Синдром страху власних перемог: чому українці мають його позбутися

Перемога неможлива без віри

Але навіть тоді, серед цього жахіття, десантів, танкових колон, я вірив і писав вам про перемогу, яку ми неодмінно здобудемо. Про героїзм наших воїнів. Про локальні успіхи, палаючі танки окупантів. І це було помічне!

Цікаве Якість – понад усе: як виробники працюють у часи повномасштабної війни

То чому зараз, після реальних успіхів на Херсонському напрямку, в коменти приходять люди і починають писати про недооцінку противника і не треба радіти, і "всьо нє так однозначно"?

Що з вами не так, люди, що ви боїтеся сподіватися на краще? Хто забирає у вас віру? Навіщо? Ми переможемо! Обов'язково! Іншого варіанту просто немає! Ми – на своїй землі. Ми – нація воїнів. Ми розумніші й хитріші за наших ворогів. Наше військове командування сучасне і прогресивне, молодші командири загартовані в боях і добре навчені, піхота мотивована, зла і живуча.

Найстрашніший удар витримано

Що ще треба, щоб перестати боятися радіти нашим перемогам? Думаєте, солдати зараз вигризають зубами кожне село, щоб якесь столичне чудо закопилило губу і фиркало в коментах "рано радіти"??

Нікого не слухайте! Вірте в перемогу. Ми вже витримали найстрашніший удар і не зламалися. Навпаки, стали ще вищі й навалюємо! Ми разом, ми єдині, ми всі працюємо на перемогу. І ми перемагаємо! Я не боюся цього слова. Перемагаємо! Переможемо!

Важливо Захід дав сигнал: світ має готуватися до перезавантаження російського режиму

Виграємо війну, розіб'ємо окупантів, повернемо свої землі. На завтра, не цього року. Можливо, навіть, не наступного. Але переможемо неодмінно.

Не бійтеся своїх надій і своєї радості. Це – наша батарейка, що живить і не дає опустити руки. Будьте сильні! Будьте українцями!

До теми – скільки часу може зайняти звільнення Херсонщини: дивіться відео