Росія вичікує важливий день: інтерв'ю з Подоляком про загрози масштабних атак узимку
Минулого року Росія розпочала масовані ракетні обстріли у першій половині жовтня. Цього року країна-агресорка ще накопичує озброєння, але це не означає, що атак не буде.
Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу зауважив, що ворог може накопичувати ракети, щоб завдати ударів у критично важливі дні. Крім того, він наголосив, що Росія має розуміти – ця зима стане для неї симетричною.
До речі Блоки та дахи: Financial Times розповіла, як Україна готується до атак на енергетику
Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали, що потрібно Україні для переходу в іншу стадію війни. Більше про це, чи можливі президентські вибори під час війни та перевірку Міноборони – читайте за посиланням.
Чи дійсно син Пригожина очолив вагнерівців
Не так давно з'явилось повідомлення, що ПВК "Вагнера", яка увійшла до росгвардії, очолив син Пригожина – Павло. Наскільки ця історія матиме продовження і чи піде Павло мстити за батька?
Це фікція. Ніхто нічого не передавав сину Пригожина, бо він не є харизматичною особою, не є авторитетом, нічого не може й не буде контролювати. Йому віддали певні активи, щоб він щось заробляв і так далі, але це точно не ПВК "Вагнера".
Ми вже розбирали, що у Росії є ключовий куратор ПВК "Вагнера" – Віктор Золотов, який є керівником росгвардії. Безумовно, всі найважливіші персони з ПВК, командири різних рівнів підписують індивідуальні контракти з росгвардією, очолюють там відповідні напрямки й так далі. Але ніхто більше не дозволить реанімувати організацію.
Я не бачу, хто б міг її очолити з урахуванням того, що треба мати певну харизму, яка була у Дмітрія Уткіна з погляду логістики та в Євгєнія Пригожина з погляду публічності.
Ніякий син Пригожина на це не претендує. Він достатньо примітивна людина, ми з вами це бачимо. Тому ПВК "Вагнера" – це виключно інформаційна страшилка, яку використовують певні лояльні до мертвого Пригожина воєнкори. Вони хочуть збільшити цінність "бренду" чи утримати цей "бренд" від ерозії.
Ключові командири підписують індивідуальні контракти з росгвардією. Паралельно з цим росгвардія отримує спецзагони, додаткову важку техніку. Безумовно, тепер це буде "друга армія в Росії", тому що Путін не бачить особливої лояльності з боку не "паркетних", а польових генералів, які безпосередньо перебувають в зоні війни.
Путін був наляканий тим, що відбувалось в червні 2023 року, під час невдалого заколоту Пригожина. Сьогодні Путін шукає можливість убезпечити себе від повторення таких ситуацій, але він цього не зробить. Відповідно схожі ситуації в Росії ми з вами достатньо швидко знову побачимо.
Наразі йде певний торг за те, хто отримає африканські активи ПВК "Вагнера", хто їх контролюватиме. Торг іде між частково ФСБ, головним управлінням розвідки, яке там домінує, і знову ж таки росгвардією. Вона хоче отримати медійну, технологічну, військову й ресурсну складові. Цей торг може вилитися в певні внутрішні конфлікти.
Росія не йтиме шляхом створення повністю автономних приватних військових корпорацій. Вона йтиме форматом створення таких псевдо приватних військових компаній як "Редут" чи "Шторм-Z" тощо. Тобто вони тотально це патрулюватимуть, не даватимуть їм можливість заробляти самостійно гроші, отримувати якісь величезні обсяги бюджетних коштів.
Тому треба спокійно ставитися, ця інформація немає ніякого повноцінного сенсу.
Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео
Скільки ще Росія може витратити на війну
Росія вже витратила на війну в Україні або на ракетні удари по Україні майже 23 мільярди доларів. Водночас в Україні час від часу відбуваються протести, щоб гроші, які розподілялися на бруківки тощо, передавати на військову справу. Адже допомога Україні від партнерів наразі під питанням. До другого читання бюджету мають підготуватись відповідні поправки.
Однак наскільки це дійсно можливо зробити, знаючи, що гроші, які нам виділяють, спрямовуються на конкретні сфери діяльності в Україні?
Спочатку про бюджети Росії. Для Росії гроші – ніщо, понти – все. Вони витрачатимуть все, що в них є, незалежно ні від чого, адже хочуть довести, що мають право вбивати людей в інших країнах. І щоб за ними це право закріпили та дали можливість далі це робити.
І тому вони не рахуватимуть, скільки витратили на ракетний чи дроновий обстріл, скільки вони платять грошей своїм "двохсотим" та "трьохсотим". Навіть можуть їм взагалі не платити.
У контексті розмови про Росію серед вимог, які висувають республіканці, є достатньо цікава позиція стосовно блокування можливості Росії продавати сировину, насамперед нафту та зерно – в повному обсязі.
І це дуже добре. Я завжди наполягаю на тому, що треба вводити певний юридичний статус для Росії, для тих країн, які через приватні компанії щось закуплятимуть. Щоб були накладені санкції на ці компанії.
