Далекобійні удари ЗСУ, нові російські VIP-некрологи та ситуація на фронті: огляд подій війни 28 серпня

Українські далекобійні удари по Ярославлю, Енгельсу і Міллерово, вибух у Петербурзі та ситуація на фронті – в центрі уваги аналітика 24 Каналу Андрія Дрозди в огляді подій війни за 28 серпня 2026 року. Текстова версія огляду – на 24 Каналі.

Удари по території Росії

У Ярославлі горить великий НПЗ – один із найбільших у центральному федеральному окрузі Росії. Це "Славнефть-ЯНОС", який переробляв 15 мільйонів тонн нафти на рік.

Українські безпілотники цей НПЗ відвідують стабільно приблизно раз на місяць. Цього разу – дуже успішно. Понад 700 кілометрів пролетіли наші дрони з території України, щоб досягти цієї цілі.

Генштаб уже підтвердив цю операцію. Є дані об'єктивного контролю, які показують активне горіння на цьому об'єкті.

НПЗ гарно горить у різних місцях / Фото – Exilenova+

На кадрах видно кілька джерел загоряння, тобто не один дрон прилетів, що дуже важливо. Були залучені безпілотники типу FP-1, тобто фаєрпоінтівські безпілотники, польоти яких зазняли місцеві мешканці. Частину росіянам вдалося збити, частину – ні.

Також дрони атакували Енгельс у Саратовській області. Атака на Енгельс була в першу чергу спрямована на велику військову авіабазу, де базується стратегічна російська авіація.

Це підтвердив президент Зеленський, який вранці повідомив, що воїни "Альфи" СБУ вразили ракетоносій Ту-95МС. Такі стратегічні бомбардувальники завдають ударів крилатими ракетами Х-101 по Україні.

Об'єктивний контроль з супутників підтверджує слова президента / Фото – AviVector

Цікаво, що тут могли бути застосовані зовсім інші дрони, не тільки FP-1 і, можливо, навіть не фаєрпоінтівські. Схожі на "Шахеди" українські дрони, але вже з українського боку, швидкісні, реактивні, летіли в напрямку Енгельса й атакували це велике летовище, велику авіабазу.

Далі – російський аеродром і авіабаза Міллерово в Ростовській області, зовсім поруч із кордоном окупованої Луганщини.

До Міллерово долетіли українські безпілотники іншого нашого підрозділу – 429-ї бригади "Ахіллес" Сил безпілотних систем.

Ця бригада працює переважно в форматі middle strike, але 170 кілометрів від лінії бойового зіткнення – це вже щось посередині між middle strike і далекобійними ударами. Але попри все дрони долетіли й уразили там РЛС "Небо".

Це, за його словами, одна з найбільш просунутих російських радіолокаційних систем. Її росіяни тримали на цьому аеродромі.

Також командир 429-ї бригади й частий гість ефірів 24 Каналу Юрій Федоренко заявив, що його підрозділ встановлює вогневий контроль над військовим аеродромом Мілярово в Ростовській області. Оскільки росіяни регулярно запускають звідти "Шахеди" та інші типи безпілотників, по цьому об'єкту треба працювати системно та буквально глушити цю локацію вогнем.

Ураження РЛС важливе ще й тому, що її завдання – виявляти різні цілі, які летять через Ростовську область углиб Росії, зокрема на Волгоград, Саратов, Самару та інші міста. Виведення з ладу таких локаторів і засобів виявлення повітряних цілей – важлива частина цієї кампанії.

На Луганщині є місто Щастя, а в ньому – теплова електростанція. По ній теж прилетіло. Є кадри, на яких видно, що Луганська ТЕС горить.

Вона дуже важлива для окупованих територій на Донеччині та Луганщині, тому що росіяни використовують її для подачі електроенергії на значну територію цих окупованих частин. Через ураження Луганської ТЕС цієї ночі відбувся масштабний блекаут одразу на територіях чотирьох областей, де є російська окупація: Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської. Навіть Херсонської, що ведучий окремо називає цікавим.

Уже вночі з'являлися численні дописи про те, що світло зникло і в Донецьку, і в інших містах згаданих областей, саме в окупованих містах і населених пунктах. Паралельно з'явилися кадри ТЕС, що палає у Щасті, що зовсім неподалік, на північ від Луганська. Об'єкт був атакований українськими безпілотниками. Точно не відомо, яким саме підрозділом, але очевидно, що це одне із з'єднань Сил безпілотних систем.

Кого ліквідували в Санкт-Петербурзі та чому це не просто добре

Вчора у Санкт-Петербурзі стався вибух, внаслідок якого загинув чоловік. Тепер стало відомо, що цю машину підірвали бомбою, встановленою місцевою мешканкою.

24-річна громадянка Росії стала підозрюваною, за версією ФСБ, у цьому успішному замаху на підполковника російських військово-космічних сил Сергія Сечкова.

Автомобіль вибухнув, а сам російський льотчик відправився "на концерт до Кобзона". Його дружина була у тяжкому стані, ще вчора писали, що їй нібито відірвало ноги. Саме так передавали російські місцеві Telegram-канали.

Повідомляється, що з росіянкою кілька місяців тому зв'язалися люди з України та запропонували здійснити це закладення бомби, а потім виїхати з Росії до України.

Активність ГУР буде лише зростати / Фото – Офіс президента України

Дівчина погодилась – після успішного проведення операції, поки "гебня" ловила гав, вона відлетіла до Туреччини. Коли ФСБ схаменулася і нарешті встановила її особу та зв'язалася з владою в Туреччині, з'ясувалося, що підозрювана вже відлетіла до Молдови, до Кишинева, і далі її слід було втрачено.

І це дуже добрий сигнал для всіх росіян, які не хочуть терпіти свавілля режиму Путіна, а воліють боротися. Тепер ці люди знають, що виконавицю не спіймали, що її вдалося вивести з-під удару російських спецслужб і російських репресій. Так само важливо й те, що сама операція закінчилася успіхом – ліквідацією російського злочинця, підполковника і військового пілота.

Удар по командних пунктах 51-ї армії в Донецьку

Ще одна знакова історія – вже не про Санкт-Петербург, а про окупований Донецьк. Як відомо, українські ракети долетіли туди до кількох командних пунктів 51-ї російської загальновійськової армії. Тепер з'являються перші деталі втрат серед російської офіцерні.

Сьогодні виринув некролог підполковника Мосієнка Андрія Вікторовича. Це оприлюднили різні Telegram-канали, які спеціалізуються на інсайдах, і його фото вже гуляє в соцмережах із перекресленням.

Мосієнко був старшим офіцером оперативного управління штабу згаданої армії. Його ліквідація стала першим офіційно підтвердженим фактом загибелі топофіцера в ході цієї атаки.

Нагадаємо, щонайменше шість крилатих ракет прилетіло по двох локаціях у Донецьку – в районі центру міста, біля "Донецьк Сіті", і ще по одному науково-дослідному інституту, який уже не працював за призначенням і був переобладнаний під російський командний пункт і штаб.

Донецьк як на долоні / Супутниковий знімок, літо 2026-го – до удару по штабу

Ці дві локації були атаковані українськими ракетами. У відкритому доступі з'являлися фрагменти цих ракет. Судячи з них, висувалася версія, що це "Скальпи", тобто крилаті ракети французького виробництва, аналог Storm Shadow.

Також є версія про якусь американську ракету або переобладнану високоточну бомбу JDAM у реактивному варіанті. Тобто гіпотези є, деякі більш правдоподібні, деякі менш. Але головне, що операція була успішною: ракети або бомби, як називає їх ведучий, долетіли й рознесли ці два командні пункти.

Це був основний командний пункт 51-ї армії Росії й резервний. Наші авіаційні удари успішно накрили обидва. Росіяни не здатні захистити ППО в Донецьку штаби та командні пункти своїх армій, які воюють на напрямках, як-от Костянтинівка, Добропілля та інші відрізки фронту.

За даними різних осінтерських каналів, вважається, що в ході цього удару загинуло приблизно два десятки російських військовослужбовців, які перебували в цих командних пунктах. Серед них 11 – офіцери, які зібралися на військову нараду. Нібито дані про цю нараду, час і місце стали відомі українській розвідці, і саме тому 26 серпня було завдано такого ракетного удару.

Сумщина, Донеччина, Часів Яр

З Сумщини надходять повідомлення, що росіяни вкотре активізувалися на прикордонні біля Глухова і намагаються з села Комарівка наступати невеликими піхотними групами на село Уланове.

Це, по суті, прикордонне село. Ворог давно намагається реалізувати вклинення в район на схід від Глухова – від села Сопич, від села Комарівка з двох флангів, і таким чином утворити тут прикордонний район окупації.

Наразі вони вперлися в село Уланів і там намагаються атакувати.

Ще один напрямок, де ворог активно намагається наступати, – на північ від Сум, район села Писарівка, куди росіяни теж давно ведуть наступальні дії, але без особливих успіхів.

Тепер – про Донеччину. Є кадри з дороги від Краматорська до Дружківки. Ведучий нагадує карту: фактично є такий пояс фортець – Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка, Олексієво-Дружківка, Костянтинівка. Це каскад міст, між якими є дорога, якою активно користуються наші військові і яка важлива для логістики.

