Володимир Гройсман підготував законопроект №8248, який переверне традиційні уявлення українців про вшанування тіла після смерті. Якщо Верховна Рада підтримає документ, цвинтарі майбутнього матимуть принципово інший вигляд. Головна мета, яку ставив перед собою прем'єр, полягає, вочевидь, у тому, аби компенсувати катастрофічний брак місця для поховань. Плюс подбати про екологію країни.
Читайте також: "Пригоди" покійників в Україні: як насправді ховатимемо померлих?
Кремація та біопоховання
Передусім, нове законодавство схилятиме громадян до того, аби віддавати перевагу кремації. Без сумніву, урна з прахом займатиме менше місця, аніж домовина, проте і тут є свої нюанси. Наприклад, у Києві відклали будівництво нового крематорію – у цьому році на його зведення було виділено лише 100 тисяч гривень, що є цілковитим мізером. Про це розповів заступник голови постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства Святослав Кутняк.
Більше ніяких "гробків", пишних пам'ятних споруд та хрестів – українцям запропонують переходити в інший світ "по-новому"
Чиновник обурюється тим, що влада заклала гроші на апгрейд туалетів на кладовищах замість того, щоб побудувати новий крематорій і збільшити майданчики для кладовищ. Тим часом будівництво нового крематорію відтермінували на кілька років, про що свідчить Програма соцекономрозвитку, де зведення призначено на 2020-2024 роки, хоча, на думку Кутняка, його потрібно було починати ще п'ять років тому. При цьому самим лише крематорієм проблему не вирішити – йому "до пари" потрібен і колумбарій, адже наявний у Києві вичерпає "вакантні" місця приблизно за два роки.
Що стосується традиційних поховань, то тут ситуація ще складніша. У столиці, наприклад, лишився всього один діючий цвинтар. "Вибити" землю під нові цвинтарі – завдання не з простих. Земля довкола мегаполісів перебуває у віданні місцевої влади, яка із більшим задоволенням дасть добро на відведення її під будівництво нового торговельно-розважального центру, аніж під планування цвинтаря.
Раніше землі за межами населених пунктів перебували у віданні Держгеокадастру, але зараз вони, як правило, вже розпайовані місцевою владою та передані у довгострокову оренду. Крім того, цвинтарні землі виводяться з обороту на 50-100 років, що також невигідно владі, адже на цінних чорноземах зараз можна заробляти чималі гроші.
Читайте також: Скандальні правила поховання в Україні в дії: прокуратура розповіла про видачу дозволів
Щоб збити гостроту проблеми, Кабмін пропонує ховати покійників… за межами цвинтарів. Донедавна таке було суворо заборонено. Та якщо закон вступить в силу, прах можна буде зарити в парках, скверах та зелених зонах. Щоправда, не у вже існуючих, а нових.
Деякі люди уявляють собі таку картину, що вони прийдуть на майданчик з дітьми, а поруч будуть поховання, атракціони, гойдалки. Зовсім інше мається на увазі,
– пояснює інженер з екології "Київського крематорію" Андрій Ященко.
А на увазі мається те, що будуть впроваджені біопоховання, які є доволі поширеними у світі. Під час такого захоронення застосовуються матеріали, здатні повністю розкластися в землі протягом 5 років – наприклад, савани з тканини. Мета біопоховання – дати "добриво" землі й посприяти її плодоношенню, для чого до урн з прахом, приміром, можуть додавати насіння рослин.
Зрозуміло, що біопоховання виключає зведення надгробків чи хрестів. На місці вічного спокою людини у "цвинтарному парку" може стояти лише пам'ятна табличка уніфікованого зразка. Наскільки приживеться подібна практика в Україні, передбачити тяжко, адже й у цьому випадку все знову ж таки впиратиметься у відведення земельних ділянок, які перебувають в руках місцевої влади. "Київзеленбуд" поки що навіть не розглядає подібні варіанти – принаймні до ухвалення закону.
Тайна смерті гарантована
"Навряд чи варто розраховувати, що проведення біопоховань у парках матиме масовий характер, оскільки це вимагає значних організаційних витрат, пов'язаних з відведенням земельних ділянок і особливістю процедури біопоховань", – підсумовує юрист Наталія Ляшенко.
Експерти також зазначають, що віруючим буде складно прийняти відсутність "повноцінної" могили, а, отже, боротьба за дотримання старих традицій обіцяє бути запеклою. Ймовірно, що новації Гройсмана лише загострять корупційну складову процесу, збільшивши ціни (читай: хабарі) за місця на вже закритих цвинтарях, наприклад, на київському Байковому.
Байковий цвинтар у Києві вже недіє, але залишається дуже престижним. Хабарі за поховання на ньому сягають астрономічних сум
Гостре невдоволення може викликати й новий порядок підпоховання. Законопроектом Гройсмана передбачено, що "підпоховання труни з тілом померлого в існуючу могилу допускається тільки після завершення кладовищного періоду за згодою користувача (власника) відповідної могили та за умови дотримання нормативних розмірів місця для поховання. Якщо користувача (власника) такої могили не виявлено, підпоховання труни з тілом померлого в існуючу могилу здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради населеного пункту".
Таким чином, "користувач могили", тобто родич померлого, не відгукнувшись на відповідний запит відразу, може згодом застати на своїй ділянці інших "користувачів".
Насамкінець варто додати, що законопроект Кабміну передбачає боротьбу з монополією у сфері ритуальних послуг і збереження конфіденційності даних про померлого. Працівникам правоохоронних органів, органів реєстрації актів цивільного стану, закладів охорони здоров'я забороняється повідомляти постачальникам послуг поховання адреси і телефони родичів покійного.
І це доволі позитивна новація, адже зараз ритуальні компанії приплачують перерахованим вище установам за відповідну інформацію. Сума хабара при цьому коливається від 300 до 1000 гривень. Відтак поховальні контори беруть родини померлих у справжню облогу, нав'язуючи свої послуги, причому за завищеними цінами. Відповідно до законопроекту, за розголошення інформації може загрожувати кримінальна відповідальність. Крім того, на території місць поховання забороняється розміщення постачальників ритуальних послуг, крім продажу ритуальної продукції.
Поховання по-американськи. Пам'ятні таблички та багато зелені. Чи приживеться традиція "цвинтарних" скверів в Україні?
Такими є основні положення законопроекту №8248. Тепер рішення та дія – за Верховною Радою, а тому – і за самими українцями, яким належить продемонструвати, наскільки вони готові бути європейцями не лише за життя, але й після смерті.
Читайте також: Верховна Рада отруює життя живим, тепер добралась і до мертвих, – експерт