Чому з суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області не було зв'язку?

Віталій Нікушин кілька разів пропустив звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка вимагала від нього підтвердження відповідності займаній посаді. Із 2024 року з суддею намагалися зв'язатися через електронну пошту, але відповіді не було. Про це пише Слідство.Інфо.

Дивіться також Мільйони справ в онлайні: інтерв'ю голови Державної судової адміністрації про цифровізацію правосуддя

16 квітня Нікушин мав підтвердити, що він залишається кваліфікованим суддею, але проігнорував виклик. Уперше він не з'явився на перевірку, бо нібито перебував у декретній відпустці, але не повідомив ВККС про причини неявки та не призначив іншу дату.

Зв'язатися із суддею весь цей час було неможливо, бо його електронна пошта перебуває на російському домені Yandex ru. Усі повідомлення дублювалися через суд та офіційний сайт ВККС. Нікушин знав про потребу пройти оцінювання, адже дізнавався в канцелярії, з якого питання його викликають.

Таким чином Віталій Нікушин ігнорував повідомлення понад три роки, що не дозволило комісії підтвердити відповідність до його посади.

Цікаво, що проти судді вже відкривалася дисциплінарна справа через підозріло низьку вартість задекларованих дорогих авто. Але станом на 2025 рік ці машини він продав і почав оскаржувати справу у Верховному Суді.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура теж подавала позов про необґрунтовані активи Нікушина за 2022 – 2023 роки. Автомобілі та кошти на банківських картках за підрахунками САП сягали понад 3 мільйонів гривень, які хочуть стягнути на користь держави.

Зауважимо! Ще у квітні 2017 року тодішній президент Петро Порошенко заборонив в Україні доступ до ресурсів і сервісів російського товариства Яндекс. Відповідне рішення Ради національної безпеки та оборони було затверджене в Указі президента №133/2017. Пошта Яндекс, відповідно, теж потрапила під заборону й українці втратили доступ до своїх електронних скриньок.

Що відомо про Корупційні скандали та сумнівні статки посадовців?

  • Службовець Бучанського ТЦК Олег Коломієць заявив, що задеклароване золото на понад 7,7 мільйона гривень він накопичував разом із родиною протягом десятків років. Виявлене майно з'явилося в нього ще до служби. За його словами, кошти походять із зарплат і інвестицій, а зростання вартості пов’язане з подорожчанням золота. Причетність до корупції посадовець заперечував.

  • На Львівщині затримали помічника нардепа Юрія Камельчука, якого підозрюють у причетності до схеми розкрадання вугілля. За даними слідства, фігуранти вносили неправдиві дані в документи та незаконно вивезли понад 440 тонн ресурсу. Збитки державі оцінюють більш ніж у 2,2 мільйона гривень.

  • Заступник керівника ДБР Дмитро Бузницький, за даними журналістів, приватизував службову квартиру в центрі Києва лише за 9 гривень. При цьому ринкова вартість такого житла становить близько 9,7 мільйона гривень, що викликало підозри у можливих зловживаннях.