Локальні лідери: хто і як впливатиме на майбутнє України

Напередодні 2018 року варто говорити і про тих гравців, які, маючи на руках так звані "локальні золоті карти", можуть суттєво допомогти виключно тому кандидатові, на якого поставлять і з яким зможуть досягти відповідних домовленостей.

Читайте також: Як депутати ВР відреагували на спробу захоплення Жовтневого

Боротьба за політичне лідерство, активізація протистояння за право отримати владу в країні, гучні скандали та невизначеність попереду, яку вони породжують – все це не залишає ілюзій, що централізована вертикаль влади, вірогідно, буде поступатись горизонтальній системі державного управління та виборчого процесу, тобто в дію входить децентралізація.

Саме децентралізація влади дала силу певним регіональним або локальним лідерам України. Від їхньої позиції та стратегії багато в чому залежатиме наступна політична конфігурація нашої держави.

Сьогодні є ціла низка імен та політичних проектів, які вестимуть боротьбу за владу у окремо взятих областях України, аби надалі торгуватимуть здобутим результатом з тими, хто гратиме на найвищих щаблях української політики. Крім того, одразу після президентських виборів, наша держава перейде у режим парламентської кампанії, яка має за мету визначити наступний склад Верховної Ради. А тут вже будуть вестися ігри за посаду прем’єр-міністра, який найближчі 5 років може стати більш впливовою фігурою, ніж Президент України.

Андрій Садовий, Геннадій Кернес, Віктор Балога, Геннадій Труханов, Віктор Медведчук, Олександр Герега, брати Дубневичи – ось тільки основні імена тих, хто має вплив на окремі регіони України і на чию позицію варто буде зважати.

Прогнозувати українську політику було завжди справою невдячною. Але все ж таки спробуємо окреслити певні тенденції, появу і вплив яких ми відчуваємо вже сьогодні.

Так, наприклад, на Львівщині для діючого президента Петра Порошенка виникає конкуренція з боку Андрія Садового та його Об'єднання "Самопоміч". Як міський голова, так і його партія спроможні поборотись і за президентське крісло, і за місця у Парламенті та деяких інших регіонах як західної та центральної, так і східної та південної України.

Не варто забувати і про роль Ярослава та Богдана Дубневичів, які наразі мають конфлікт з владою через висунуті проти них підозри щодо діяльності "Укрзалізниці" за часів недовгого правління Войцеха Бальчуна.

Питання тут залишається тільки в тому, на кого поставлять Садовий та Дубневичи? Чи буде це Юлія Тимошенко, чи хтось інший, наразі не відомий широкому загалу, питання часу та тієї логіки подій, яку ми матимемо в країні, починаючи з 2018 року.

На Закарпатті, традиційно, все залежатиме від Віктора Балоги та проросійського Віктора Медведчука. Важливий для України, перш за все у плані національної безпеки та суверенітету, регіон з високою ймовірністю буде орієнтуватися на переможця. Той, хто ним буде, влаштовуватиме і Балогу, і Медведчука, адже вони розуміють значення свого впливу у межах Закарпатської області, а, отже, і країни.

Ризик сепаратистських заворушень, як це було на Закарпатті, у 2018-2019 роках існуватиме і на півдні України. Перш за все це стосується Одеської області, яка є важливим стратегічним форпостом російсько-української гібридної війни. Саме тут сумнівна фігура Геннадія Труханова, який тим не менше є мером Одеси, може мати визначальний вплив. Не можна виключати сценарної альтернативи, за якої напередодні 2019 року амбіції міського голови Одеси зростуть і доля регіону залежатиме від його бажання підтримувати або Україну, або Росію.

Читайте також: Як розправляються над критиками одеського мера Труханова

Тим паче не можна виключати інтерес до нього як самої Москви, яка може діяти через того ж Віктора Медведчука чи представників Опозиційного блоку, так і різного роду опозиційних до діючої влади рухів і партій.

Одесу потрібно враховувати вже сьогодні, аби завтра там не з’явились "зелені чоловічки", чий вплив може поширюватися і на Херсонщину, і на Миколаївщину, і у межах Запорізької області.

В той же час, окремі експерти та опоненти відзначають, що Геннадій Труханов через корупційні скандали, невдалу спробу забудувати центральний парк в Одесі та обшуки в його квартирі, все ж таки може схилятися до співпраці із Медведчуком та Москвою, а не з Петром Порошенко. Так як перші не несуть для нього ні політичної загрози, ні загрози суду. Більше того, сулять гарною фінансовою мотивацією. Хоча наразі прямого підтвердження таких даних немає.

Навіть ситуація у Харкові, де міським головою працює одіозний Геннадій Кернес, не викликає такої стурбованості, як у Одесі. Кернес зі своїм високим рейтингом електоральних вподобань та сильними депутатами-мажоритарниками, що входять до парламентської групи "Відродження", з великою ймовірністю буде цікавий усім, окрім правого і радикального спектру. Проте, з високою ймовірністю, він підтримає або діючу владу, або вірогідного єдиного проросійського кандидата.

Олександр Герега зі своєю партією "За конкретні справи", яка має вплив у межах Хмельницької області, а також у деяких інших областях, наприклад, на Рівненщині, також є активним гравцем на полі локальних лідерів України. Враховуючи той факт, що Герезі вдалося провести своїх людей у ряд ОТГ Хмельниччини, можна говорити про те, що він братиме участь у майбутніх президентських та парламентських виборах. І якщо в останніх як кандидат, то в президентських виключно у якості локального ляльковода.

Загалом, локальне лідерство в Україні набуває нових форм (через ті ж об'єднані територіальні громади та контроль за ними) та нового змісту.

І варто пам'ятати, що таке лідерство може бути корисним, а може й нести певні ризики, як у випадку з такими особами як Геннадій Труханов, Віктор Медведчук та Геннадій Кернес. Тому владі та суспільству вже сьогодні варто думати над тим, як нівелювати потенційні ризики та сформувати такий порядок денний, в якому знаходитимуть порозуміння окремі лідери, рухи та партії з інтересами суспільства і держави.

Читайте також: Порошенко планує внести до парламенту законопроект про військовий суд