У середині 50-х уряд ухвалив кілька неоднозначних законів, які не тільки суперечили конституції, але й нагадували принцип колишньої нацистської Німеччини. Про це читайте в програмі "Спецслужби" на 24 каналі.

Цікаво Тотальний контроль, терор і підривна діяльність – все про Корпус вартових Ісламської Революції

З'явилися суди, які утискали права людини, а також були заборони на проведення мітингів і протестів. Влада видала документ, який зобов'язував майже усіх жінок і чоловіків до обов'язкової праці. Уряд країни зосередив у своїх руках практично необмежену владу.

Ці закони викликали дуже неоднозначну реакцію серед населення. Здебільшого в студентських колах, адже молодь почала виходити на протести. Кінець 60-х років Німеччина провела у постійних демонстраціях, які призвели до створення ліворадикального терористичного угрупування під назвою RAF (Фракція Червоної Армії). Вони стали символом тероризму в Німеччині.

Ця історія не про спецслужби, а про їхню вину і бездіяльність. Адже RAF з'явилася завдяки Штазі, існувала завдяки КГБ, а теракти влаштовувала через неспроможність агентури ФРН взяти ситуацію під контроль.

У Берліні в 1967 році відбулися протести проти приїзду іранського шаха Мохаммеда Пахлеві. Мітингувальники не хотіли бачити його у своїй країні через його зв'язок зі США. Америка і її капіталізм в очах студентів виглядали ворогами.

На це було кілька причин:

► Перша – вони вважали, що капіталізм перетворює людей у "безправних свиней", які крутяться, як "білка в колесі", щоб заплатити за квартиру, продукти, одяг і так далі.

► Друга – за війну у В'єтнамі. Більшість протестів були спрямовані проти війни 2 червня 1967 року. На одному з таких мітингів вбили студента Бенно Озенорга. Саме ця трагедія стала каталізатором створення угрупування RAF.

Тоді ж на горизонті з'явилися Андреас Баадер і його дівчина Гудрун Енслін – студенти, які стали засновниками та лідерами RAF.

 Андреас Баадер і Гудрун Енслін
Андреас Баадер і Гудрун Енслін / Фото Frankfurter Rundschau

У Франкфурті-на-Майні 2 квітня 1968 року разом зі спільниками вони підпалили 2 супермаркети. За їхніми словами, вони принесли вогонь В'єтнаму до Німеччини, а заодно помстилися за смерть Онезорга. Тоді німці вперше і зіткнулися із RAF.

Вони принесли лише маленьку частинку того, що американці скинули на В'єтнам. Вони хотіли показати, якими наляканими люди можуть бути. Казали: "Ви переживаєте за маленьку пожежу в магазині, де горить одяг і усілякі дрібниці. Ви краще гляньте, що відбувається кожного дня у В'єтнамі. Що ви за люди? І чи люди взагалі?",
– пояснив колишній член RAF Хорст Малер.

Поліцейські зловили підпалювачів всього за 2 дні. Вони діяли необережно: лишили купу відбитків і слідів. Коли їх відправили на лаву підсудних, в знак протесту проти США і німецького уряду, Андреас Баадер по-нацистськи привітався із суддею. А сам процес 4 підсудних перетворили на суцільні провокації, постійно демонструючи неповагу.

RAF (Фракція Червоної Армії)
Судове засідання / Фото Timeline

"Ми хотіли бути частиною всесвітнього молодіжного руху. Знаєте, з музикою, протестами, новими ідеями. Ми зневажали те, що побудували наші батьки. Ми не хотіли жити з нашим минулим. Ми хотіли стати рушіями революції", – пригадала колишня членкиня RAF Астрід Пролл.

У 70-му в історії RAF з'являється Ульріка Майнгоф. Молода та успішна журналістка, яка здебільшого писала про політичне життя країни.

Її дуже зацікавила ідея боротьби Андреаса Баадера і його спільників. Тож Ульріка домовилася із правоохоронцями про інтерв'ю із ним. Проте, прикриваючись журналістським інтересом, Майнгоф мала на меті вступити в ряди терористів.


Ульріка Майнгоф / Фото Bianet

Цікаво, що спецслужби не зауважили цього, попри те, що вона регулярно у своїх статтях критикувала уряд і політичний курс.

У травні 1970 року Баадера привезли у Берлінський інститут соціологічних досліджень, де на нього вже чекала Ульріка. Їхня бесіда проводилася в оточенні охорони. Проте за кілька хвилин після початку, в будівлю увірвалися озброєні люди і почали перестрілку. Ульріка і Баадер зникли й відтоді почався терор.

У 1970 році RAF почали із врегулювання логістичних питань. Їм потрібні були гроші, зброя і транспорт. А найпростіший спосіб це зробити – грабувати банки, магазини і викрадати автомобілі. Іронія в тому, що борючись проти капіталізму, який на їхню думку викачував із людей гроші, вони самі ж крали гроші, які німці вкладали у банки.

Ми грабували банки. Це було звичайне пограбування, а не політичне. Це ж не був перерозподіл багатства, а метод отримання грошей. Ми не крали у бабусь на вулицях,
– розповіла колишня членкиня RAF Моніка Берберіх.

"RAF або, як їх ще називають, "група Баадера-Майнгоф", у Західній Німеччині була частиною тренду, який виник у 70-х у всьому світі. Тренд марксистського авангарду: "Червоні бригади" в Італії, чи "Червона Армія" у Японії. Навіть, у Штатах такі були. Це були люди, які думали, що капіталістична система – це зло, яке треба знищити. І єдиний спосіб це зробити – шляхом насильства", – пояснив письменник, дослідник тероризму Річард Інгліш.

RAF боролися із капіталізмом партизанськими методами. А, щоб навчитися цього, в 70-му вони поїхали у Йорданію, зв'язавшись із організацією "Визволення Палестини" – це терористична група, яка міряла стерти Ізраїль із "лиця землі".

Цікаво Кривавий монстр Кенії: чим займається найсильніша і найтаємніша спецслужба Африки

Ті навчили їх практично всього, що знали самі. І знову, знаючи хто такі RAF, уже ознайомлені з їхніми ідеями і методами роботи, спецслужби і "оком не моргнули", дозволивши їм виїхати за кордон. Ті повернулися назад уже навченими і готовими застосовувати засвоєні уроки.

Навчання не стосувалися бою в місті. Біганина на відкритій території чи повзання під колючим дротом – зовсім не те, що є у місті. Але стосовно зброї – це добрі навчання. Навчали володіти різним озброєнням і вибухівкою – це було справді корисно,
– пригадала колишня членкиня RAF Моніка Барберіх.

Перші напади із вибухівкою почалися у 1972 році. Кривавий рік для Німеччини. Члени RAF скоїли серію атак на американські дипломатичні установи, оборонні будівлі та бази. Навчившись методам боротьби і способам виготовлення вибухівки, вони привезли тероризм до Німеччини. У їхніх нападах 4 людини загинули і щонайменше 30 отримали поранення.

Члени RAF 11 травня 1972 року підірвали 3 бомби біля будівлі компанії "IG Farben". Будівля була сильно пошкоджена. Це було першою бомбовою атакою RAF і початком так званого "травневого наступу", під час якого вони здійснили ще 5 схожих нападів.

Вибух біля компанії IG Farben
Вибух біля компанії "IG Farben" / Фото Вікіпедія

Теракти стали тривожним дзвінком і для уряду, і для правоохоронців. Їх одразу ж почали шукати. Побоюючись, що рано чи пізно почнеться нова хвиля терактів. Знайти їх вдалося нехитрим способом. Членів RAF здав старенький сусід, який жив поруч із їхнім штабом-гаражем. Один дзвінок і правоохоронці вже були на місці.

Продовження – дивіться у відео.