Політолог Петро Олещук в ефірі 24 Каналу пояснив, що за цими заявами стоїть значно ширший політичний задум. За його словами, йдеться не лише про виборчий процес, а про спробу вплинути на майбутню модель влади в Україні.

Дивіться також У Росії висунули абсурдну вимогу до НАТО: як це пов'язано з мирними перемовинами

Які умови Росія висуває щодо виборів?

У Кремлі пов'язують припинення вогню з організацією виборів в Україні. Звучить теза, що обстрілів нібито не буде саме в день голосування, якщо процес відбудеться за їхнім сценарієм. За його словами, це означає саботаж уже на старті, адже йдеться не про безпечні умови для волевиявлення, а про нав'язування власної моделі.

Їм потрібно не просто замінити Зеленського. Їм потрібно, щоб Сполучені Штати видали дозвіл призначити свого президента України,
– наголосив Олещук.

Він також звернув увагу на тезу про 10 мільйонів українських громадян, які нібито проживають у Росії та мають отримати право голосу. Йшлося про те, щоб підрахунок цих голосів здійснювала російська центральна виборча комісія. На його думку, така схема фактично закладає можливість прямого впливу на результат.

Це вимога дати їм право кинути 10 мільйонів голосів і ще при цьому запровадити зовнішнє управління, фактично під контролем росіян,
– пояснив він.

Політолог підкреслив, що за таких умов вибори перетворюються на інструмент зовнішнього контролю. Саме тому заява про "тишу в день голосування" виглядає частиною ширшого плану, а не кроком до врегулювання.

До уваги! Тема виборів стала частиною переговорної дискусії. Українська влада заявляє про готовність провести президентські вибори, однак Росія, за словами експертів, погоджується припинити обстріли лише на короткий термін. Політтехнолог Аббас Галлямов зазначив, що повноцінна виборча кампанія потребує тривалішого перемир'я. Водночас Зеленський допускає можливість балотування та наголошує, що рішення залежатиме від позиції суспільства і безпекової ситуації.

Історичні паралелі сценарію анексії

Запропонована модель має чіткі історичні паралелі. Йдеться про поетапний сценарій, коли спочатку висуваються політичні вимоги, потім формується "правильна" влада, а вже після цього створюється видимість легітимного рішення. За його словами, подібний механізм Радянський Союз застосовував перед анексією країн Балтії.

Якщо згадати 1940 рік, анексія Естонії, Латвії, Литви відбувалася не одномоментно. Спочатку висунули ультиматум, щоб сформували правильні уряди, провели правильні вибори до парламентів під керівництвом правильних людей. Потім ці уряди звернулися до Радянського Союзу з проханням прийняти їх до складу СРСР,
– пояснив Олещук.

Він підкреслив, що саме на цю схему нині спирається російська риторика про "легітимність". Москва намагається створити картинку добровільного рішення, яке нібито буде ухвалене після контрольованих виборів. Такий підхід дозволяє згодом заперечувати сам факт примусу чи окупації.

На підставі цього Росія і зараз відкидає факт окупації Балтії, мовляв, ви ж самі звернулися, ми вас прийняли, все було легітимно,
– зазначив він.

Політолог наголосив, що саме тому нинішні вимоги не обмежуються лише зміною окремої посади. Йдеться про створення політичної конструкції, яка дозволить Москві заявити про контроль над Україною як про нібито законний процес.

Чого насправді домагається Москва?

Тема "нелегітимності" української влади активно використовувалася Росією у розмовах із західними партнерами. За його словами, Кремль тривалий час переконував американську сторону, що проблема полягає саме у відсутності виборів. Коли ж Україна заявила про готовність провести їх після припинення вогню, риторика Москви різко змінилася.

Україна сказала: добре, давайте проводити вибори, але для цього нам потрібне припинення вогню, щоб їх організувати і провести. Росіяни відповідають: ні, нам потрібно 10 мільйонів голосів, нам потрібно зовнішнє управління, нам потрібно контролювати цей процес,
– пояснив Олещук.

Таким чином Росія фактично демонструє справжню мету своїх вимог. Йдеться не про демократичну процедуру і не про питання легітимності як таке. На його думку, Кремль прагне отримати можливість нав'язати Україні підконтрольну політичну фігуру.

Вони прямим текстом говорять: ми хочемо поставити поза волею українського народу президента України і щоб він нам підпорядковувався,
– підсумував він.

Політолог додав, що це пояснює і ширші вимоги Росії, які не обмежуються окремими регіонами. За його словами, у їхній логіці йдеться про контроль над усією країною, а вибори розглядаються лише як інструмент для досягнення цієї мети.

Мирні переговори: останні новини

  • Зеленський заявив про готовність до зустрічі з Путіним. Президент доручив команді винести це питання на переговори. Експерт Валерій Клочок нагадав, що подібна ініціатива вже звучала раніше, зокрема у 2025 році, однак тоді зустріч не відбулася. За його оцінкою, наразі позиції сторін щодо Донбасу залишаються протилежними, тому перспективи результативних перемовин виглядають невизначеними.
  • У Женеві військовий трек обговорень просувається, політичний – без прориву. Зеленський повідомив, що під час зустрічей у Швейцарії детально обговорювали безпекові питання, однак щодо складних політичних тем рішення поки не ухвалені. Україна порушувала гуманітарний блок, зокрема обміни полоненими. Президент також підкреслив важливість участі європейських партнерів у процесі.
  • Після офіційного завершення перемовин у Женеві відбулася окрема зустріч делегацій. Керівник російської групи Володимир Мединський провів розмову з Рустемом Умєровим та Давидом Арахамією. Факт зустрічі підтвердила українська сторона. За даними ЗМІ, переговори тривали близько двох годин, деталі не розголошуються.