Як відбувався відбір громад
Це четверта така конференція і для місцевої влади участь в цій конференції – це можливість залучити додаткові інвестиції в громаду і реалізувати важливі проєкти. Для того, щоб змагатися за право поїхати в Рим до 5 травня громади мали опублікувати оголошення в системі DREAM. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Читайте також Цензурована війна – непотрібна світу: чому горе не може бути приватним
Основний фокус – наявність у громади не лише інвестиційного проєкту, а й оновленої стратегії розвитку громади. Кількість місць обмежена – 100. Подалися на конкурс трохи менше ніж 300 громад. Таким чином вийшло три громади на одне місце.
Інформація про відбір громад для участі в URC, яку направив Мінрегіон / Cкриншот авторки
Один з мерів громад, яку відібрали і яка їде на конференцію, на умовах анонімності, аби не нашкодити результатам відбору, розповів, як проходило оцінювання:
"Ці 100 місць між громадами мали б розподілитися таким чином: 40 громад прифронтових, 30 – з центру України і 30 – з заходу. Зараз десь 45 громад мають однакові бали, то, може, поїде не 100 громад, а 145 громад, але вже громади будуть мати, може, не по 2 представники, як передбачалося раніше, а по одному. То вийде, що більша кількість громад візьме участь. Але це вирішують. Як оцінювали? Одна громада могла подати кілька проєктів, і їх оцінювало міністерство. Максимум можна було отримати за проєкт 2 бали. Якщо громада подала кілька проєктів, то був шанс отримати більші бали. Але проєктні бали були не єдиними. Я знаю, що бали ставили міжнародні партнери, але за яким принципом – невідомо, бо їх отримали не всі громади: в якихось регіонах бали давали партнери, а десь – ні. Я знаю, що бали мали проставляти громадам військові адміністрації і вони дійсно давали такі бали. А ще мали бути бали від профільних асоціацій, зокрема Асоціації міст України. Я бачив, що кілька асоціацій не поставила нам бали і звертався до керівників".
12 червня на сайті Асоціації міст України вийшла заява про те, що вони нікого не оцінювали: "Міністерство розвитку громад не надавало в Асоціацію міст України переліку громад, які заявили в Міністерство про своє бажання взяти участь в конференції та, відповідно, самостійно проводило "оцінювання та рейтингування" громад без залучення Асоціації міст України".
Що ж відбулося? Асоціація міст та інші асоціації отримали листи з проханням надати перелік 30 громад до 7 травня. Але в цих листах дійсно не сформулювали чітко про те, що це частина оцінки, яка конвертується в бали згідно з методологією. На момент надсилання листів до асоціацій з боку міністерства не було навіть ще відомо, які громади подали проєкти і які саме громади треба оцінювати чи рейтингувати.
Уривок з листа Мінрозвитку Асоціації міст України / Cкриншот авторки
У відповідь на цей лист Асоціація міст надала перелік кількох десятків громад і це були ті громади, які мають міста-побратими з італійськими містами.
У той же день, коли з'явилася заява Асоціації міст, що вони не брали участь в рейтингуванні та оцінці громад, на сайті профільного міністерства оприлюднили повідомлення про те, що "відбір відбувається прозоро, за чіткими та публічно визначеними критеріями" і так постфактум з'явилися виписані критерії і рекомендації від асоціацій стали додатковими балами.
Знімок екрана з сайту Міністерства розвитку громад та територій
Виникають питання і до того, як були долучені військові адміністрації. Так, на Київщині, про яку чув весь світ через дії окупантів в Ірпені та Бучі, військова адміністрація офіційно не давала жодній громаді бали, але в однієї з громад – Петрівської (Вишгородський район) – бали таки з'явилися. Це відомо з рейтингової таблиці, яка має обмежений доступ і з якою громадська ініціатива "Голка" ознайомилася під час підготовки матеріалу.
Разом з тим від Київщини поїдуть представники тринадцяти громад Бучанської, Бродяньська, Броварської, Боярської, Баришівської, Васильківської, Калинівської, Миронівської, Обухівської, Пірнівської, Славутицької, Чабанівської, Немішаївської громад.
Тут варто наголосити, що в оголошенні про старт відбору громад на сайті міністерства немає жодного слова ані про вплив оцінювання військових адміністрацій, ані про вплив оцінювання з боку асоціацій.
Якщо ж говорити про міжнародних партнерів, то і вони мали вплив на оцінку. Це були, зокрема, посольства Великої Британії та Словенії, UNICEF, ULEAD, UN-Habitat. Але тут треба зважити на те, що кожен партнер працює у визначених регіонах, які для нього є пріоритетом. Тому обмежений список донорів та їхні інтереси обмежують їхню можливість оцінити всі громади.
Методологія потребує змін
Заступник профільного міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін пояснив нам, що це четвертий такий захід і відбір вперше відбувався за методологією, а не в ручному режимі:
"Ми враховували перш за все бажання громад брати участь в Конференції та інвестиційну привабливість проєктів. Методологію розробляли представники канадського проєкту SURGe. Так, на момент надання списків асоціації, військова адміністрація та міжнародні партнери не могли розуміти, які громади подадуться, але, як показала практика, практично всі ті, кого вони оцінили, подалися. Список активних громад, по суті, той самий. Їх десь 300. Поїде щонайменше 150 громад – ми в півтора раза збільшили квоту і домовилися про це з італійцями. Кожна громада матиме по одному представнику. Ми розуміємо, що могли виникнути питання до методології і наступного року врахуємо наш цьогорічний досвід. Думаю, що слід буде створити робочу групу для того, щоб всі учасники мали змогу оцінити проєкти громад і розуміли, що їхня оцінка має вплив".
Щодо участі громадських організацій, то Рябикін додав, що низка міністерств давала свої рекомендації щодо того, хто має брати участь у конференції. З боку Міністерства розвитку громад рекомендували зокрема профільні асоціації, команду DREAM. Інші міністерства, зокрема Міністерство економіки, МЗС надавали свої рекомендації щодо учасників громадського сектору.
У наступному році важливо, щоб чинну методологію не просто переглянули, а щоб нова методологія пройшла попередню оцінку з-поміж тих організацій, які мають належну експертизу. І така методологія має з'явитися у публічному доступі до початку відбору, аби мінімалізувати можливі непорозуміння, як це відбулося цього року.