Михайлівський Золотоверхий монастир був заснований у ХІІ столітті київським князем Святополком Ізяславичем (онук Ярослава Мудрого). Тоді він був одним із найбільших монастирів у місті, а стіни собору прикрашали фрески та мозаїки. Проте за всі століття існування пам’ятка пережила не одну трансформацію, руйнування та відродження.
Читайте також: Митрополит Епіфаній розпочав першу службу як голова Єдиної помісної церкви: фото і відео
ТОП 10 фактів про унікальну святиню:
1. Святополк звів собор на честь перемоги над половцями і присвятив його одному із покровителів Києва та киян архангелу Михаїлу, який також вважався патроном князів та захисником під час воєнних походів. А золотоверхим монастир назвали через єдиний купол головного храму, який першим у давньому Києві вкрили позолотою.
2. У 1240 році собор був пограбований і частково знищений ордою хана Батия. Після цього будівля тривалий час була у стані занепаду. Однак після відбудов впродовж XVI ст. монастир став одним із найбільших та найбагатших в Україні.
Михайлівський Золотоверхий монастир, 1918 рік
3. Монастир був одним із центрів антиуніатської боротьби (спрямованої проти Берестейської унії 1596 року). На початку ХVІІ століття привілей на монастир отримала греко-католицька церква, а намісник унійного митрополита спробував поширити свою владу на святиню. Однак для нього це закінчилося погано: козаки схопили його та втопили в ополонці. Після цього монастир став резиденцією відновленої православної Київської митрополії.
4. Початково собор мав абсолютно інакший вигляд. Це був тринавний шестистовповий храм з одним верхом та трьома нефами. На початку ХVІІІ століття собор був оздоблений комплексом барокових споруд (дзвіницею, келійними корпусами, трапезною церквою Іоана Богослова). Важлива реставрація будівлі відбулася в 1976-1981 роках, коли і було відтворено форми, наближені до первісних. Склепіння, втрачені у часи руйнування, з міркувань протипожежної безпеки зробили залізобетонними та стилізували під первісні. Тоді ж собору повернули покрівлю, криту гонтом.
5. ХХ століття для Михайлівського монастиря почалося трагічно. Більшовики розграбували церковні цінності, а сам собор підірвали. Тодішня влада пішла на єдину поступку – перед знесенням зняла зі стін будівлі давні мозаїки і фрески. На місці монастиря планували створити урядовий центр. Частково задум втілили у життя – було побудовано копію головної будівлі ЦК КПУ (сьогодні – Міністерство закордонних справ України). Проте повністю урядовий квартал на місці святині так і не збудували.
У 1922 році собор підірвали
6. Серед тих, хто відкрито висловлювався за знесення собору, був відомий письменник та класик світового кінематографа Олександр Довженко. Він одним із перших заявляв, що Михайлівський монастир "віджив свій вік" і "неприпустимо навіть думати, що ці стіни комусь потрібні".
7. Після зруйнування собору, фрески та мозаїки були перевезені до музеїв Москви та інших міст СРСР. Кілька композицій "передали" Софійському собору та Києво-Печерській Лаврі. Після війни деякі фрески вивезли до Німеччини, а звідти – до Ермітажу (Санкт-Петербург). На початку 2000-х всі фрески з Ермітажу повернули Михайлівському собору. Загальна площа мозаїк, що збереглися – 45 м². Також збереглися дві стародавні шиферні плити з рельєфним зображенням вершників.
8. На початку 1990-х років УПЦ КП ініціювала збір грошей для реставрації собору. У грудні 1995 року тодішній президент України Леонід Кучма видав указ, який визначав відбудову монастиря загальнодержавним пріоритетом. Остаточно собор відкрили на День Києва 1998 року. Освятив відбудований монастир патріарх Філарета. У соборі пройшла служба УПЦ КП. Таким чином відбудований Михайлівський золотоверхий став одним із найновіших храмів у Києві (мається на увазі відбудована споруда).
Оновлений собор відкрили на День Києва 1998 року
9. На дзвіниці собору встановлений годинник-куранти з електричним механізмом керування, який відтворює нескладну мелодію. Проте дзвіниця також містить карильйон, тому на дзвонах собору можна зіграти повноцінний музичний твір. Саму дзвіницю відбудували за фотографіями та обмірами, зробленими перед руйнацією.
10. У ніч на 30 листопада 2013 року під час силового розгону Євромайдану частина активістів, які втекли від сумнозвісних "беркутівців", сховалися на території монастиря. Ситуація повторилася 19 лютого. Також мітингувальники тут розбивали тимчасовий штаб, працівники монастиря та семінаристи також ходили на нічні чергування, приносили медикаменти та робили чай для учасників Революції.
У цей же період, в ніч на 11 грудня 2013 року, дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря вперше за 8 століть били на сполох. До цього таке було у 1240 році, під час навали війська хана Батия. Завдяки цьому до центру столиці зійшлося безліч киян і силовики не змогли "зачистити" Євромайдан.
Нагадаємо, 15 грудня під час Об'єднавчого собору православні архієреї оголосили про об'єднання українських церков в Єдину помісну незалежну церкву. Її офіційна назва звучить так – Українська помісна автокефальна православна церква. Предстоятелем Єдиної помісної православної церкви став митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній. Його кандидатуру підтримала більшість архієреїв на Об'єднавчому соборі в Києві.