Політолог та виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко розповів 24 Каналу, що це матиме стратегічні наслідки не лише для всієї безпекової архітектури у світі. Адже деякі країни фактично легітимізували незаконні вибори у Росії та самого Путіна як президента Росії.
Дивіться також Чи стане інавгурація 5․0 для Путіна останньою та чого чекати від Росії в найближчі місяці
Легітимізація незаконних виборів
У вівторок, 7 червня відбулася так звана "інавгурація" Владіміра Путіна. Франція, Греція, Мальта, Кіпр та Угорщина були присутні на цьому дійстві на різних рівнях дипломатії. Деякі з цих країн підтримують риторику Кремля або ж допомагають Росії обходити санкції. Втім присутність французького посла на церемонії здивувала багатьох.
Згодом у Франції заявили, що участь їхнього посла на "інавгурації" Путіна не означає, що Франція визнає законність виборів у Росії та визнає Путіна президентом. Це лише означає, що в Москві є відповідне посольство.
Коментарі щодо участі Франції в "інавгурації" виявилися абсолютно недолугими. Адже присутність посла на інавгурації – це частково і є легітимізація незаконно обраного псевдопрезидента Путіна. Вибори у Росії не те щоб були незаконними, їх просто не було взагалі,
– наголосив Олексій Буряченко.
Українське МЗС чітко визнало, що Україна не визнає так звані вибори у Росії, а також Владіміра Путіна як легітимного президента, що підкріплено юридичними нормами. Таке ж рішення ухвалили у Європарламенті.
Ба більше, Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель також радив країнам ЄС не відправляти своїх дипломатів на "інавгурацію" Владіміра Путіна. Як результат, аж 6 європейських країн вирішити все ж взяти участь у цій "цирковій виставі".
Франції там ну точно було не місце. З їхніх заяв здалося, що вони самі не розуміли, що там робили. Якщо вони думають, що прийшли просто бутербродів туди поїсти, бо в них є посольство, у Москві, то у них великі проблеми в дипломатії. Але це все – частини одного пазлу, який направлений на перезавантаження відносин з путінською Росією,
– зазначив політолог.
Власне, навіть у Сполучених Штатах вважають, що Владімір Путін є "президентом" Росії. Така реакція є просто за межею абсурду. Адже не лише у Росії відбулися незаконні вибори, але й країна просто ігнорує міжнародне законодавство та підриває засади глобальної системи безпеки.
Світ самознищується
Країни, на третій рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну, досі кволо реагують на агресивну та руйнівну діяльність Владіміра Путіна. Невідомо, що ще має зробити російський диктатор, аби це врешті викликало адекватну та жорстку реакцію міжнародної спільноти.
Все це матиме стратегічні наслідки. Будь-який тоталітарний режим у світі розумітиме, що неважливо взагалі нічого: ні міжнародні спостерігачі, ні визнання, ні спосіб проведення виборів, бо Захід, окрім глибокого занепокоєння, нічого не протиставить. Диктаторів радо визнаватимуть та продовжуватимуть з ними співпрацю. Світ просто самознищується,
– підкреслив Буряченко.
Каталізатором світових проблем, безумовно, є Росія. Водночас відсутність реакції на дії країни-агресорки породить лише більше нових "путінських" режимів.
"Жодна країна не боятиметься дій за межами правового поля, міжнародних домовленостей, розумітиме, що право сили завжди важитиме більше, ніж право дипломатії. До цього йде світ. Щобільше, на тлі ядерної ескалації, ядерна зброя поширюватиметься усім світом. Адже право сили у сучасному світі тотожне до наявності ядерної зброї", – наголосив політолог.
На думку Буряченка, усі ці факти просто ведуть до повного знищення нинішньої архітектури світової безпеки.
Путін вкладався в розкол ЄС
До слова, Організація об'єднаних націй, звісно, ніяк не реагує на все, що відбувається, з простої причини: Росія досі є членом Радбезу ООН. Немає і санкційного пакета колективного Заходу хоча б для юридичної фіксації незаконних виборів у Росії та нелегітимності Путіна.
Зрозуміло, Путін робив усе можливе. Кремль витрачав мільярди для того, щоб підірвати єдність Заходу та затягнути хоча б декілька країн на свою "інавгурацію",
– зазначив Буряченко.
І російський диктатор свого домігся. До речі, цікаво, що на церемонії мало бути сім представників європейських країн. До присутніх мала долучитись ще й Бельгія. Це було б цікавою ситуацією, адже саме у Бельгії зберігається приблизно 70% усіх заморожених активів Росії.
"Було б цікаво подивитися, як ми б далі говорили з Бельгією щодо налагодження компенсаційних механізмів, вилучення заморожених активів на користь України, якщо їхня делегація була б на "інавгурації" Путіна. Це було б критичним сигналом у питанні заморожених активів", – зауважив політолог.
Такий політичний сигнал було б важко перебороти. Знадобилося б надзвичайно багато часу та зусиль для трансформації Бельгії, хоч вона нібито й підтримувала Україну у війні проти Росії. Втім вони все ж хотіли приїхати на "коронацію" Путіна. Змінили це рішення в останній момент.
"Інавгурацію" Путіна не проігнорували
- На так званій "інавгурації" у Кремлі були відсутні представники Сполучених Штатів, Великої Британії, Канади та більшості членів Європейського Союзу. Однак не всі вирішили ігнорувати російського диктатора.
- Як ми вже згадували, на "інавгурацію" до Владіміра Путіна неочікувано завітав французький дипломат. Доволі дивно це виглядало на тлі останніх заяв Еммануеля Макрона, який різко почав засуджувати дії російського диктатора, вимагав від Європи рішучіших дій щодо підтримки України та навіть заговорив про можливе введення військ до України.
- Крім того, на церемонію до Путіна приїхали також делегати від Франції, Угорщини, Словаччини, Греції, Мальти та Кіпру.
- До слова, цікаво відзначити, що прем'єр-міністр Вірменії заявив, що не отримував запрошення від Путіна на "торжествене дійство" у Кремлі. Однак за словами Нікола Пашиняна, навіть якби запрошення не було, він би все одно не приїжджав до Москви, адже зараз має не менш важливі справи.