Про це пише Die Presse.
Читайте також: Новообраний прем'єр Вірменії хоче тісніших військових зв'язків із Росією
У фокусі протестів у Вірменії була внутрішня політика – відносини з Москвою під сумнів не ставилися. Демонстранти й опозиція намагалися уникнути асоціацій зі змінами режимів у сусідніх державах – із "революцією троянд" в Грузії чи із Помаранчевою революцією в Україні, зазначається у статті.
На думку фахівця з аналітичного центру Caucasus Institute Армена Газаряна, учасники протестного руху у Вірменії підкреслювали його "місцевий" характер.
Опозиційний лідер, а тепер і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян робив акцент на "провірменську, а не проєвропейську" позицію, зауважує політолог Степан Григорян. Між тим у минулому Пашинян робив протилежні заяви, критикуючи чинну владу за покірність Москві – що знаходило підтримку, в першу чергу, серед його молодих прихильників, йдеться далі.
Схоже, Кремль у випадку з Вірменією зробив висновок з попередніх помилок. Втручання в українську політику – окупація Криму та ескалація на Донбасі – бажаного результату не принесли,
– акцентує увагу автор публікації.
"Кремль зрозумів, що, втручаючись, налаштовує населення проти себе", – прокоментував для видання політолог Артур Атанесян з Єреванського державного університету. За словами експерта, Пашинян, який критикував занадто проросійську політику попереднього уряду, "потрапивши в систему, повинен буде підлаштовуватися".
Однак Григорян дотримується іншої думки і все ж сподівається, що новий глава уряду вибере "багатовекторну політику" і проєвропейський курс. Єреван, за його твердженням, повинен упевненіше проводити власну політику щодо Москви – це стосується, зокрема, економічного союзу, радить експерт.
Читайте також: Путіну важливо тримати нового прем'єр-міністра Вірменії на своєму гачку, – експерт
Нагадаємо, 8 травня, після майже місяця акцій протесту лідера опозиційного руху "Елк" Нікола Пашиняна обрали прем'єр-міністром Вірменії. Він став главою уряду із другої спроби. Вперше його намагалися обрати 1 травня, проте тоді у парламенті не назбиралося достатньої кількості голосів.