовляв, welcome (ласкаво просимо – 24 Канал).
Сергій Кузан: Не варто думати, що це вже кінець і Штати пішли в повний ізоляціонізм. Там трохи більше, ніж одна людина, навіть на посту президента і нам не потрібно цього боятися. Ми пам'ятаємо це і перед минулими виборами Трампа. Отже, нам не треба бути всередині цих виборчих перегонів і включатися в нагнітання цієї історії.