Журналіст і політолог Сергій Ягодзінський в ефірі 24 Каналу заявив, що ключова проблема полягає не лише в змісті заяв, а й у моменті їх озвучення. На його думку, ці меседжі могли б мати інший ефект раніше, але сьогодні виглядають запізнілими.

Дивіться також Натяк Трампу, – політолог пояснив, чому Європа бойкотувала Раду миру

Чому ці заяви пролунали саме зараз?

Ягодзінський вважає, що інтерв'ю не можна розглядати поза політичним контекстом. За його словами, риторика Залужного звучить як спроба окреслити власну роль у війні та дистанціюватися від рішень влади. Водночас політолог переконаний: подібні оцінки мали б значно сильніший ефект, якби пролунали тоді, коли він очолював Збройні сили України.

Якби слова, які сказав Залужний, були ним промовлені у 2023 році, і якби він сміливо подав у відставку та публічно оголосив про незгоду з військово-політичними рішеннями, це була б політична бомба. Але сьогодні, у 2026 році, всі ці заяви насправді вже запізнілі,
– наголосив політолог.

На його думку, сьогодні ситуація інша: країна четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни, і суспільство оцінює подібні заяви крізь призму пережитого досвіду. Саме тому він назвав нинішні меседжі запізнілими та такими, що навряд чи принесуть політичні дивіденди.

Заяви Залужного про Запорізьку АЕС

Окремо Ягодзінський зупинився на тезах Залужного щодо ситуації навколо Запорізької атомної електростанції.

Довідка. Посол України у Великій Британії Валерій Залужний в інтерв'ю Associated Press заявив, що одним із ключових завдань контрнаступу 2023 року було звільнення частини Запорізької області, де розташована Запорізька атомна електростанція, з подальшим просуванням на південь до Азовського моря. За його словами, план передбачав зосередження значних сил для створення "єдиного кулака", що дозволило б перерізати сухопутний коридор Росії до Криму. Втім, необхідної концентрації ресурсів, як стверджує Залужний, не відбулося – війська були розподілені по різних ділянках фронту, що послабило наступальний потенціал. Журналісти AP зазначили, що двоє західних військових чиновників анонімно підтвердили відхилення операції від початкового плану, а у СБУ згодом спростували одну із заяв ексголовкома.

Політолог вважає, що такі оцінки варто розглядати з урахуванням усіх ризиків, які існували на той момент.

Я з холодом прочитав це і подумав: а що було б, якби Зеленський дав те що хотів Залужний і дозволив вести активні бойові дії в напрямку Запорізької атомної електростанції?,
– зазначив він.

Політолог зауважив, що риторика про "потужний кулак" у напрямку Запорізької атомної електростанції виглядає застарілою та відірваною від нинішніх реалій війни. Він поставив під сумнів доцільність такого сценарію, наголосивши, що наступ у районі ядерного об'єкта міг би спричинити масштабну катастрофу, зокрема руйнування станції та радіоактивні викиди. Ягодзінський підкреслив, що досвід знищених українських міст, зокрема Бахмута та інших населених пунктів, показує: ворог не зупиняється ані перед цивільними, ані перед критичною інфраструктурою.

Уявіть, що подібне могло статися із Запорізькою атомною електростанцією. У мене це викликає страх,
– підкреслив Ягодзінський.

Він наголосив, що у 2026 році українці добре розуміють масштаби загроз і ціну можливих помилок. Також він звернув увагу на заяви про присутність представників спецслужб у кабінеті головнокомандувача. На його думку, публічне озвучення таких деталей під час війни виглядає суперечливо й породжує додаткові питання, які не сприяють внутрішній єдності.

Чи готується новий політичний проєкт?

Ягодзінський припустив, що гучне інтерв'ю може бути адресоване не лише суспільству, а й потенційним політичним союзникам. На його думку, такі меседжі можуть сигналізувати про намір сформувати окрему позицію щодо чинної влади та спробу консолідувати навколо себе електорат, який критично ставиться до президента.

Можливо, Валерій Федорович шукає сьогодні якийсь політичний проєкт для себе. Можливо, він хоче показати, що стає в опозицію до Зеленського,
– зазначив політолог.

Він також звернув увагу, що подібна стратегія передбачає публічну конфронтацію з владою як основу для майбутньої кампанії. Водночас експерт скептично оцінив перспективу такої моделі, оскільки, за його словами, суспільство втомлене від політики, побудованої виключно на критиці.

Я втомився від політики, яка будується на контрпозиціях. Я хочу бачити, що люди роблять, а не лише як вони критикують,
– підсумував Ягодзінський.

На його переконання, подальший розвиток подій залежатиме від того, чи підкріплюватимуться гучні заяви конкретними діями, або ж залишаться частиною публічної дискусії без практичного продовження.

Що відомо про заяви Валерія Залужного?

  • Валерій Залужний в інтерв'ю Associated Press заявив, що восени 2022 року до одного з його київських офісів прибули співробітники СБУ для проведення обшуку. Він назвав це актом залякування та стверджував, що попередив Андрія Єрмака про готовність захищати командний центр. У СБУ заявили, що жодних обшуків чи слідчих дій за цією адресою не проводилося, а мова йшла про слідчі дії в іншому кримінальному провадженні, в межах якого одна з адрес збіглася з розташуванням законспірованого запасного командного пункту. За даними AP, версію Залужного незалежно підтвердити не вдалося.
  • У новому інтерв'ю Залужний уперше публічно детально згадав про конфлікт із Володимиром Зеленським, зокрема щодо військової стратегії та контрнаступу 2023 року. Політолог Володимир Фесенко припустив, що такі заяви можуть мати політичні наслідки, включно з можливим звільненням Залужного з посади посла. Серед версій причин інтерв'ю називають початок потенційної передвиборчої кампанії, реагування на зниження рейтингу або спробу діяти на випередження у питанні відповідальності за контрнаступ.
  • Associated Press також зазначило, що розбіжності між Залужним і Зеленським почалися ще у 2022 році та загострилися під час контрнаступу 2023 року. Згідно з опитуванням Ipsos, оприлюдненим виданням, у гіпотетичних президентських перегонах Залужний має 23% підтримки проти 20% у Зеленського. Водночас сам ексголовком заявив, що не обговорює участь у виборах до завершення війни або скасування воєнного стану.