"Лопата – ваше життя": якими нещадними методами вчать окопуватись українських курсантів

Базове тренування десантного навчального центру. Хлопці займають вогневі точки. Нічого особливого. Але для Олексія з Петром – це принципове змагання.

Читайте також: Які пекельні випробування долають солдати під час навчання: вражаючі фото та відео

На минулих тренуваннях під час рукопашного бою Петро потрапив товаришу у щелепу, за що Олексій тепер має відігратися у стрільбі і стати переможцем.

Так і сталося. Петро не потрапив у жодну мішень. Його стрільба є куди гіршою від рукопашки. І хоч задушевні розмови, суперечки, імпровізовані змагання – це добре, зараз головна мета рекрутів – вчитися.

А для цього надважливо мати правильну стійку, впевнено володіти зброєю і робити плавний спуск. Саме тому потрібно уважно слухати інструктора. Якщо стріляти на місці для більшості – проблема, то що вже говорити про стрільбу в наступі, та ще й під щільним вогнем противника?

На перших заняттях з тактики на полігоні від рекрутів вимагалося просто відпрацювати рух двійками вперед. Тепер же "вища математика" – штурм ворожих позицій у відкритому полі. Група ділиться на "перші" та "другі" номери. Поки "другі" прикривають вогнем, "перші" йдуть вперед і навпаки.

Висуватися не довше, ніж на 3-4 секунди. Це приблизно 4-5 кроків. Для того, щоб противнику було складніше на вас навестися. Коли ви довше це робите – йому легше навестися, а відповідно, – і відкрити вогонь та уразити вас– розповів курсантам тренер.

За такої тактики кожен має спиною відчувати побратима, бути уважним і чітко рухатися у своєму секторі. Інакше можна від товариша піймати кулю в спину.

Під умовним шквальним вогнем ворога курсанти відпрацьовують норматив із закопування в землю. Максиму, колишньому гірнику з Волновахи, землю рити не звикати. В шахті, на глибині 800 метрів, він сповна відчув принади гірничого життя. "Шахта – це тупик... Коли військовий, ти не сидиш на глибині 800 метрів під землею в темній печері", – поділився досвідом курсант.

Щоб курсантам заритися якнайглибше – є лише 25 хвилин.

Найважче навчити солдата копати. Тому що кожен рейнджер думає, що він боєць, що він усього навчився. А реально – приїжджаємо на війну, і змусити солдата копати: "Нє, нє, нє, я не для того вчився, щоби просто копати лопатою". Саме тут, у навчальному центрі, треба переламувати, що лопата – це їхнє життя. Чим глибше закопається – тим довше проживе– наголосив командир навчальної роти Василь Янюк.

Про військову присягу курсантів – дивіться у програмі.