На щастя, повідомлення, які цьогоріч отримувала поліція, виявилися хибними. Наразі в усіх містах країни відкрили кримінальні справи щодо фейкових "мінувальників".
До теми У Львові псевдомінувальник "Приватбанку" вимагав скасувати масковий режим
До відповідальності притягають лише 20% зловмисників
Адвокат Тарас Жиравецький розповів, що з 2020 до 2021 року, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, анонімним "мінувальникам" винесли понад 1300 вироків. Питома вага рішень, за якими зловмисників притягують до реальної відповідальності не є великою – лише 10 – 20%.
Здебільшого підсудних звільняють від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки,
– зауважив юрист.
За словами Жиравецького, існують вироки, якими зловмисникам дають реальний термін відбування покарання. Проте також в Україні діє дуже поширена практика укладення угод про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.
"На підставі таких угод осіб звільняють від відбування покарання з випробуванням на 1 – 2 роки, зобов'язавши періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації", – додав адвокат.
Під час іспитового терміну засуджені повинні повідомляти співробітників уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Цікаво Поліцейські знайшли псевдомінувальника, який зірвав уроки в школі Кривого Рогу
"Мінувальники" воліють залишатися анонімними
Жиравецький додав, що багато повідомлень про замінування надходять електронною поштою. У таких випадках зловмисники використовують різноманітні заходи анонімізації – браузер "TOR", VPN, прив'язку поштових скриньок до віртуальних номерів телефонів. Так "мінувальники" намагаються завадити правоохоронцям знайти їх та затримати.
"Для реалізації підривної діяльності зловмисники створюють ботоферми, фейкові акаунти у соцмережах, форумах і популярних месенджерах. Через анонімні профілі, вони розсилали неправдиві повідомлення щодо "мінування" інфраструктурних об'єктів на території України", – зазначив адвокат.
Юрист розповів, що у випадках, коли повідомлення про замінування надсилають неповнолітні, то за правопорушення повинні відповідати їхні батьки. За неправдивий виклик спецслужб та невиконання обов'язків щодо виховання дітей дорослим доведеться сплатити від 1 700 до 5 100 гривень штрафу.
Однак, якщо неповнолітньому "жартівнику" вже виповнилося 16 років, на нього чекатиме кримінальна відповідальність. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу передбачає від 2 до 6 років за ґратами.
Варто прочитати Погрожував тисячам дітей: "російський шпигун" замінував усі школи Кривого Рогу
Багато повідомлень надходять з Росії
Жиравецький розповів, що багато повідомлень про замінування надходять з Росії й тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей. Через це притягнути винних до відповідальності вкрай складно.
Іноземці або люди без громадянства, які не проживають в Україні постійно та вчинили злочини за її межами, підлягають відповідальності за Кримінальним кодексом. Однак лише у випадках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони скоїли тяжкі чи особливо тяжкі злочини проти прав і свобод українців або інтересів України.
"Свідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності є тяжким злочином", – зазначив адвокат.
За його словами, неправдиві повідомлення про мінування об'єктів соціальної сфери, що почастішали останнім часом, є інструментом гібридної війни РФ проти України. Зловмисники роблять це для того, щоб створити напругу та панічні настрої у суспільстві.