Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      "Пригоди" покійників в Україні: як насправді ховатимемо померлих?

      3396 Читать новость на русском
      Що змінилося у правилах поховання покійних
      Що змінилося у правилах поховання покійних / Huffington Post Spain Athena2

      Підводячи риску під сюжетом, пов'язаним зі змінами у правилах поховання покійних, варто зазначити, що тут є умовно добра та відверто погана новини.

      "Добра" полягає в тому, що насправді для родичів померлих мало що зміниться: ті, хто давав хабар, аби уникнути процедури розтину тіла й пришвидшити його поховання, даватимуть його й надалі – зміниться тільки адресат (про те, звідки беруться такі хабарі – трохи згодом). Погана ж новина у тому, що "поправка Лозового" зачіпає інтереси не лише покійних, а й потерпілих у справах про зґвалтування чи напад та побиття. Та й узагалі, ця поправка ширша за алгоритм призначення експертизи у кримінальних провадженнях. Але про все це – по порядку.

      Читайте також: Нові правила захоронення: родичі чекатимуть кілька тижнів, щоб поховати померлого

      Про що говорить "поправка Лозового" і до чого тут Євромайдан та Янукович?

      Про зміни до процесу кримінального провадження. Минулого року був прийнятий закон № 2147-VIII, повна назва якого "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Закон цей було проголосовано у парламенті 3 жовтня минулого року, а у листопаді – підписано Президентом. Найбільш відомою тоді в тексті законопроекту виявилася поправка № 109, подана нардепом від Радикальної партії Андрієм Лозовим. Її ухвалили 231 голосом "за".

      Новація від Лозового, включена до закону, зменшує терміни досудового розслідування до трьох місяців для злочинів середньої тяжкості і до півроку – для тяжких або особливо тяжких злочинів. Вивчивши цю норму, юристи забили на сполох.

      Верховна Рада прийняла зміни до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, врахували і поправки народного депутата Андрія Лозового. Відповідно до цих змін, усі провадження, які ми розслідуємо у злочинах проти Майдану, після вступу закону в дію треба буде закрити,
      коментував в інтерв'ю "Українському тижню" начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

      Він зазначив, що згідно із новими положеннями КПК, пропонованими Лозовим, якщо впродовж року слідство не зможе встановити підозрюваних у скоєнні злочину, слідчий зобов'язаний закрити провадження. "Якщо є зареєстрована справа за фактом скоєння злочину, але в ній немає підозрюваного і її не зможуть розслідувати впродовж року – провадження треба закривати. Поправки Лозового визначають, що слідчий матиме шість місяців на розслідування загального строку і ще на шість місяців терміни може подовжити суд. Все. Інших варіантів для продовження термінів не передбачено", – сказав Горбатюк.


      Начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк переконаний, що "поправка Лозового" поховає справи, пов'язані із розстрілом Євромайдану

      Він також зауважив, що у змінах, пропонованих Лозовим, відсутні перехідні положення, які б регламентували дію нових норм щодо вже існуючих розслідувань. "В Конституції прописано: якщо зміни до закону пом'якшують відповідальність підозрюваного – закон має зворотну дію. І це стосується лише Кримінального кодексу. Однак практика Європейського суду говорить, що і процесуальні зміни, тобто зміни до КПК, у випадку пом'якшення відповідальності також можуть мати зворотну дію. Навіть якщо цю практику не брати до уваги – в законі немає перехідних положень, в яких треба було б прописати, що нові норми КПК застосовуються з моменту вступу закону в дію. Однак цього немає. А в законі написано, що строки на розслідування течуть не з моменту оголошення про підозру, а з моменту реєстрації злочину в Єдиному реєстрі досудових розслідувань", – пояснював голова Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

      Читайте також: Смерть по-новому: три дні без моргу

      В контексті цього Лозовому закидали й бажання перешкодити притягненню до відповідальності когорти "колишніх", що, втім, рішуче заперечував генпрокурор Юрій Луценко. Розслідування справ Януковича і "сім'ї", а також справи Майдану не буде закрито через поправку до Кримінального процесуального кодексу про обмеження термінів досудового розслідування, переконував Луценко на брифінгу 9 жовтня 2017 року.

      По-перше, зміни в Кримінальному процесуальному кодексі не розповсюджуються на справи, які було розпочато раніше. По-друге, строки розслідування справ стали жорсткіші, проте абсолютно реальні. Інакше б 66 тисяч випадків пограбувань, 9 тисяч справ корупціонерів та тисячі випадків розбійних нападів ризикували б залишитись нерозслідуваними. Тож крики, що все пропало, є завчасними,
      – сказав Луценко.

      Водночас, додав він, є інша "болюча тема" в новому Кримінальному процесуальному кодексі – оскарження в суді повідомлень про підозру. "Право оскаржувати підозри в суді, на мою думку, є помилкою. Адже, вручаючи таку підозру, ми даємо зрозуміти, що працюємо над певною справою, але це ж ще не обвинувальний акт. Вважаю, що оскарження підозр є лазівкою для корупціонерів, які зможуть скасовувати розслідування проти них справ", – наголошував Луценко.


      Генпрокурор Юрій Луценко також вважає "поправку Лозового" не надто блискучою ідеєю, але його більше хвилює право фігурантів кримінального провадження оскаржувати підозру про злочин в суді – в цьому очільник ГПУ вбачає "лазівку для корупціонерів"

      Це, зауважимо, далеко не єдина вада "поправки Лозового". Втім, від термінів слідства повернемося до іншого аспекту законодавчої новації – порядку призначення експертиз. Останній має безпосереднє відношення до теми поховань.

      Читайте також: Скандальні правила поховання в Україні в дії: прокуратура розповіла про видачу дозволів

      Про померлих або нічого, або… правду про їхнє захоронення

      Отже, "поправка Лозового" передає функціонал на призначення експертиз і продовження термінів досудового розслідування в руки суддів (досі призначати експертизи, а також продовжувати досудове розслідування могла сторона кримінального провадження). Саме про це і йшлося в істериці, піднятій довкола "історії з похованням".

      Як вже повідомлялося, починаючи від 15 березня 2018 року, місію призначення експертиз (будь-яких, зокрема, й тих, що стосуються трупів) виконуватиме суд, а не слідство, як це було прийнято досі. Однак варто зазначити, що суди призначатимуть експертизу лише в тих випадках, коли наявне кримінальне провадження, тобто є підозра, що причина смерті людини – насильницька або носить ознаки такої. Якщо ж хтось помер після тривалої хвороби або пішов з життя через похилий вік, ніякої експертизи суди не призначатимуть. Такі правила діяли до недавнього часу, такі правила діятимуть й надалі.


      Прокуратура переконує, що "термін для встановлення причин смерті збільшено не буде", а отже, родичам покійного не доведеться надто довго чекати, аби поховати близьких. Втім, експертиза щодо причин знадобиться лише в тому випадку, якщо матимуть місце підозри щодо насильницького характеру смерті

      Навіщо знадобилися подібні зміни? Нині замість слідчих "добро" на препарування трупа даватиме суд, і це буцімто зроблено з благою метою – усунути представників МВС від можливості впливати на хід розслідування та поглиблювати корупційну складову, адже за переказами тих, хто стикався з подібною практикою, слідчі органи дуже люблять відправляти до патологоанатома всі тіла підряд – навіть ті, де ознак насильницької смерті немає й близько. Проте зі слідчими можна було домовитися за 1-1,5 тисячі гривень: якщо родичі покійного протестували проти потрошіння його тіла у прозекторській, експертизи можна було уникнути.

      Як нескладно припустити, подібна ж схема дачі/отримання хабара може бути перенесена й на суди. Різниця лише в тому, що тепер служителю Феміди, а не слідчому доведеться "дякувати" гривнею за скасування нічим не вмотивованої експертизи. Знаючи українські реалії, можна припустити, що суттєво нічого не зміниться, тобто подолати корупцію на даному окремо взятому напрямку не вийде, однак водночас із тим навантаження на суди істотно зросте. Та й на слідчих, власне, також.

      Читайте також: Завдяки новаціям депутатів морги будуть переповненні, – юрист

      Адже тепер судді буде необхідний додатковий час, щоб розглянути клопотання слідчого про проведення експертизи, а слідчому – додатковий час, щоб таке клопотання скласти і занести в суд. За новими нормами КПК, на все це у судді буде 5 днів. Хоча судді і обіцяють, що поставлять таку роботу на потік, але й тут гарантій немає жодних. Окреме питання стосується того, де весь цей час мусить знаходитися тіло покійного. І відповіді на нього, здається, поки що не існує.

      Раніше у випадку смерті людини її рідні чи близькі викликали медиків, аби ті констатували смерть, а також поліцію, яка мусила оглянути труп. Якщо правоохоронці мали підозри щодо природи смерті людини, вони виписували направлення до моргу, де з тілом мали попрацювати фахівці. Тепер же, очевидно, поліціанти не зможуть у такий спосіб розпорядитися тілом померлого – для подальших дій із ним знадобиться санкція суду, на рішення щодо якої, як вже було сказано, відводиться 5 днів. Де протягом цих 5 днів перебуватиме труп?

      Прокуратура переконує, що "термін для встановлення причин смерті збільшено не буде, а порядок отримання дозволів для видачі тіл померлих для поховання не зазнає суттєвих змін". Та в кожному разі, будь-якому українцеві зрозуміло, що питання може бути залагоджено за допомогою грошових одиниць, тож тривале співжиття поруч із трупом нікому насправді не загрожує.

      Втім, є ще один нюанс. Якщо мертвим, власне, вже все одно, живим від "поправки Лозового" буде непереливки. І мова не лише про родичів померлих, а й про фігурантів різноманітних кримінальних проваджень. Тобто про постраждалих внаслідок зґвалтування чи бандитського нападу. Адже у переліку пунктів, за якими може бути проведена експертиза, зазначене також "встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень". І, як ми розуміємо, у випадку з тим же зґвалтуванням від швидкості проведення експертизи значною мірою залежить викриття злочинця, а відтак затягування процедури множить шанси його арешту практично на нуль.

      Читайте також: Верховна Рада отруює життя живим, тепер добралась і до мертвих, – експерт

      Наостанок іще одна не надто добра, але й непогана новина. "Поправка Лозового" може бути скасована – щоправда, це в теорії, бо на практиці цього зробити поки що не вдалося. У Верховній Раді "єврооптимістами" був підготовлений законопроект №7547. Однак, як заявив спікер парламенту Андрій Парубій 13 березня, документ з порядку денного було знято на невизначений термін "для проведення політичних консультацій". Втім, вже 15 березня він таки потрапив на голосування, але набрав лише 214 голосів замість мінімально необхідних 226.


      Верховна Рада минулого четверга спробувала, але так і не змогла скасувати "поправку Лозового". Як це часто трапляється з народними обранцями, їм просто не вистачило голосів – відповідний законопроект підтримали лише 214 нардепів

      Але не все втрачено – недоліки КПК, створені ухваленими до нього поправками, можуть бути усунені, була б на це, як прийнято говорити, "політична воля". Тож зачекаємо на волю – вона, цитуючи класика, зараз дуже потрібна "і мертвим, і живим, і ненародженим"…

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук