Що відбувається з українцями після депортації ICE?
Масова депортація українців представниками Імміграційно-митної служби США (ICE) відбулася в листопаді. Тоді з країни вивезли 45 чоловіків і п'ять жінок. Зі США вони потрапили до Польщі, звідки їх автобусами повезли в Україну. Більшість чоловіків просто з пункту пропуску відправили до ТЦК. Про це розповідають журналісти CNN.
Дивіться також "Хапають усіх без розбору": історії українців у США, які бояться виходити на вулиці через рейди агентів ICE
Своєю історією поділився Володимир Дудник. Він був одним з тих, кого примусово депортували зі Сполучених Штатів й після перетину кордону направили до війська.
Чоловік зазначив, що розумів, що його в Україні можуть мобілізувати, але мав надію, що хоча б дозволять доїхати додому. Проте все сталося швидко – після повернення до України 51 день Володимир провів у навчальному таборі, а потім кілька тижнів навчався бути оператором БпЛА.
Тепер Володимир Дудник перебуває на фронті та воює під позивним "Америка".
І випадок пана Володимира не єдиний. Журналісти дізналися від Державної прикордонної служби України, що 24 із 45 депортованих громадян були оголошені в розшук. Після перетину кордону їх затримали працівники поліції, які передали їх потім до ТЦК.
Видання пише, що в умовах недостатнього комплектування української армії чоловіки призовного віку, яких депортували зі США "стали дуже корисними".
Офіційно програму підтримки українців U4U не скасували, однак нові заяви не приймаються – її призупинили, пишуть фахівці VisaProfi. А багато з тих, хто перебував у США саме за цією програмою, потрапили в депортаційні списки.
Цікаво, що речник Міністерства внутрішньої безпеки США назвав Дудника "злочинцем-нелегалом з України". Він нібито перебував у Штатах після того, як його візу скасували. Депортували його згідно з законом.
Чи можуть законно мобілізувати чоловіків одразу після перетину кордону, зокрема у випадках депортації?
Чоловіки, які повертаються з інших країн, як громадяни України підпадають під загальні вимоги законодавства, зокрема про мобілізацію та військову службу. У випадку, коли українці доводять своє право на відстрочку, зокрема через консульство, то питаннь до них прикордонники не мають. В іншому випадку мобілізувати громадян можуть навіть після депортації. Про це в коментарі 24 Каналу розповів начальник Управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ Андрій Подік.
Зокрема випадки мобілізації на кордоні можливі, коли під час перевірки документів виявляється, що громадянин перебував у розшуку ТЦК.
Коли він повертається, прикордонники дивляться його документи. І вони бачать в загальній базі, що чоловік знаходяться в розшуку. Відразу на кордоні повідомляють ТЦК і СП, які просять прослідувати з ними для уточнення даних… Ці люди, як і всі українці, повинні пройти весь цей процес,
– пояснив Андрій Подік.
Військовий уточнив, що чимало таких чоловіків навіть погоджуються служити після повернення з-за кордону, як було й у випадку Володимира Дудника.
До слова, якщо в громадянина чомусь немає при собі документів, то відбувається процедура встановлення особистості. Андрій Подік зазначив, що цим повинні займатися правоохоронні органи і міграційна служба.
"Якщо його, наприклад, переправили через кордон, але він документів немає: втратив, знищив, згубив, спалив тощо, тоді по правилах міграційних служб є певний порядок їх затримання і встановлення особистості", – сказав речник.
Тобто мобілізація без встановлення особи неможлива, спочатку відбувається встановлення особи, і вже після цього вирішується питання обліку чи мобілізації. Без ідентифікації даних людини, її віку й статусу жодні подальші дії юридично коректно робити не можна.
Варто зазначити! Це не стосується громадян, якщо вони повернулися після полону. Мобілізувати їх не можна, бо згідно з законом визначено, що після полону люди мають право не проходити службу.
Що відомо про посилення політики щодо нелегальної міграції?
Імміграційна політика США особливо посилилася, коли Дональд Трамп став президентом. Операція представників ICE була націлена на порушників закону, однак депортувати іноземців почали майже без причин. Багато хто з іммігрантів мали мінімальні порушення або взагалі не були пов'язані з криміналом.
Українцям у США радять завжди мати при собі документи та не відчиняти двері без рішення суду. В разі контакту з ICE потрібно не панікувати, не давати зайвої інформації, користуватися правом мовчання й одразу звертатися до адвоката.
Політика жорстких дій ICE щодо мігрантів викликає критику навіть у США. Частина американців не підтримує затримання та депортації, особливо щодо українців, які втекли від війни.


