На її думку, певні народні депутати та активісти дуже вправно навішують ярлики, та при цьому абсолютно не розбираються в процесі.

Важливо знати! Депутатів позбавили недоторканності: як каратимуть обранців

"Говорити, що хтось "забетонував" недоторканність – це, вибачте, повна профанація. Якраз раніше цей процес був фактично нереальним", – наголосила Янченко.

Довідка. Депутатська недоторканність передбачає особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народних обранців. Це юридична гарантія, яка убезпечує депутатів від кримінального переслідування на рівні зі звичайними українцями. Її запроваджували з метою захисту депутатів від політичних переслідувань, охорони незалежності законодавчої гілки влади. Імунітет діє протягом строку повноважень.

Вона додала, що раніше генпрокурор мав приходити на пленарні засідання й буквально благати, щоб депутати дозволили почати збір доказів, проведення обшуків тощо. Адже без згоди щонайменше 226 народних обранців він нічого б не міг зробити.

"Вносити справу в ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань – 24 канал), зможе лише генпрокурор. Проте є люди, які говорять, що це наділяє його суперповноваженнями. Це не так", – запевнила депутатка.

Чому НАБУ і САП незадоволені законом про зняття депутатської недоторканності?НАБУ і САП занепокоєні тим, що генпрокурор стане єдиним в Україні, хто зможе внести відомості про вчинення кримінального злочину депутатом до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто почати розслідування. У САП підкреслили, що ця норма ставить під загрозу незалежність детективів НАБУ і прокурорів САП, адже тепер перед тим, як почати розслідування, вони повинні звернутися до генпрокурора, щоб переконати його внести відомості до Єдиного реєстру.

Крім того, законопроєкт не визначає, яким чином слідчі будуть передавати інформацію генпрокурора, щоб той почав розслідування. Також зазначений законопроєкт частково виключає збір доказів у виробництві. Водночас, в НАБУ і САП готові приєднатися до процесу доопрацювання законопроєкту і надати свої рекомендації.

"Слуга народу" наголосила, що внесення справи в ЄРДР – це не право, не божественний привілей чи подарунок, а обов'язок. Адже стаття 214 Кримінально-процесуального кодексу чітко виписує, що прокурор має зробити це невідкладно, але не пізніше, ніж через 24 години.

За словами Янченко, якщо генпрокурор отримав заяву або сам виявив злочин, він зобов'язаний внести провадження в ЄРДР. З цим немає ніяких проблем. Проте бувають моменти, коли деякі правоохоронні органи зловживають своїм обов'язком, не виконують норми й порушують закон.

Галина Янченко
"Слуга народу" Галина Янченко

"В такому випадку в нас напрацьована багата судова практика, коли заявник подає в суд, а той зобов'язує правоохоронний орган внести справу в ЄРДР", – пояснила політик.

Те, що треба чекати кілька днів, поки прокурор відреагує, якщо депутат, наприклад, збив когось у ДТП чи вбив людину – це брехня. Я обурена тим, що експерти вводять українців в оману,
– зазначила Янченко.

Й підкреслила, що в законопроєкті врахували правку: якщо депутат вчинив тяжкий або особливо тяжкий злочин, який пов'язаний зі застосуванням насильства або спричинив смерть людини, тоді його можна заарештувати просто на місці злочину. Для цього не треба жодних додаткових дозволів.

Більше – дивіться у відео.