Конституційний суд згодом оприлюднив рішення у справі щодо відповідності Конституції України закону про декомунізацію.
Важливо: Декомунізації бути? Чому в Україні скасовують перейменування вулиць
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що закон про декомунізацію ухвалювали задля:
- недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів,
- недопущення будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою чи іншими ознаками в майбутньому,
- задля відновлення історичної та соціальної справедливості,
- задля усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України.
У рішенні зазначається, що комуністичний режим, так само як і нацистський, завдав непоправної шкоди правам людини. Адже протягом усього періоду свого існування комуністичний режим здійснював тотальний контроль над суспільством, політично мотивовані переслідування і репресії, не дотримувався міжнародних зобов'язань, порушував прийняті ним конституцію і закони.
Як наслідок, кілька поколінь українців жили в атмосфері всеохоплюючого страху за відсутності свободи, перебували в умовах свавільного обмеження громадянських, політичних та інших прав і свобод.
Конституційний суд наголосив, що червону зірку, перехрещені серп і молот та інші символи комуністичного режиму кілька десятиліть широко використовували антиукраїнські сили для поширення атмосфери страху, ненависті і агресії, для заперечення права українського народу на власну незалежну державу.
Читайте також: Зворотна декомунізація: як живеться мешканцям вулиць, назви яких постійно змінюють
Конституційний суд України дійшов висновку, що пропаганда комуністичного режиму і нацистського режиму, публічне використання їх символів є спробою виправдати тоталітаризм і запереченням конституційних принципів і демократичних цінностей, захист яких є обов'язком всіх органів державної влади, а закон є конституційним,
– мовиться в рішенні КС.
Також у суді зазначили, що рішення є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.
Подання до Конституційного суду щодо визнання неконституційним закону про декомунізацію скеровували народні депутати від "Опозиційного блоку" та інших фракцій у травні 2017 року.
Вранці у Києві відбувалася перша вулична акція Фонду "Повернись живим". Мітингувальники вийшли під стіни Конституційного суду проти відміни декомунізації. Мітингувальники принесли плакати "Назад до СРСР", "Маленький мальчик нашел молоток и возвратил Украину в совок" та "Суддя! А ти зберіг свій партквиток". Як це було – читайте за посиланням.
Читайте також: Разумков про декомунізацію: мають вирішувати місцеві референдуми
Що відомо про декомунізацію в Україні?Декомунізація – процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології, що розпочався в часи розпаду СРСР та активізувався під час ленінопаду в період Революції гідності.
Верховна Рада ухвалила пакет законів 9 квітня 2015 року, які передбачають декомунізацію. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Комуністичної партії України. Вулиці в Україні і справді почали перейменовувати, а пам'ятники відомим діячам СРСР – звалювати. Однак дехто законом таки нехтує – нещодавно у Харкові повернули на місце пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову.