Ivan NAVI: "Успіх неможливий без віри"

Ivan NAVI
Ivan NAVI / Прес-служба

Ivan NAVI — хлопець, який точно знає чого хоче досягти і впевнено крокує до своєї мети. Історія його успіху — це постійна праця, віра в себе і в те, що робить. Аудиторія його прихильників збільшується з кожним днем. Він сильний та незалежний, спокійний в житті і надзвичайно енергійний на сцені. Яким було життя Івана Сяркевича до того, як він став Ivan NAVI та яким воно є зараз — читайте далі.

– Ваша родина, яка вона?

– В мене велика родина. По татовій лінії з Жовкви – величезний рід Сяркевичі. Ми проводили дослідження чи є ще якісь Сяркевичі і вияснили, що інших немає, є тільки ми, наш рід. По маминій лінії це Борецькі. На жаль, багато людей старшого покоління вже немає з нами. Родина для мене – це все, бо вона закладала певні цінності, певні традиції, які я стараюся підтримувати, хоча б на свята. Зараз я постійно на гастролях і не завжди маю змогу бачитися з рідними. Зазвичай, ми збираємось на Великдень або Різдво.

– З ким найближче спілкуєтеся в родині?

– Останнім часом найбільше спілкуюся з троюрідним братом. Так склалося, що в нас є спільні інтереси і один від одного недалеко живемо, часто бачимося. Ба більше, його дочка є моєю похресницею. Він для мене як рідний брат, а не троюрідний. З батьками також стараюся кожного дня спілкуватися по телефону. Спочатку батьки, особливо мама, дуже ображалися на те, що не маю змоги проводити з ними багато часу. Поступово вони звикли до цього. Також в мене є молодша сестра, яку дуже ціную і люблю.


Ivan NAVI з мамою / Instagram / @ivan_naviofficial

– Якими були найцінніші поради від мами і тата?

– Тато завжди в мене вірив і казав: "В тебе все вийде". Мама в мене дуже працьовита людина і постійно повторювала: "Праця, праця і ще раз праця приведе до успіху". Я бачив, як вона своїми силами долає багато важких моментів і розумів, що без постійної роботи нічого не вийде.

Для мене дуже важливими є віра і щоденна робота як над собою, так і в музиці. Без них нікуди.

– Ви навчалися на маркетолога, що було ідеєю батьків. Як ставляться до Вашої кар’єри зараз?

– Дуже добре. Вони раді моїм успіхам. Батьки не знали, куди мене віддавати вчитися, розглядали різні варіанти. Після 9-го класу хотіли, щоб я вчився на машиніста, бо в них тоді були добрі зарплати.

Вони дивилися на вибір професії для мене з точки зору сім’янина, людини, яка в майбутньому зможе забезпечувати свою сім’ю. А я бачив трохи інший ракурс, розумів, що треба йти за мрією – і пан або пропав.

Батьки поступово зрозуміли мене і мій шлях, тож тепер все добре.

– Уявляєте свою сім’ю? Якою вона має бути?

– Щасливою. Я розумію, що постійно в роз'їздах і буде складно в майбутньому моїй другій половинці, дітям змиритися з тим, що мене часто немає вдома, але таке життя. Звісно, що між гастролями я повністю буду віддаватися сім'ї. Головне, ставитися з розумінням до цього.

– Який репертуар слухає Ваша родина?

– Батьки тішаться за мене і люблять слухати мої пісні. Фанатіють від пісні "Тимчасовий релакс", особливо хресний батько. В нашій сім'ї люблять українську музику, але найчастіше співаємо разом на різдвяні свята. Це єдиний раз у рік, коли я беру в руки акордеон, саме на ньому вчився грати в музичній школі, граю колядки. Збирається дуже багато рідні і ми разом співаємо, спілкуємося.

– В дитинстві Ви займалися боксом, зараз продовжуєте тренуватися?

– Боксом займаюся рідше, зараз почав плавати. Більше цікавлюся боями без правил. Досить часто буваю в Києві, де мої друзі відкрили школу боїв без правил. Розумію, що там буде нереально важко, але спробую тренуватися з професійними спортсменами. Вважаю, що тіло потрібно завжди тримати в тонусі.

– Що бокс означав для Вас?

– Це було більше, ніж хобі – десь на рівні мого захоплення музикою. Музику я любив більше, але бокс мені приносив не менше задоволення. Бокс – це традиційний вид спорту в моїй родині. Мій батько, хресний займалися боксом і моя черга прийшла.

Я неодноразово порівнюю сцену з рингом. Здавалося б, що це неможливо порівняти, але між ними є багато спільного. Перед боєм ти переживаєш, думаєш як все пройде, а коли виходиш на ринг, відключаєшся і в тебе є одна ціль – перемогти суперника. В музиці трішки інше. Ти теж хвилюєшся перед виходом на сцену, а коли виходиш, то відпускаєш все подалі, отримуєш задоволення і маєш за мету подарувати людям позитивні емоції.


Ivan NAVI та бокс / Прес-служба

– Без чого неможливий успіх?

– Без віри. Життя – це постійний рух: то вверх, то вниз. То ти на хвилі і все йде як мріяв, то тобі випадають якісь випробування, завдяки яким ти ростеш як особистість. Погані думки віру гасять, але якщо вона сильна, то може витримати будь-які буревії.

Ти маєш вірити в себе, незважаючи на ситуації, як би зараз погано не було. Завжди потрібно собі казати: "Все буде добре". Зараз я програмую себе на це. 

Колись думав, що може статися щось погане, а зараз вірю в те, що будь-які зміни – на краще, ніяк по-іншому. Ті помисли однозначно дають ефект.

– Після того, як людина досягає успіху, то в неї з’являється багато "друзів" або ж навпаки – відвертаються ті, кого ти вважав справжніми товаришами. Після того, як Іван Сяркевич став Ivan NAVI, як змінилося життя в плані дружби?

– Були дівчата, які мені подобалися, але я їм ні – а зараз вони мені пишуть і хочуть зустрітись. Однозначно, що з'явилося багато псевдодрузів. Є не так багато людей, які цінують мене не як артиста, музиканта, а як простого хлопця, який може виручити, коли треба, з яким можна просто поспілкуватися. Спочатку я був, як сліпий кіт – всім вірив, а зараз я стараюсь дивитись у сутність.

Я намагаюсь бути світлою людиною, бо шоу-бізнес – це болото, рутина і треба старатися, щоб тебе туди не затягнуло.

– Які якості найбільше цінуєте в людях?

– Щирість. Нещирих людей дуже багато, тому щирість, напевно, є найважливішою.

– На своїй сторінці в Instagram Ви писали, що День народження для Вас є сімейним святом, але цього року Ви зробили вечірку для найвідданіших фанів. Як можете охарактеризувати людей, які слухають Вашу музику?

– Вони переживають зі мною різні емоції: і позитивні, і негативні. Я вдячний їм за підтримку і любов до музики. Чесно кажучи, не розумію такого поняття, як фанатизм, бо в мене такого не було по відношенню до якогось іншого артиста. Але я ціную кожного свого слухача, яким би він не був: чи йому 10-12 років, чи 35 і більше.

– Були прихильники, які пропонували зустрітися, погуляти? Як ставитеся до дружніх зустрічей з фанами?

– Я стараюся такого не допускати, навіть не переписуюся зі своїми шанувальниками, бо це ні до чого доброго не приводить. Причина проста: коли в тебе немає часу відписати, люди ображаються і думають, що в тебе зіркова хвороба, бо ти не відписуєш. Про зустрічі мови не може бути, бо я розділяю роботу і особисте життя. Якщо б ми зустрілися в повсякденному житті і у нас з'явилася спільні друзі, то це вже інша справа. А якщо це просто твій шанувальник, якого ти не знаєш, то не зрозуміло, як ця людина буде тебе сприймати.

– Ми вже згадували про День народження. Який з цих днів тобі запам’ятався найбільше?

– В дитинстві я любив грати в футбол з хлопцями в дворі. Тоді популярними були футболки з іменами футболістів. В мене не є заможна сім'я, але на день народження хресний подарував мені футболку з іменем Мальдіні і це для мене тоді було дуже круто. З часом по-іншому починаєш сприймати це свято, а от дитячі емоції, які відчував в цей день, залишаються незабутніми.

– Були дуети з Марією Яремчук, М’ятою. Хто наступний?

– Сподіваюся, що Sting, але він ще про це не знає (Сміється). Обожнюю його творчість. Серед українських артистів є теж круті виконавці. Але, думаю, дует буде не скоро.

М'ЯТА & Ivan NAVI – Ти мене кохай: дивитись відео онлайн

– Якщо б молодий, невідомий на широкий загал виконавець запропонував Вам дует, Ви б погодилися?

– Зараз розмірковую над цим. Є один львівський гурт, мені дуже імпонує їхня музика. Вони не є відомими, але можливо, такий дует буде. Хоча поки не бачу картину повністю, як можна зміксувати наші стилі в музиці.

– В одному із своїх інтерв’ю Ви казали, що маєте мрію знятися в якомусь фільмі. Про що має бути цей фільм та яку роль Ви б хотіли виконати?

– Психа (Сміється). Я люблю психологічні трилери. Мені здається, що люди, які грають ролі психів, дуже глибокі. Ці ролі дуже складно зіграти і актори, яким це вдається, роблять справді велику роботу. В житті я спокійна людина, а от на сцені енергії дуже багато. І от цікаво грати ролі, які абсолютно протилежні до того, яким ти є насправді.

– "Чудову українську музику 1970-1990-х років треба осучаснювати, аби її слухала молодь" – це Ваші слова. Плануєте зробити своє аранжування на українські пісні, окрім "Краю"?

– Поки не знаю. Думаю, що це будуть стародавні пісні або, можливо, пісні Володимира Івасюка. З "Краєм" вийшло все спонтанно. Олена Мозгова запропонувала виступити на концерті пам'яті Миколи Мозгового з цією піснею. Дуже важко було переробити її на рівні з оригіналом, я вже не кажу про те, щоб зробити крутішою. Було складно, але результат Олені сподобався, було приємно.

– Ваші пісні вирізняються з-поміж інших енергійністю, драйвовістю. Чи не задумувалися над тим, щоб змінити свій музичний стиль?

– Думав, пробував, але все таки повертався до тієї музики, над якою працюю зараз. На Євробачення я написав пісню, яка була кардинально іншою від мого стилю — це "All For The Love". І після цього аудиторія розділилася. Моїм шанувальникам не вистачало тих молодіжних бітів, того аранжування, яке присутнє у моїх піснях. Тому, все треба робити поступово, бо не завжди аудиторія готова до змін.


Ivan NAVI з командою / Instagram / @ivan_naviofficial

– Слава важлива для Вас?

– Ні над славою, ні над впізнаваністю я не задумуюся. Звісно, що приємно, коли люди впізнають. Розумію, що чим більше буду працювати, тим більше людей буде впізнавати і тим самим стану заручником своєї популярності. Мав можливість прогулятися в компанії з Дзідзьо, то йому проходу не дають. Він не може в супермаркеті піти купити щось додому, це дуже складно. Але кожен із нас розуміє, на що йде.

Зараз я думаю лише над своїм прогресом, розвитком в музиці, а слава – це вже результат моєї роботи. Кузьма колись казав: "За будь-яких обставин, головне залишатися людиною і тоді все буде добре". Публічна людина своїми меседжами може звертати гори.

Вже зовсім скоро на сайті LifeStyle 24 читайте нову історію успіху.

Автор: Христина Кобак

Джерело: LifeStyle 24
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук