Напад Третього Рейху на Польщу, яким 1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна, все ще лежить потворною плямою на німецько-польських відносинах. Попри десятки років повоєнної (якщо розуміти під цим терміном і період "холодної війни") дружби, попри те, що саме Німеччина стала своєрідним "ментором", який привів Польщу до Євросоюзу, привид нацистської навали не щезає. От і нині міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, виступаючи на радіо RFM FM, заявив: "Ми повинні серйозно поговорити з німцями та разом придумати, як вирішити проблему з репараціями".
Читайте також: СРСР проводив Другу світову війну у власних інтересах, – Ващиковський
"Ми ще точно не порахували"
Його колега, польський міністр внутрішніх стправ Маріуш Блашчак, навіть не полінувався уточнити, скільки саме Німеччина завинила його країні. А саме – не більше і менше, як трильйон доларів або приблизно 840 мільярдів євро. Щоправда, Ващиковський із цією сумою не погоджується. Він вважає:
Насправді, розмір репарацій має бути навіть більшим. Точні підрахунки не велися вже понад 70 років.
Утім, слід зазначити: поки що ці вимоги не є офіційною позицією польського уряду. Але й на забаганки окремих міністрів ці заяви списати не вийде: зрештою, керівник зовнішньополітичного відомства просто так слова на вітер не кидає. "Рішення про офіційну вимогу я не можу ухвалити сам", – заявив Ващиковський, але його думка – німці не можуть заперечувати легітимність цих вимог з моральних підстав. З правових – можливо, а з моральних – ніяк. Тобто, за законом німці нібито нічого полякам вже й не винні, але все одно – винні. Бо німці.
Ващиковський вважає, що нових репарацій від Німеччини розміром у трильйон доларів замало, сума має бути більшою
Насправді, розмови про репарації точаться в Польщі не один рік, а найбільшої інтенсивності вони досягли протягом останніх місяців завдяки зусиллям цілої низки консервативних політиків з лав правлячої партії "Право та Справедливість" (PiS). Різні промовці називають різні суми, а так звана "наукова служба" польського парламенту вже цілком офіційно перевіряє правову можливість висунути нові вимоги до ФРН.
Читайте також: Між Україною і Польщею назріває новий скандал через спробу Варшави маніпулювати історією
Закон як дишло
Польські лідери виходять з уявлення, що підписана Польщею в 1953 році відмова від репарацій з боку Східної Німеччини немає сили, тому що це була не добровільна відмова, вона з'явилася під тиском СРСР. Таким чином, НДР не брала участі у виплатах. Але тепер, коли Німеччина об'єдналася знову, треба, щоб і німецькі "східняки" віддали свою частку за нацистський напад.
Німецькі ж парламентські науковці (бо й у Бундестага ФРН є своя наукова служба) притримуються іншої точки зору: будь-які додаткові вимоги, пов'язані зі злочинами нацизму, скоєними під час Другої світової війни, втратили свою законну силу після підписання в 1990 році так званого Договору "два плюс чотири", який передбачає, що Німеччині були призначені остаточні суми репарацій усім постраждалим – і, позаяк Польща не заявила тоді жодного протесту, вона з цим погодилася.
Читайте також: Макрон натякає, що Польщі зараз не місце в Євросоюзі
Той факт, що політики з "Права та справедливості" знову підняли цю тему, насправді пов'язаний із поточним внутрішньополітичним станом Польщі. Після масових демонстрацій протесту проти юридичної реформи, яку запровадила правляча партія, Польща опинилася під неабияким тиском як з боку опозиції, так і з боку Євросоюзу. Брюссель вже встиг запровадити правове розслідування проти Польщі щодо можливих порушень європейських демократичних засад. А німецький уряд кілька разів вимагав від польського дотримання демократичних принципів, на яких базується ЄС.
Польща опинилася під тиском з боку опозиції та Євросоюзу
"А ви – фашисти!"
Саме тому, на думку багатьох коментаторів, і випливла знову на поверхню тема німецьких репарацій. Спочатку, в перших числах червня, про неї спом'янув лідер PiS Ярослав Качинський – спом'янув поміж усім іншим, не акцентуючи. Просто заявив під час конгресу своєї партії:
Польща ніколи не відмовлялася від репарацій. Ті, хто думають інакше – помиляються.
Цю фразу більшість польських ЗМІ тоді навіть не процитувала.
А близько двох місяців тому прем'єр-міністр Беата Шидло раптом заявила, що питання німецьких репарацій є ключовим для Польщі: незважаючи на те, що польський уряд ще не вирішив нічого офіційно, йдеться про "питання елементарної справедливості та самостійності Польщі на міжнародній арені". Про це вона розповіла в інтерв'ю щотижневому виданню Gazeta Polska.
Якщо ми самі себе не поважаємо – інші нас теж не поважатимуть,
– наголосила вона.
І з цього моменту галас не вщухав: протягом усього червня німецькі репарації були центральною темою польської політики, затьмаривши в газетах та на телебаченні тему законодавчої реформи, проти якої протестувала і продовжує виступати польська опозиція, виводячи мільйони поляків на демонстрації. Нагадаємо, що хвиля протестів, яка прокотилася практично всіма великими містами Польщі, зрештою змусила президента Анджея Дуду накласти вето на два ключових закони цієї реформи. Позаяк Дуда – також представник PiS, в цій партії почалися дебати, які можуть привести до розколу правих консерваторів.
Читайте також: Чи можливий "польський Майдан": що вивело Варшаву на протести?
Тож не дивно, що за кілька днів після того президентського вето, Ярослав Качинський знайшов на кого "перевести стрілки": він заявив в інтерв'ю ультраконсервативному польському "Радіо Марія", що "польський уряд готується до "історичної контратаки". Йдеться про "гігантські суми", а також про те, що "Німеччина багато років поспіль відхрещується від відповідальності за Другу світову війну". Це стало сигналом для величезної кампанії, яка була спрямована як проти Німеччини, так і проти ліберальної опозиції в самій Польщі: з якогось переляку її приплели до теми репарацій.
Ярослав Качинський заявляє про підготовку Польщі до "історичної контратаки" на Німеччину
Хлопчик для биття
"Показово, що польські супротивники вимог про репарації в більшості є колишніми діячами комуністичних спецслужб, які отримали стипендії на Заході", – написав у своєму Твіттері депутат польського Сейму від правлячої партії Аркадіуш Муларчук, який і дав завдання парламентській науковій службі перевірити правові можливості для вимоги репарацій.
А той же міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, відомий своїми не вельми дипломатичними промовами, заявив:
Важко розпочинати переговори з німцями, коли у власній країні така опозиція,
– тому що, мовляв, німці можуть використовувати опозиціонерів "для власної гри".
Звичайно ж, ці вимоги до "фашистів" були добре сприйняті поляками: опитування демонструють, що на початку серпня їх підтримували 63% жителів Польщі. Щоправда, і час для цього опитування було обрано дуже вдалий: роковини Варшавського повстання 1944 року – повстання, яке стало водночас символом героїзму жителів польської столиці та страхіття німецьких злочинів, скоєних у Польщі. Під час цього повстання загинули понад 200 тисяч людей, переважна більшість – цивільних. Варшава перетворилася на суцільні руїни.
Польська опозиція, яка ще місяць тому мобілізувала мільйони людей на протест, опинилася в незавидному стані – тепер вона змушена захищатися та виправдовуватися. Колишній міністр закордонних справ Польщі Влодимеж Симошевич заявив в інтерв'ю газеті Rzeczpospolita, що "жага до пригод нинішнього уряду є доказом страшної тупості, яка матиме величезні наслідки як в німецько-польських, так і в польсько-європейських стосунках". Проте, наразі вийшло так, що німці змушені відбиватися не стільки за те, що чогось не доплатили, а за те, що партії Качинського терміново знадобився "хлопчик для биття", аби уникнути проблем у власній країні.
Читайте також: Без адвоката у Європі: як змінюються відносини Польщі та України