Для Росії сьогодні не питання в грошах, а питання, з одного боку, в можливості обходити санкції, а з іншого – це понти, які вони хочуть реалізувати в Україні. І тому ми маємо спокійно ставитись до тих бюджетних витрат, які вони несуть.
Про закупівлю бруківки замість допомоги ЗСУ
Щодо України. Спершу потрібно чітко розставити акценти: це – нонсенс сьогодні витрачати гроші на невійськові потреби, виходячи з того, що ти є місцевим органом влади і в тебе у межах децентралізації є право використовувати ці кошти.
Це не центральна влада оперує цими грошами. Ми ж для цього й вводили децентралізацію, щоб на місцевому рівні використовували гроші, виходячи з потреб місцевого населення. І це вони приймають безпосередньо рішення.
Влада намагається знайти можливість, щоб через певні законодавчі ініціативи врегулювати це. Але все це залежить від того, як на місцях, особливо далеко від лінії фронту, розуміють, що сьогодні є пріоритетним.
Для мене сьогодні пріоритетним є конкретне фінансування виключно необхідних питань щодо функціональності на достатньому рівні тих чи інших населених пунктів. Решту треба витрачати на додаткові закупівлі для армії – прямо чи опосередковано.
Тому зміни будуть внесені, але ще підкреслюю: це місцевий рівень прийняття рішення. Якщо бруківку хочуть закупити – це місцевий рівень прийняття рішення. Ми проти цього – про це вже неодноразово мовилось. Треба по іншому розставити пріоритети.
Стосовно допомоги наших партнерів. Так, вони фінансують певні соціальні програми, передають зброю – це один напрямок. Все, що стосується стабілізації фінансової, то вони передають ці гроші виключно під конкретні соціальні програми.
Партнери продовжуватимуть це робити, тому що вони прекрасно розуміють, що економіка України не буде відновлена в повному обсязі під час війни.
А що робити людям, яких обурює ця ситуація. Вони вийшли, сказали своє слово, а їх не почула місцева влада. Що їм робити далі?
Продовжувати тиснути на місцеві влади. Так працює демократія. Це суперлюди, які абсолютно свідомі того, що сьогодні відбувається в Україні. Вони для себе чітко визначили пріоритетність – це оптимальна пріоритетність. І вони мають тиснути на місцеві органи влади, спокійно пояснювати. Хоча протести мають емоційну складову.
Вони мають пояснювати місцевим органам влади, що є необхідні затрати, щоб функціонував той чи інший населений пункт. А є затрати, які не є потрібними на даному етапі розвитку. Можна ці затрати перенести на після війни.
Вони мають тиснути, тому що децентралізація дає їм право активно це робити – писати про це, говорити, знімати відео тощо. І це правильна модель поведінки в демократичних країнах.
Чому саміт Китай – США важливий для усього світу
Незабаром відбудеться саміт США – Китай. І китайські офіційні карти знову трохи змінилися, зокрема, Китай чомусь видалив з них Ізраїль в онлайн-сервісі "Карта світу". Змінилися знову, тому нещодавно на картах у Китаї на частині сибірських територій були змінені топоніми на історичні назви нині російських населених пунктів. І що таким чином хоче сказати усьому світу Глобальний Південь, який очолює Китай?
Нічого не хоче сказати, це стандартна така інформаційна гра. Є інша дуже важлива складова щодо саміту США і Китаю. Ми з вами бачимо народження іншого типу глобальної політичної архітектури, де вже не буде Росії в тому вигляді, в якому вона була раніше.
Сі Цзіньпін та Джо Байден / EPA
Раніше якраз говорили, що США та Росія мають між собою про щось домовлятися. Ми пам'ятаємо зустріч в червні 2021 року у Швейцарії між очільниками Росії та США.
На сьогодні, якщо такий саміт буде проведений, безумовно, він не дасть суттєві результати, але дуже важливо, щоб були вже певні результати. І сам факт такого саміту чітко говорить про те, що світ зазнає фундаментальної трансформації, де домінуватимуть інші країни.
Насамперед для нас важливо, щоб домінував очільник демократичного табору – це США. Для Глобального Півдня важливо, щоб домінував Китай. І, безумовно, вони напрацьовуватимуть інші правила глобальної поведінки.
Дуже важливо, щоб і для США, і для Китаю було зрозуміло, що Росія є країною, яка в будь-якому випадку все це руйнуватиме. Зокрема домовленості між Китаєм і США.
Чому? Тому що Росія зацікавлена в існуванні нестабільного світу. У межах цього нестабільного світу завжди можна брати участь в провокаціях і водночас за них не відповідати. Тому що немає інструментів тиску на тебе, якщо порушуєш ці чи інші правила.
Росія хоче побудувати такий світ, де буде нестабільність та постійні конфлікти. Чому для Росії це вигідно? Тому що Росія є відсталою країною. Вона вже не встигає за розвинутою цивілізацією. Хоча вона тривалий час видавала себе за країну, яка стоїть на рівні Європейського Союзу. Але вона не встигає і хоче, щоб всі не встигали та виглядали саме так, як Росія. Для цього потрібно зламати правила поведінки, які гарантують певну стабільність.
Зверніть увагу Це матиме вирішальне значення для світу, – Сі Цзіньпін заявив, що готовий співпрацювати зі США
І якщо саміт буде вдалим, то всі країни, й насамперед Глобального Півдня, остаточно зрозуміють, що сьогодні у нас є інша конфігурація, в якій є дві глобальні країни – США та Китай і де немає Росії. Це дуже важливо для глобальних політичних еліт.
Також США і Китай обговорюватимуть, зокрема й тему контролю за ядерною зброєю. Вперше з часів президентства Барака Обами глави США та Китаю цю дискусію відновлять. Це також пов'язано із ядерними випробуваннями, які періодично влаштовує Росія. Щось для неї нового може бути? Або можуть бути ухвалені нові правила? І чи реагуватиме на них Росія?
Правило в нас і сьогодні існує – це договір про ядерне стримування, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. І договір, який сьогодні Росія скасувала – про заборону ядерних випробувань. Це все існує. Чи готова буде Росія дотримуватись? Ні, Росія не готова ні до чого. Вона готова програти або виграти війну.
Якщо будуть прийняті оновлені правила ядерної безпеки, то було б бажано пояснювати Росії, з якими наслідками вона зіткнеться, якщо продовжуватиме свій ядерний шантаж.
Це дуже важливо, тому що Росія вдається не тільки до шантажу з використанням ядерної зброї, але й використанням, наприклад, мирного атому, який є на АЕС, і завдає дронові удари навіть по них.
Важливо, щоб цю тему проговорили. Навіть декларативного згадування про те, що в нас є інструменти ядерного стримування, достатньо, щоб чітко зафіксувати для всіх інших країн – Росія чинить свавілля.
Нам потрібно, щоб постійно фіксували на різних майданчиках факт свавілля Росії. Оскільки тоді всі поступово зрозуміють, що поки така країна існує, не можна планувати нічого. А якщо не можна нічого планувати, то який сенс все вибудовувати, вкладати гроші, вибудовувати економіки, обговорювати кліматичні фактори.
У цьому сенсі будь-які теми, які проговорюються на рівні США і Китаю, вкрай важливі, щоб зафіксувати новий тип глобально-політичного процесу, новий тип глобального політичного порядку, нових гравців, де немає Росії.
Крім того, окремо проговореним буде, що Росія порушує ці ключові засадничі домовлення, тому, давайте, всі поступово відвертатимемося від Росії, щоб вона дійсно стала повноцінним ізгоєм.
Зима буде симетричною для Росії
Запитаю вас про готовність України до цієї зими. Навіть президент записав відеозвернення, що намагаємося максимально сконцентрувати ППО в Україні, щоб захистити наше небо, але українцям слід спускатися в бомбосховища.
Абсолютно солідаризуюсь з президентом. Він чітко говорить, що сьогодні у нас інша ситуація щодо володіння тією чи іншою кількістю протиракетних оборонних засобів. Сьогодні ми інакше розуміємо, як можна забезпечити фізичний захист тих чи інших об'єктів.
Читайте також Чи планують застосовувати графіки та відключення світла в листопаді: відповідь Міненерго
Але між тим Росія використовує різну зброю, зокрема зброю, яка не є високоточною. І тому, коли працюють сирени, потрібно використовувати будь-яку можливість спуститись до бомбосховища.
Також подивимося на енергетичну систему. Ми маємо величезний досвід, наші спеціалісти розуміють, що треба робити, щоб не було розривів, блекаутів. Це не означає, що якихось ексцесів не може бути. Це означає, що ми набагато більше готові до цього сезону, бо розуміємо, що буде робити Росія, і які в нас є ресурси, щоб захиститись.
Однак хочу наголосити і про це говорив президент: у цьому сезоні Росія має зрозуміти, що це буде гра з двостороннім рухом. Не тільки енергетика України страждатиме, якщо потрібно, то симетрично буде страждати й російська енергетика.
Це не означає, що ми будемо це робити, але ми розуміємо, що в Росії вже є альтернативні російські громадяни, які чітко зможуть показати росіянам, що таке жити у XXI сторіччі без тепла та опалення.
Чому окупанти досі не вдалися до масованих атак
Наразі немає масованих ракетних обстрілів. Ми розуміємо, що вони накопичують ракети?
Так, ми розуміємо, що вони збирають ракети. Треба просто розуміти, що Росія – одна з найбільш мерзотних країн, які сьогодні існують, з абсолютно геноцидним компонентом у зовнішній політиці.
Вона накопичує ресурс, щоб у найважчі зимові часи використати його увесь, якого сьогодні є певне обмеження. Це, до речі, достатньо гарно, оскільки якщо минулого року росіяни, починаючи з 15 жовтня, постійно використовували ракети у великій кількості, то сьогодні вони їх застосовують обережніше.
Це говорить про певну ресурсну виснаженість Росії. Це не означає, що вони не робитимуть цього. Вони, ще раз підкреслюю, (робитимуть це – 24 Канал) у критично важливі дні.