Київ втрачає обличчя, – інтерв'ю Євгенії Кулеби про скандальні забудови та якість води в столиці

Чому суспільний резонанс виник саме на етапі знесення – в інтерв'ю у програмі Катерини Соляр "Перехресний допит" на 24 каналі розповіла керівниця громадської організації "Місто-сад", депутатка Київради Євгенія Кулеба. Також говорили про екологію, озеленення та якість води у столиці.

До теми Будинку "Квіти України" у Києві надали охоронний статус

Про "Квіти України"

Тема резонансна, днями вона набула розголосу. Я розумію, що ви – за рішення, яке ухвалили. Хочеться почути вашу позицію щодо цього.

Я загалом – за збереження "обличчя" Києва і за повагу до думки громади. Ситуація з "Квітами України" стала останньою крапкою, показовим прикладом. Дуже гарно спрацювала і місцева влада.

І дуже швидко.

Досить оперативно. І Міністерство культури. Зокрема, завдяки активній позиції громади. Дуже швидко створили спільноту, яка називається "Врятувати "Квіти України". Це – приклад синергії і співпраці місцевої, державної влади та громадського сектору.

Чому так сталось, що будинок стояв, у ньому працював магазинчик, потім він собі з'їхав? Власник мав нібито на те право, тому що будівля не перебувала під охороною. Він знайшов собі людину, яка вкладе в це гроші і тут – "вибач, але ні".

Не лише в Києві, у багатьох українських містах працює і громада, і міська влада в режимі "тушіння пожеж". Саме тому це і відбулось. Справді, стояла будівля. Справді, всередині вона давно була занедбана. Ззовні – не можу так сказати. Вона була завита дуже гарним виноградом.

Будівля "Квіти України" та зрізаний з неї виноград / Колаж 24 каналу

Це почалось в той момент, коли зрізали виноград і відбувались підготовчі роботи. Тоді активізувалася громада. В нас є інший приклад – на вулиці Петлюри, 29, який нещодавно втратило наше місто. Дуже показовий приклад, коли об'єдналася громада. Будинок розташований у приватній власності і власник просто вирішив його перебудувати так, як він вважав за необхідне.

Ми майже з вами колеги, у нас є свої шоу. Ми говоримо про актуальні для Києва теми – називається "Питаннячка Києва". Навіть цей представник забудовника прийшов в ефір і пообіцяв залучити громадськість, експертів, разом обговорити концепції реконструкції цієї будівлі. Потім, вже через 3 – 4 дні, заїхала техніка і почала її руйнувати.

Я бачила цей ефір, фотографії. Хотіла сказати, що нібито непогано він збирався його реконструювати – частину збирався залишити, а частину зробити скляну.

Знаєте, погано чи непогано – це моя класична дискусія з колегами. Навіть не депутати повинні вирішувати хороший чи поганий проєкт, якщо мовиться про історичну будівлю, яка є одним із символів Києва. Таке питання потрібно розв'язувати в експертному середовищі. Так і відбулось – спрацював Департамент культурної спадщини, Мінкульт, і ухвалили відповідне рішення. Тому дуже хотілося б, щоб такі ситуації розв'язували системно, а ми менше "гасили пожежі".

Про будинок Івана Уткіна

Чомусь так виходить, що і Київській мерії, і депутатам Києва не вдається врятувати чимало історичних будівель, які зносять і спотворюють. Хоча міська громада і активісти регулярно попереджають, а потім будівлю починають руйнувати і депутати репетують про це. Така історія була з будинком Уткіна на вулиці Петлюри, 29. Там теж за пів року було відомо, що власник збирається зносити будівлю і її таки знесли, а реакції від депутатів не було.

Хочу прокоментувати – депутати відреагували.

Після того, як будівлю знесли.

Всі ці будівлі, на жаль чи на щастя, перебувають у приватній власності. У нас ринкова економіка. Загалом це така взаємодія власника і представників міста. Абсолютно точно повинен діяти історико-архітектурний опорний план. Мають діяти однакові правила для всіх забудовників.

