Спеціально до Дня десантно-штурмових військ Збройних Сил України 24 Канал поспілкувався з бійцем з позивним "Маестро". Хлопець розповів нам про своє рішення приєднатися до ЗСУ, службу у 80 ОДШБр та бойові досягнення.

Варте уваги Воювати не можна зупинятися․ Як змінилися військові спроможності Росії з 24 лютого 2022 року

Після закінчення школи Микола навчався в училищі, а згодом поїхав за кордон на роботу. Саме там він і зустрів початок повномасштабного вторгнення Росії. Та згодом повернувся на Батьківщину й вирішив вступити до Збройних Сил України.

Хлопцю довелося підписувати контракт. Через вік і відсутність будь-якого досвіду військової служби його просто не могли мобілізувати. До такого рішення вкрай негативно поставилися рідні Миколи.

Батьки не хотіли, щоб я йшов до війська. Але я тоді вже все вирішив для себе й морально налаштувався. Шляху назад вже не було,
– пригадує "Маестро".

Свій позивний боєць отримав ще в навчальному центрі. Його походження дуже цікаве – так хлопця прозвали за те, що багато говорив уві сні, а іноді навіть співав.

Хлопець мав можливість самотужки обрати, до якого підрозділу хотів приєднатися. Він обрав саме 80 окрему десантно-штурмову бригаду, адже на той час у ній проходили службу багато його знайомих, від яких чув позитивні відгуки. Так само й своїм знайомим зараз радить долучатися до львівських десантників.

У мене зараз чимало знайомих вже в навчальних центрах. Я всім раджу, щоб ішли до нас. Тут справді добре. Тож сподіваюся, багато моїх знайомих скоро також будуть тут,
– розповідає військовий.

Микола зізнається, що йому особисто штурмові дії ближче до душі, ніж перебування в обороні. Мовляв, у постійному русі навіть банально цікавіше. Втім, штурм – це завжди складно.

Тут потрібно все ретельно обдумувати. Навіть дійти на позицію перед початком роботи – складно. Сидіти й чекати моменту, коли можна розпочинати штурм – теж складно. Загалом увесь процес дуже складний,
– розповідає штурмовик.

Через декілька місяців служби Микола вже став командиром штурмової групи. Це додає відповідальності за життя та здоров'я підлеглих і перед командуванням – за виконання бойових завдань.

Зокрема, складним процесом і є планування штурмової операції. На думку військового, це навіть складніше, ніж реалізація – адже без вдалого планування неможливо й реалізувати жодну операцію.

Штурм, знятий на камеру "Маестро": дивіться відео

У вересні 2023 року під час зачистки околиць Кліщіївки група "Маестро" взяла в полон колишнього мера російського міста Чайковське Алєксєя Трєтьякова, який воював у складі окупаційної армії Росії. Тоді кадри з допитом росіянина облетіли українські ЗМІ.

Це було під час одного зі штурмів. Бійці 80 бригади провели його, а ввечері надавали прикриття для побратимів-саперів, щоб вони замінували передній край звільненої території.

Ми сидимо, так тихо. Аж тут раптом позаду нас щось повзає. Повертаємось, а там дійсно хтось повзе. Питаємо, хто там такий, а він мовчить. Кажу: "ты русский?" Відповідає: "Что?" Ще раз запитую: "Ты россиянин?" Він відповідає: "Да",
– розповідає військовий.

Після цього штурмовики взяли росіянина в полон, надали до кінця прикриття саперам і вже з полоненим успішно відкотилися назад. Уже після цього полонений сам став розповідати українським військовим, що він раніше був мером одного з російських міст.

Російський ексмер у полоні в ЗСУ: дивіться відео

Під час цього ж штурму й українським військовим пропонували здатися в полон. Побратими за допомогою дронів побачили поряд живу силу ворога й по рації попередили про них штурмовиків.

Ми спершу їх не бачили, але потім вони почали переходити, і ми їх побачили. Ми почали "насипати" в тому напрямку, і я чую, як вони щось кричать. Через стрільбу я не почув, що саме вони кричали. Я їм кричу: "Здавайся". А вони у відповідь: "Ты сам сдавайся",
– пригадує з посмішкою "Маестро".

Тоді на адреналіні під час бою якихось думок про здачу в полон не виникало. Боєць розповідає: думки на той момент були зовсім про інше, але таку "пропозицію" розчув добре.

Також цікаво Шалені втрати зросли в кілька разів: яка ціна масштабного штурму Авдіївки для Росії

Микола запевняє, що дуже не хотів би, аби всім українцям довелося воювати. Втім, переконаний: війна триватиме ще деякий час.

Тому, я думаю, що побувати тут встигнуть усі. Бо деякі хлопці тут з перших днів повномасштабної війни. Їх потрібно замінити,
– наголошує військовий.

Він радить тим, хто досі залишається цивільним, готуватися до можливої військової служби. Адже якщо ми не докладемо максимум зусиль, щоб перемогти ворога, то воювати доведеться нашим дітям.

Свій бойовий шлях у російсько-українській війні 80 окрема десантно-штурмова бригада розпочала з 2014 року. Навесні 2014 року бригаду однією з перших підняли для відбиття російської агресії.

Військовослужбовці 80 бригади взяли участь у першому бою війни на Донбасі – 13 квітня 2014 року під Семенівкою. Згодом бійці бригади брали участь у боях в районі Металіста, Георгіївки й Лутугиного, Луганського аеропорту, Новосвітлівки і Хрящуватого. Та головні досягнення бригади відбулися вже за повномасштабного етапу війни. Так, бійці 80 бригади брали участь в:

  • боях за аеропорт "Гостомель",
  • обороні Миколаєва та боях у Херсонській області,
  • звільненні Ізюма під час Слобожанської контрнаступальної операції,
  • обороні Бахмута,
  • наступальній операції на Запоріжжі влітку 2023 року,
  • звільненні Кліщіївки Бахмутського району.