Одним із таких був прем'єр Сінгапуру Лі Сянь Лун, який у листопаді 2018 року скасував зустріч з московським хамом – якраз через запізнення останнього.
Глава уряду Сінгапуру Лі Сянь Лун – єдиний на сьогодні політик, котрий провчив Путіна за довге чекання / Фото з відкритих джерел
Важливо: Путін і Вишинський проти, – Москалькова про можливість обміну українських моряків
Другий приклад – північнокорейський вождь Кім Чен Ин, що пішов іншим шляхом: він і сам прибув на зустріч невчасно, примусивши Путіна чекати на себе зайвих півгодини.
Кім Чен Ин сам запізнився до Путіна / Фото Спутник
Який з варіантів обере президент України Володимир Зеленський, коли сам зустрічатиметься з російським колегою? Спрогнозувати це складно, тим більше, що йдеться не про тет-а-тет, а про перемовини у нормандському форматі, тобто за участю лідерів Франції та Німеччини. Про те, що зустріч нормандської четвірки можлива, повідомив глава партії "Слуга народу" Дмитро Разумков, але її деталі ще навіть не проговорювалися. І поки у Москві, Берліні та Парижі обдумують таку ймовірність, ми згадуємо, куди і наскільки запізнювався Владімір Путін. А ще міркуємо, навіщо, власне, він це робив.
Навіть до Папи та Її Величності
Російський журналіст Ігор Яковенко веде своєрідний облік запізнень Путіна. Як випливає з його хроніки, найсильніше постраждала від непунктуальності президента РФ канцлер ФРН Ангела Меркель. До неї у 2014 році Путін запізнився на 4 години 15 хвилин. А у 2012-му примусив тодішнього президента України Віктора Януковича чекати на нього 4 години.
На 3 години Путін запізнювався до: Юлії Тимошенко у 2009 році, держсекретаря США Джона Керрі в 2009-му, прем'єра Японії Сіндзо Абе в 2016-му, президента Білорусі Олександра Лукашенка у 2013-му.
2-годинним запізненням Путін почастував президента Монголії з Цахіагійна Елбегдоржа у 2014-му. А також – батьків дітей, які загинули в авіакатастрофі у 2002-му. Члени родини загиблих при цьому чекали просто на кладовищі.
На півтори години чи на годину "з копійками" Путін запізнився до президента Ізраїлю Шимона Переса в 2013 році, президента США Дональда Трампа у 2018-му, прем'єра Індії Нарендра Моді в 2014-му, на Генасамблею ООН в 2015-му і на зустріч нормандської четвірки у 2015 році.
50 хвилин на Путіна чекав Папа Франциск у 2015 році, 40 хвилин – президент Фінляндії Тар'я Халонен у 2004-му, президент США Барак Обама в 2012-му та король Швеції Карл Густав у 2011 році. Півгодинне запізнення випало на долю президента президента Південної Кореї Пак Кин Хе в 2013-му, 20 хвилин на Путіна чекав король Іспанії Хуан Карлос у 2006-ма та 14 хвилин – британська королева Єлизавета II в 2003 році.
У Папи Франциска Путіна змусили пояснювати годинне запізнення / Фото з відкритих джерел
Читайте також: Політики обіцяють мир, але водночас загострюють ситуацію, – політолог
Це стиль Путіна. Путін завжди спізнюється. Демонстративно, іноді дуже на довго. Це Путін. Ніяких інших смислів в цьому немає,
– коментує політолог Володимир Фесенко.
Відомими є спомини екс-дружини Путіна Людмили, котра зафіксувала наступне:
Я ніколи не спізнювалася, а Володимир Володимирович завжди. Півтори години було нормою. Я пам'ятаю, як стояла в метро. Перші 15 хвилин запізнення – це нормально, півгодини теж. Але коли проходила година, а він все не з'являвся, я починала плакати.
Є думка про те, що, змушуючи жінку чекати себе в метро цілу годину, Путін таким садистським способом домагався повного підкорення й вибудовував майбутні відносини за допомогою символічного насильства. Проте його стосунки з Людмилою Путіною – факт особистої біографії російського президента, і стосується він тільки цього подружжя.
Проте чому він дозволяє собі запізнюватися на зустріч із закордонними лідерами?
Гебістські штучки
Помічники Путіна схильні пояснювати його патологічне нехлюйство надто щільним графіком. Однак нездатність президента РФ розподілити час та зустрічі погано співвідноситься з його кадебістським минулим і з тією дресурою, яку він пройшов у спецслужбі. Розсіяного та неуважного агента КДБ годі собі й уявити, особливо з тією кар'єрою, котру зробив "в органах" Путін.
Тим паче, що він ніколи не запізнюється на зустріч із "телевізором", тобто завжди вчасно прибуває на різного роду прес-конференції і телевізійні інтерв'ю. До речі, єдиним, хто посмів поцікавитися у Путіна причиною його запізнення, виявився Папа Римський Франциск. Він порекомендував його помічникам перед початком прес-конференції зробити заяву, яка б пояснила початок заходу із майже годинним затриманням.
У відповідь на це прес-секретар Путіна Пєсков зухвало заявив, що до зустрічі з понтифіком Путін був на ще одному побаченні, яке, через непередбачені обставини закінчилося пізніше, ніж планувалося, а потім його ще й підвів трафік на італійських дорогах. Іншими словами Пєсков сказав, що Путін не прибув на зустріч з Папою вчасно, тому що застряг у дорожньому корку.
Однак очевидно, що зумисні запізнення Путіна зумовлені зовсім іншим і мають ряд конкретних цілей. Це – показати візаві свою зверхність та почати маніпулювати ним ще до безпосереднього контакту, змусити його нервувати та вивести зі стану рівноваги, а також – зламати опоненту весь його план по веденню зустрічі та перемовин, нав'язавши свій власний сценарій.
Тотальне сприяння російської влади: Бізнес Медведчука: які умови співпраці з Росією
На думку російського політолога Дмитра Абрамова, "манірні запізнення" Путіна "явно викликані його бажанням продемонструвати, що він займає таке ж царське місце в світовій політиці, яке займали лідери країни за часів розквіту Російської імперії, коли народилася крилата фраза: "Коли російський цар вудить рибу, Європа може почекати!".
Швидше за все, Путін запізниться і на власні похорони,
– резюмує опозиційний блогер Андрій Мальгін.
А український політолог Віталій Бала припускає, що Путін знаходиться у полоні власних комплексів, а неповагою до співрозмовника, якого він примушує чекати, підкреслює свою значимість. Втім, своєї мети Путін цим не досягає. "Для внутрішнього споживання це піде. Російські канали це покажуть, прокоментують. Але для зовнішнього... Це піде тільки в мінус. Це йому не допоможе", – переконаний Бала.
Членкиня Української спілки психологів Анастасія Богуславська говорить в інтерв'ю 24 каналу, що загалом причини "хронічного" запізнення у різних людей можуть бути дуже різними. І що явні та приховані рушії такої поведінки, наприклад, у Віктора Ющенка кардинально відрізняються від мотивів Владіміра Путіна. Але для того, щоб розібратися у цьому ретельніше, людину слід знати краще, каже Богуславська.
Та в цілому, зазначає вона, скидається на те, що в даному разі має місце "стара кадебістська методика, причому чітко вирахувана – коли чекаючи на гостя/учасника/господаря, людина починає хвилюватися, почувається непевною". Експертка пропонує згадати епізод з Ангелою Меркель, котра, як відомо, боїться собак, та путінським лабрадором Коні. Собаку спеціально запустили до кімнати, де канцлерка ФРН, будучи у Москві, провадила перемовини з Путіним.
Це точно може бути психологічною маніпуляцією з метою знесилення противника, але довести це складно, – говорить Богуславська. – Людина завжди може сказати: але ж це лише песик, чого його боятися… В психології це називається газлайтингом, коли жертву змушують сумніватися у власній адекватності.
Той самий принцип виведення опонента з рівноваги застосовується й під час свідомих запізнень – тут також дається взнаки і акцентуація на власній значимості, додає вона.
Володимир Зеленський й сам може утнути все, що завгодно. На Путіна в разі хамської поведінки чекатиме гідна відсіч?
Повертаючись, однак, до ймовірної зустрічі Путіна та Зеленського, зауважимо, що наш президент несподіваними ходами і словами й сам здатен кого завгодно вивести з рівноваги. Тому за зустріччю двох тезок буде особливо цікаво спостерігати – коли б вона не відбулася. Але ми, звісно, вболіватимемо за нашого Володимира, за його гострий язик та відсутність поваги до будь-кого.
До теми: Зеленський може зустрітися з Путіним у нормандському форматі, але є умови