Будинок Уткіна, який спричинив резонанс у суспільстві / Фото "Культурної спадщини Києва"

Щодо реакції депутатів – щодо будинку Уткіна зареєстрували рішення про звернення Київради до суду щодо розірвання договору оренди із забудовником. Я – співавторка проєкту.

На жаль, будівлю не врятували. Особисто для мене, це величезна втрата.

Однак це приклад того, що загалом відбувається в Києві. І ще один сигнал, що потрібно відповідне питання розв'язувати системно. Також я є співавторкою проєкту рішення про встановлення тимчасового мораторію на нове будівництво в історичному ареалі. Його визначив генеральний план Києва.

Цей проєкт рішення тільки зареєстрували, він ще не проходив комісію через канікули. Дуже сподіваюсь, його підтримає зала. Він передбачає заборону на нове будівництво, яке порушувало геометричні форми будівель в історичному ареалі Києва. Винятком є лише будівництво соціальної інфраструктури, доріг.

Сподіватимемось, що і це рішення діятиме до ухвалення нового генерального плану Києва і врегулює ситуацію, яка зараз відбувається.

Ми справді втрачаємо історичне "обличчя" Києва поступово.

Я дуже щаслива, що є резонанс. Вдячна громадським організаціям, активістам, які завжди на сторожі і допомагають депутатам та представникам виконавчої влади бачити і активніше реагувати на те, що відбувається в місті.

Про генеральний план

Коли у нас з генпланом розберуться? Я про нього чую вже 5 рік.

Це дуже проблематичне, складне питання. Нещодавно мер анонсував, здається, на останньому пленарному сесійному засіданні, що ми активно починаємо обговорювати вже в новому складі Київради генеральний план і ухвалюватимемо його. Думаю, що це буде одне із найважчих рішень, яке ухвалить Київрада.

Цікаво У Києві з'явився мурал, який очищає повітря: це не жарт

Про "будинок-монстр" на Подолі

У "будинку-монстрі" на Подолі, який збудували на вулиці Нижній Вал, 29, виявились кілька зайвих поверхів. Через це не можуть ввести в експлуатацію. Кажуть, що там помітили ознаки життя – нібито горить світло, хтось живе, ходить чи перебуває. Яка з ним справа? Здається, це питання тягнеться кілька років щонайменше.

Не впевнена. Я не бачила ознак життя. Я не впевнена, що вони можуть бути, тому що немає сертифіката на введення в експлуатацію цієї будівлі. Не дивлячись на рішення Верховного Суду України, який нібито зобов'язує ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція – 24 канал) видати цей сертифікат.

"Будинок-монстр" на Подолі / Фото "Енциклопедії новобудов"

Водночас наразі земля не перебуває в оренді забудовника. Видача такого свідоцтва суперечить чинному законодавству. Навіть якщо там і може бути світло – це однозначно незаконно, потрібно викликати поліцію. Потрібно фіксувати правопорушення.

Дуже таке резонансне питання для Києва, тут позиція міської влади дуже зрозуміла і однозначна, тому що Київрада активно бере участь у судах, пов'язаних із "будинком-монстром". Я просто вважаю, що потрібно прибрати ті 4 зайвих поверхи, які називають "антисольними", мансардами. Така цікава назва.

Про скандальні забудови

Ці 4 поверхи – зайві. Вони спотворюють обличчя Подолу. Їх треба знести, очевидно. Київська міська держадміністрація "ходить" по судах, але не можна сказати, що вона надто активно це робить. Євгеніє, хіба у нас було перешкодою введення будівлі без документів в експлуатацію? Згадайте хоча б історію із будинками Войцеховського, які будувались без документів, оформлювалися якимись рішеннями суду попереднім числом. Хіба це в нас є перешкодою для скандальних забудов?

Погоджуюсь абсолютно. Вдала місцева влада повинна мати монополію на визначення правил в місті. В цілому в мене є позиція, що місцева влада має формувати і пропонувати забудовникам пріоритетні території розвитку. Зараз як це відбувається? Представники забудовників ходять по місту, шукають на картах, де б забудувати. І вони визначають, вони пропонують території для розвитку, а не навпаки.

Скажу про важливу історію для мене, про озеро Вирлиця. Там теж дуже активний діалог з депутатами, активістами щодо того, чи потрібно забудовувати зелену зону і взагалі – чи потрібно зменшувати розмір озера. Так от, для мене така ситуація не може виникати у місті Києві, тому що зелені зони не можуть забудовуватись в умовах змін клімату.

Це все відбувається, тому що взагалі основні ділянки були віддані під забудову за часів Черновецького. Далеко до нас. Виходить, що і попередній склад Київради, і поточний склад Київради працює з наслідками.

Ексмер Києва Леонід Черновецький / Фото LIGA.net

Важливо, особисто для мене, дуже уважно ставитись до продовження договору оренди. Бути адвокаткою проактивної позиції міста, міського голови, виконавчого органу, депутатського корпусу, які будуватимуть стратегію міста, а не йтимуть за забудовниками. Зараз я дуже часто бачу ситуацію, коли забудовники – девелопери, будемо так інтелігентно називати їх, формують адженду і порядок денний. Виходить, що міська рада постійно доганяє, постійно гасить пожежі.

Про якість води у Києві

Однак ви працюєте в депутатській комісії з питань екології. У цьому конкретному випадку із спробою забудувати частину озера в Вирлиці, ця депутатська комісія має вирішальне право і повноваження для того, щоб зупинити забудову озера. Чому так стається, що досі депутатська комісія з питань екології не зупинила забудову озера у Вирлиці? Хто конкретно цьому заважає?

Коли я не була депутаткою, то теж вважала, що є комісія, конкретна людина, яка може все зупинити. Насправді депутатів – 120, а також міський голова. Рішення приймають депутати більшістю голосів. Виходячи з регламенту Київради, за мовчазною згодою будь-який проєкт рішень може пройти будь-яку комісію без розгляду, просто за мовчазною згодою… Рішення приймають в залі, більшістю голосів, тому я б не перекладала відповідальність на земельну, бюджетну чи екологічну комісію.

Звичайно, я не просто працюю у постійній комісії з екологічної політики, я там ще й секретар. Тобто, маю ще таку умовно керівну посаду. Звичайно, мені хочеться, щоб екологічна комісія думала і дбала виключно про збереження зелених зон, про питання стану повітря і води в місті Києві.

До слова На Нивках посеред тротуару утворився гейзер: відео

Наприклад, для мене був сюрприз і абсолютно неприпустима ситуація, коли Київводоканал на своїх сторінках у соцмережах публікував (інформацію – 24 канал) про те, що потрібно пити воду з крана, а не бутильовану воду. Водночас є зрозумілі, конкретні звіти про європейські стандарти. Тут не лише про Київ мовиться. Взагалі – українська вода в українських містах є технічною. Її взагалі не можна вживати.

Треба ставити це питання до кожного депутата і депутатки Київради. І тут немає значення, у якій комісії ти працюєш. Будь-який депутат може займатись і опікуватись будь-якими питаннями. І, на жаль чи на щастя, рішення приймаються більшістю.

Однак ви ж при цьому є й громадською активісткою. Від вас ще й з цієї сторони чекають щось. Багато хто вас знає, пам'ятає, тому ви ще можете дописом у фейсбуці зібрати громадськість, яка допоможе депутатам побачити проблему там, де її ще не видно.

Можу. Водночас помітною є діяльність реакційна та революційна, назвемо так. Водночас в мене були і є прояви громадського активізму і дуже стійкої позиції, я ще очолюю ГО "Місто-сад". Ми вже майже 8 років працюємо по всій Україні. Співпрацюємо із представниками місцевої влади, з місцевими громадами. Разом проєктуємо парки, сквери. Реалізовуємо освітні, мистецькі проєкти.

Я дуже вірю в стійкість інституцій і систем. Дуже хотілося б, щоб ці розрізнені громадські активісти об'єднувались, формувались якісь системи, які будуть працювати, показувати результат і впливати на місцеву політику. Не 1, 2, 3 роки, поки потрібно "гасити пожежу", а і через 100 і 200 років.

Про забрудені водойми Києва, екологічну стратегію та озеленення столиці – читайте в другій частині інтерв'ю вже незабаром на сайті 24 каналу.