Чим Порошенко і Зеленський займались у 1999 році: перемоги та невдачі 8 року Незалежності

Минуло 22 роки, а "кола по воді" після інциденту йдуть досі. Якщо прізвище Лазаренко викликає у вас чіткі асоціації, значить ви у групі ризику через пандемію COVID-19. А якщо серйозно, то це був серйозний прецедент.

Попередній випуск Баталії в парламенті і масові страйки шахтарів: Україну сколихнув бурхливий 1998 рік

Перший і, між іншим, єдиний український політик, якого засудила за корупцію американська Феміда.

У США затримали експрем'єра України

У лютому 1999 року в Сполучених Штатах затримали колишнього українського прем'єр-міністра. Павло Лазаренко прилетів до Нью-Йорку і в міграційних маршалів просив політичного притулку.

Кілька місяців до того український парламент скасував його депутатський імунітет. Генпрокуратура відкрила кримінальні справи.

Лазаренко втік спочатку до Швейцарії, де його відправили за ґрати за підозрою у фінансових оборудках. Вийшовши під заставу у 3 мільйони доларів, Павло Іванович з панамським паспортом через Грецію вилетів до США.

Він переконував, що вдома йому загрожує не лише політична смерть, а й фізична ліквідація за опозиційну діяльність до чинного президента Леоніда Кучми. Американці перевірили покази українського політика і арештували його.

Під час слідства в Лазаренка конфіскували маєток придбаний у США за 7 мільйонів доларів / Фото з архіву "Української правди"

Павлу Лазаренку висунули звинувачення у здирництві, відмиванні грошей і шахрайстві. Окрім відкатів і різних видів корупційної діяльності, Павло Лазаренко осідлав державну закупку російського газу.

За що посадили Лазаренка

Перебуваючи на посаді першого віцепрем'єра, всі державні контракти з російським Газпромом проводив через свою фірму-прокладку – корпорацію "Єдині Енергетичні Системи України". Газ по одній ціні приходив до ЄЕСУ і вже по іншій продавався українським споживачам. Різниця в ціні осідала на офшорних рахунках Лазаренка і його оточення.

Лазаренко фінансував партію "Громада". Одним із найближчих його партнерів була Юлія Тимошенко, яка свого часу очолювала ЄЕСУ. На піку могутності, компанія заводила російський газ у 7 південно-східних областей України.

Вплив самого Лазаренка настільки виріс, що почав становити загрозу президенту, земляку з Дніпропетровська – Леоніду Кучмі. Президент спочатку викинув Лазаренка з прем'єрського крісла, а згодом дав команду силовикам і прокуратурі витягнути на світло всі його оборудки.

У Лазаренка конфіскували віллу з басейнами і вертолітними майданчиками / Фото з архіву "Української правди"

Окрім корупції, слідство приписувало Лазаренку замовлення вбивств "смотрящого Донбасу" Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана, голови Української міжбанківської валютної біржі. Мотивація – жертви заважали оборудкам Лазаренко.

Це "переслідування вдома" дозволило американським адвокатам експрем'єра говорити про травлю їхнього клієнта в Україні і, відповідно, наголосити на головному мотиві: прохані про політичний притулок у Штатах.

Павло Лазаренко став чи не єдиним українським політиком-корупціонером, якого вдалося притягнути до відповідальності, хай і лише американському правосуддю. Під час слідства він зізнався у статках практично у 360 мільйонів доларів. Та чи це фінальна сума – ніхто не знає.

Відразу після втечі Лазаренка до США, вже у березні 1999 року у парламенті зареєстрували нову депутатську фракцію "Батьківщина", яка згодом переросла в партію, з якою "леді Ю" зробила кар'єру в українській політиці.

Павло Лазаренко разом із дружиною мешкають у США / Фото novynarnia.com

Для інших гравців теперішньої української політичної шахівниці 1999 року також видався роком доволі пам'ятним. 

Коломойський почав захоплювати нафтовий ринок України

На початку 1999 році в Ігоря Коломойського у Женеві народився син Григорій. У майбутньому – баскетболіст. 1999 рік – це також час, коли Коломойський починає брати під контроль нафтогазовий і промисловий сектор.

Під його управління перейшли державний концерн "Укрнафта", коксохімічний завод імені Калініна, Дніпропетровський ринок "Озерка", Нікопольський завод феросплавів та інші підприємства.

Читайте також Каденюк у космосі, перший McDonald's, перемога "Динамо": якою була Україна у 1997 році

У 1999 році серед консультантів президента Леоніда Кучми з'являється син голови пенітенціарної служби Сергій Льовочкін. Останній стверджував: його на роботу приймав Володимир Литвин, який очолював тоді патронатну службу президента, за рекомендацією двох чиновників.

Януковича призначають очільником Донецької ОДА

Одним з них був тодішній губернатор Донецької області Віктор Янукович, у якого Льовочкін і був радником. За 2 роки Льовочкін зробить карколомну кар'єру і міцно пустить коріння в адміністрації президента. Кучма візьме його до себе "помічником".

На Донеччині влада консолідувалась навколо однієї особи. І це майбутній президент Віктор Федорович Янукович. За 2 роки після призначення головою Донецької ОДА, Янукович підбирає ключі до Донецької обласної ради і очолює її. Ставши, по суті, найвищим представником влади як президентської, так і місцевої.

Наступний щабель кар'єрної драбини – крісло прем'єра. У 2002 році Леонід Кучма віддячиться губернатору за допомогу виграти на Донеччині вибори у 1999 році. 

Ющенко став прем'єром

У 1999 українським прем'єр-міністром призначили Віктора Ющенка. На цю посаду він перейшов з кабінету Голови Національного Банку. За час його каденції вперше за роки незалежності Україна отримала приріст ВВП.

Вдалося відмовитися від бартеру та запозичень і збільшити надходження у бюджет. За рік у країні ліквідували бюджетну заборгованість по зарплаті, пенсіях та стипендіях. Ющенко намагався помирити президента Кучму з головою Верховної Ради Іваном Плющем.

Цікаво Прийняття Конституції, перехід на гривню та серія вбивств: події, якими запам'ятався 1996 рік

Підписав "Звернення до народу України" через рух "Україна без Кучми", у якому став на сторону президента. Це тривало не повних 2 роки, після чого Віктор Андрійович наважився піти в опозицію і підтримати ініціативу "Україна без Кучми".

Чим у 1999 році займались Порошенко і Зеленський

У 1999 році найбільша кондитерська фабрика країни, київська, імені Кара Маркса, переходить у приватну власність. Контрольний пакет купує тоді нардеп фракції СДПУ і підприємець Петро Порошенко. Разом з нею продаються і права на такі бренди, як "Київський торт", "Празький" та цукерки "Вечірній Київ".

З цього моменту Порошенко стає найбільшим виробником кондитерських виробів на Україні. Із фабрик, які йому належать, він створив холдинг Roshen, а за самим Порошенко міцно закріплюється звання шоколадного короля України. При цьому сам Порошенко солодкого не їсть – у нього цукровий діабет.

У "95 кварталі" Зеленського стався прорив: дивіться архівне відео

Володимир Зеленський святкував першу перемогу свого гумористичного кооперативу "95 квартал". Створена у 1997 році команда, у якій він і автор, і актор і капітан, з 1999 року починає виступати у Вищій лізі КВН. Команду розкручує Масляков і криворіжці намотують кілометри у концертних турах по країнах СНД.

Вибори в Україні у 1999 році

У 1999 році Україна знову вибирала президента. Це були і досі залишаються поки що єдині перегони, які завершились другою каденцією чинного президента. Хоча Леонід Кучма починав виборчі перегони із катастрофічним рейтингом у 6%.

За свої 5 років він з президента, який обіцяв зробити російську – другою державною, перетворився у, якби це не дивно звучало, прозахідного, за тодішніми мірками, політика.

Актуально Київ почало розвертати на Захід: 1995 рік радикально змінив відносини між США й Україною

Ще в 1997 році були підписані перші документи про поглиблення співпраці між Україною і НАТО. Ще одна метаморфоза – Кучма почав будувати міцну вертикаль влади під себе. Війни з парламентом – хто головніший, конституційна реформа і зміна форми правління з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську.

Так Леонід Данилович став головною персоною в країні. І такою планував залишатися надалі. Біда була у тому, що на старті президентської гонки рейтинг у нього був 6%. Причин падіння рейтингу було кілька. Основна – новий виток економічної кризи у 1998 році.

Президентські рейтинги у 1999 році / Графіка "Радіо Свобода"

Знецінення гривні в 3 рази було пов'язане із наслідками кризи у Росії. Українська економіка була сильно зв'язана з російською. Підприємства не платили державі. Відповідно зростала заборгованість перед бюджетниками і пенсіонерами – основою електорату на виборах 1999 року.

З 1998 року більшість в парламенті зібрали "ліваки". 25% – комуністи з Петром Симоненком. Стільки ж соціалісти Олександра Мороза. Третьою вагомою силою були рухівці з лідером Вячеславом Чорноволом.Рейтинг кожного із них був вищим ніж в Кучми.

Рекомендуємо Щоб Україна не пручалась: Кремль ще у 1994 році пробував вкрасти Крим

Крім того, на час початку виборчої кампанії у 1998 році набрав відчутного впливу й сили прем'єр-міністр Павло Лазаренко. Напружені стосунки з Росією щодо Криму і газу не зробили з Кучми затятого русофоба. Принаймні у питаннях політичного піару.

Долю порятунку власних рейтингів він віддав в руки російських політтехнологів, які провернули фокус аналогічний до російських виборів 1996 року.

Для чіткого протистояння варто було відсіяти інших кандидатів, Кучму показати оборонцем основної цінності, назва якій – стабільність. Першим скинули з перегонів Лазаренка. Всемогутнього віцепрем'єра спочатку звільнили, потім порушили кримінальні справи, згадавши корупцію, а згодом і звинуватили Лазаренка у замовленні двох резонансних вбивств. Зрештою він втік з України.

Загибель Чорновола

25 березня 1999 року лідер "Руху" В'ячеслав Чорновіл загинув у автокатастрофі. Тойота політика влетіла в камаз із причепом, який розвертався на шосе Бориспіль – Золотоноша під Києвом. Досі точаться суперечки, чи було це випадковістю.

Corolla, в якій їхав Чорновіл, офіційно знищили ще до завершення слідства. Розслідування аварії кілька разів відновлювали і справа не закрита досі. Смерть Чорновола мала великий вплив на "Рух" у цілому. Харизматичного лідера неможливо було замінити.

До теми Чорновіл ще 16 років тому прогнозував, що загроза України – це Кремль, — Народний рух

Партія розпорошилася, розколота внутрішніми суперечками. І на вибори президента пішли 2 окремих кандидати від патріотичних сил – Геннадій Удовенко та Юрій Костенко, які нічого не набрали.

Про що домовились в Каневі

Наступним кроком було виведення з гри наступного могутнього суперника – соціаліста Олександра Мороза. На тлі кризи, його критика президента знаходила відлуння в серцях багатьох українців. Криза відчувалася дуже сильно. Щоб гарантовано перебороти адмінресурс, довелося мобілізувати багато людей.

Мороз, Ткаченко, Симоненко, а також умовно "правий" Євген Марчук домовилися разом йти на вибори і висувати єдиного кандидата. Домовленість про це підписано в Каневі. Однак канівська четвірка розпалася не поділивши "шкіру ше не вбитого ведмедя".

Мороз втратив час для агітації. Провалилася і незвична своїм примітивізмом реклама. Мороз розгубив рейтинг, а в другий тур вийшов Кучма і Симоненко. Далі була перевірена вже на російському електораті формула – виставляєш кого-небудь в парі із очевидним злом і отримуєш бажаний результат.

Кучма вдруге став президентом

Кучму хоч і не любили, але комуністів не любили ще більше. Тому головне гасло президентської кампанії "голосуй або програєш". Голосувати у другому турі виборів прийшло більше людей, аніж у першому: 74,9% проти 70,15%. Поразка комуніста була відчутною – Симоненко набрав 37,8 % голосів, проти 56,25 % в Кучми.

Леонід Данилович пішов на друге президентське коло. Високо встановлена планка того, як можна воскрешати рейтинги за мінімальний час – досі як еталон і мрія багатьох місцевих політиків.

Повний випуск програми "Україна 30" про 1999 рік: дивіться відео

Про те, що було модним в Україні у 1999 році – дізнавайтесь у програмі.