Однак її можливості залежать від наявності дорогих і обмежених у кількості ракет-перехоплювачів. Про це повідомляє експерт із систем радіоелектронної боротьби та зв'язку, радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов.
Дивіться також "Фламінго" могли побити світовий рекорд, уразивши топзавод Путіна: які наслідки чекають Росію
Що відомо про російську балістику "з конвеєра"?
За оцінками експерта, Росія активно нарощує виробництво балістичних ракет. Значна частина боєприпасів, які атакують Україну, виготовлені наприкінці 2025 – на початку 2026 року. Тобто українські міста та інфраструктура зазнають ударів фактично "свіжими" ракетами прямо з заводу.
Зокрема, оперативно-тактичний ракетний комплекс "Іскандер" майже на 90% складається з російських комплектуючих. За наявними оцінками, Росія здатна виробляти близько 60 таких ракет на місяць. Крім того, окупанти використовують і перероблені ракети систем С-300 та С-400 для ударів по наземних цілях.
Таким чином, у площині балістики війна виглядає як протистояння російського військового виробництва та можливостей світової допомоги Україні в постачанні ракет до систем Patriot.
Як боротися з російською балістикою?
Система протиповітряної оборони Patriot залишається ключовим засобом перехоплення балістичних ракет. Водночас вона має певний відсоток ефективності та специфічні алгоритми роботи: для гарантованого знищення однієї балістичної цілі може витрачатися кілька ракет-перехоплювачів.
У довгостроковій перспективі це створює серйозний виклик. Виробництво ракет до Patriot є дорогим і технологічно складним процесом, а запаси союзників – не безмежні. Тому питання стабільних та довготривалих поставок стоїть особливо гостро в умовах затяжної війни.
"Флеш" наголошує, що сподіватися виключно на постійне й необмежене постачання протиракет не варто. Світові військові ресурси мають свої межі, а паралельно тривають інші конфлікти й зростають глобальні ризики.
Тому, по-перше, Україні необхідно брати активну участь у розробці сучасних протибалістичних систем – як власних, так і спільних із партнерами. Розвиток власного виробництва та технологій може стати стратегічною відповіддю на довгострокову загрозу.
По-друге, важливо посилювати фізичний захист критичної інфраструктури. Йдеться про укриття та інженерне укріплення ключових об’єктів – як військових, так і цивільних. Теплоелектроцентралі, великі підстанції класу 750 кіловатів та інші стратегічні об’єкти повинні бути здатні витримувати ракетні удари або мінімізувати їхні наслідки.
По-третє, не менш важливим є економічний аспект війни. Виробництво балістичних ракет – надзвичайно дорогий процес. Чим менше фінансових ресурсів матиме Росія, тим складніше їй буде підтримувати нинішні темпи виготовлення озброєння. Санкційний тиск та обмеження доступу до технологій залишаються критично важливими інструментами.
Росія масово модифікує власну зброю: що про це відомо?
Росія модернізувала керовані авіабомби, додавши нові версії з захистом від радіоелектронної боротьби. Вони можуть вражати цілі на відстані до 200 кілометрів з реактивним двигуном та до 150 кілометрів без нього.
"Шахеди", які атакували залізницю Ковель – Київ, несли на собі магнітні міни. Повідомлялося, що вони згодом можуть самоліквідуватися.
Також "Флеш" повідомляв про інфрачервоні прожектори, які з'явилися на російських дронах-камікадзе "Шахед". Вони потрібні, щоб засліплювати українські дрони-перехоплювачі та авіацію вночі. У такий спосіб росіяни намагаються захистити свої БпЛА від збиття.