Але росіяни теж бачать цю дорогу і всіляко атакують її безпілотниками. З наближенням лінії фронту атаки стали інтенсивнішими. На відео видно, як, імовірно, місцевий мешканець знімає відрізок між Краматорськом і Дружківкою, де багато різної техніки та автомобілів було уражено російськими дронами.

Над дорогою була натягнута сітка, але вона вже давно зруйнована або пошкоджена ударами, обстрілами та погодними умовами. Зараз її фактично немає як захисту. Це накриття мало б захищати від нових ударів FPV-дронів, від так званих "ждунів" і тим паче від ударів "Молнії" та іншої більшої зарази, яку росіяни запускають по цій дорозі.

На кадрах видно накриту частину, але більша ділянка, якою їде мотоцикліст або мопедист, фактично відкрита для російських ударів. Це дуже небезпечна ділянка, і про її ризики свідчить кількість збитої, підбитої, пошкодженої техніки на узбіччях. Так відбувається логістика на Донеччині, яку обороняють українські військові.

Фото – 24-та ОМБР

Звісно, є й об'їзні шляхи, але ризик там теж високий. На відео проїжджає бронемашина з додатковим захистом, і лише він, як сподівається ведучий, може врятувати від ударів російських FPV-дронів на оптоволокні та іншої зброї. На горизонті – дим, і автор відео каже, що це, зокрема, у Дружківці виникають пожежі через російські удари та обстріли.

Поруч від Дружківки – Часів Яр. Це місто, за яке росіяни вели загарбницькі бої понад два роки. Перша фаза цієї битви почалася одразу після окупації Бахмута, а потім тривали бої за сусідні села, зокрема Хромове та Іванівське. Але загалом можна сказати, що понад два роки йшли бої за сам Часів Яр.

Тепер DeepState показує, що ворог закріпився фактично вже в західних і південно-західних районах Часового Яру – це Южний, Землянки, Шевченко. Можливо, ще якісь окремі позиції українських військ залишаються в адміністративних межах міста, але можна сказати, що росіяни дотиснули Часів Яр через понад два роки боїв за це місто, яке справді стало фортецею Донбасу.

Часів Яр: ситуація погіршується / Скриншот карти DeepState

На відміну від Бахмута, розташованого в низині, Часів Яр стоїть на висотах, на пагорбах. Там вдалося підготувати оборону, облаштувати місто, поки тривала битва за Бахмут. Тоді відбувалося насичення фортифікаційних рубежів, їхня розбудова, наші війська займали позиції. Саме рельєф Часового Яру дозволив затримати ворога на два з половиною роки.

Зараз ситуація погіршується через поступове продавлювання міста ворогом. Звідси російські групи піхоти вже ринуть у напрямку Костянтинівки. Є також зона, позначена червоним, де знаходяться села Стінки, Подільське, Червоне, Миколаївка. Там є українські позиції, але це дуже затиснутий з флангів коридор – кишеня, мішок, де оборону тримати дуже складно. Росіяни заходять, зокрема, в районі Новодмитрівки та Молочарки на село Стінки, тобто звужують цей мішок і вихід із нього. Загроза для наших військових тут зростає, а самі захисники скаржаться на великі проблеми. На жаль, не тільки від окупантів.

Проблеми з ротаціями

Журналісти "Громадського" опублікували статтю про серйозні проблеми з ротацією бійців 24-ї бригади в районі Часового Яру. Ситуація кричуща.

Четверо військових понад пів року перебувають на позиції біля Часового Яру. Хтось – ще з 1 грудня, тобто з кінця минулого року, хтось – із січня-лютого. Із забезпеченням та логістикою все дуже складно: іноді дрони долітають і скидають посилки, частіше – не долітають. Є навіть значні проблеми з питною водою.

Військові доведені до крайнього виснаження і відчаю. Один із них сказав своїй сестрі: "Вже немає сил. Ми навіть готові тут померти, щоб просто не мучитися". Рідні військових через журналістів описують цю складну ситуацію. У самій бригаді кажуть, що зараз немає можливості їх вивести, бо ситуація в районі надзвичайно складна.

Водночас ця "ситуація" триває вже близько пів року або й більше, і очевидно, що треба приймати якесь рішення. Попри попередні накази Сирського про те, що понад два місяці не можна перебувати на позиціях, реальність на полі бою інша.

У багатьох випадках військові змушені дуже довго перебувати на позиціях. Десь логістика налагоджена, і тоді це ще більш-менш терпимо, хоч і надзвичайно важко. А десь ситуація на межі – як очевидно у випадку біля Часового Яру.

Добропілля, Олександрівський напрямок і Запорізька область

Добропілля: росіяни стверджують, що наступають на Кучерів Яр, і десь так приблизно і є: ворог намагається дійти до цього важливого села на Добропільському виступі, і зараз ведеться оборона населеного пункту.

Поруч, у районі Софіївки, ворог рухається на Торське, Красний Кут, Новомиколаївку, аби наблизитися до Дружківки. Це проблемні зони на Добропільському виступі. Тут, зокрема, за оборону відповідає "Азов".

ДШВ наступають на Олександрівському напрямку / Скриншот карти DeepState

На Олександрівському напрямку, як повідомляє воєнний оглядач Богдан Мирошников, продовжується наступальна операція Сил оборони. Це той район, де наші десантно-штурмові війська, штурмові війська і сили оперативного реагування за пів року досягли значних просувань і успіхів. Операція ще не завершена – продовжуються наступальні дії. Ідеться не про швидке просування, а про повільне витіснення ворога з певних позицій. Діють десантно-штурмові війська, морпіхи, механізовані з'єднання, підрозділи СБС і штурмові полки.

Але варто пам'ятати: усі просування, успіхи й зачистки даються великою ціною, бо наступати завжди складніше, ніж оборонятися. Але є й додаткова надія на позитивні новини – натяки від осінтерів. Зокрема, Ендрю Перпетуа, який якісно висвітлює зміни на фронті, сьогодні написав, що буде цікавий день для російських картографів війни, оскільки з'являється багато українських геолокацій, які похитнуть їхні наративи про те, що росіяни все захопили.

Ймовірно, будуть нові зміни по карті й свідчення того, що українські війська просуваються. Це може бути Олександрівський напрямок, Лиманський район, де тривають українські контратаки, або район двох діб на північ від Куп'янська, де українські війська перехоплюють ініціативу і проводять контратакувальні дії. Це можуть бути й інші ділянки Запорізької області, наприклад район Степногірська або інші райони, де йдуть зустрічні бої.

В мережі з'явились кадри ураження мотоциклістів і техніки Із Запорізької області – 210-й окремий штурмовий полк попрацював і знищив групи росіян на таких транспортних засобах на одній із ділянок у Запорізькій області.

Також є кадри ураження різноманітної російської техніки від підрозділів Головного управління розвідки. Йдеться про 10-й загін безпілотних систем ГУР, який входить до складу спецпідрозділу Тимура. Там завдавали ударів і по російській логістиці, і по техніці, і по піхоті.

Бійці ГУР, зокрема підрозділи Тимура, були активно залучені в районі Степногірська, ближче до колишнього водосховища, яке підходило до Кам'янського, Плавнів, Приморського. Саме в цих населених пунктах треба було перехопити ініціативу й вибити звідти росіян. Нарізка кадрів, яку показує Дрозда, очевидно, є колекцією за літо знищення росіян саме в Запорізькій області.

Херсонщина

На Херсонщині по фронту змін давно немає, але це не означає, що ситуація спокійна чи проста. Зовсім ні. Росіяни тут сконцентрувалися на терорі проти цивільного населення. Нещодавно про нього детально і страшно розповідала в інтерв'ю 24 Каналу американська журналістка Заріна Забріскі, яка зараз живе в Херсоні та щодня бачить воєнні злочини росіян на власні очі.

Через Дніпро росіяни активно скидають масу КАБів, б'ють дронами різного типу, обстрілюють місто артилерією, де можуть дотягнутися. Керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін записав окреме звернення. Його суть – росіяни атакували авіабомбами Херсонську ТЕС. На жаль, ТЕС зазнала дуже критичних і тяжких руйнувань.

Тепер не можна розраховувати, що ситуація з електроенергією та критичною інфраструктурою в Херсоні взимку буде контрольованою і стабільною. Тому людей, які можуть самі виїхати з Херсона та прилеглих населених пунктів, закликають робити це якомога швидше. Тим, хто хоче поїхати, транспорт надасть адміністрація. Просять звертатися з такими проханнями й записуватися на евакуацію, бо кількість скинутих КАБів зростає.

Російський терор в Херсоні:

Лише від 1 липня на Херсонщину скинули 170 КАБів. Також фіксується величезна кількість безпілотників – 6 500 ударів дронів за тиждень, якщо йдеться про малі FPV-дрони. А є ще великі ударні дрони – від "Молнії" до "Шахедів" – і це також майже 2 000 ударів за останній короткий період.

Тому ситуація на Херсонщині стає вкрай тяжкою для цивільного населення, особливо в прибережних районах біля Дніпра, які ворог особливо активно обстрілює та атакує. По суті, росіяни можуть рясно атакувати кабами й дронами майже всю звільнену територію Херсонщини на правому березі Дніпра.

Огляд подій війни на фронті та в тилу за 28 серпня від Андрія Дрозди – дивіться відео: