Максим Саваневський - керуючий партнер цифрової агенції PlusOne DA. Він також засновник українського сайту Watcher, де можна прочитати про найостанніші новини і тренди інтернету та цифрового світу загалом.

Він знає про інтернет усе, адже почав досліджувати, як діє ця платформа, ще у далекому 1995-му. Сьогодні його запрошують і відомі політики, і бізнес-бренди. Всі хочуть бути популярними у соцмережах, а Максим Саваневський знає, як це зробити.

Чому в Україні не "пішов" Twitter?

Чим Twitter відрізняється від Facebook? Facebook – це взаємодія між людьми. А Twitter – це те, що відбувається прямо зараз, в цей момент.
Я думаю, що те, як використовують люди "Вконтакті", частково виконує ту функцію, яку мав би виконувати "Твіттер". Крім того, в нас не відбулося різкого стрибка, коли "володарі дум", як це було на Заході, масово пішли в Twitter.

"Вконтакті" має свій функціонал – він посередині між Twitter і FB. Тому багато людей, які теоретично мали б прийти у «Твіттер», не побачило різниці між ним і ВК.

Дійсно є попит на інформацію про те, що відбувається прямо зараз. Люди хочуть розповідати, що вони роблять. Тому Twitter може стати популярним і у нас. Хоча прогнозів з цього приводу ніяких не даю.

В Україні ще нічого не стало платформою для негайного реагування

На Заході Twitter дає значно більше переходів на сайти, ніж Facebook. В них це базовий інструмент для ЗМІ для отримання додаткового трафіку. В нас всі орієнтуються на "Фейсбук" і частково – на "Вконтакті".

Ще одна важлива річ: Twitter використовують, як "другий екран". Коли людина дивиться телевізор – це перший екран. А коли вона хоче поділитися думками про те, що бачить, – основним інструментом реагування є "Твіттер", ввімкнутий на якомусь другому екрані. В Україні ще нічого не стало подібною платформою для негайного реагування.

Інтернет не допоможе виграти вибори, але допоможе знайти своїх прихильників

У соцмережах впринципі неможливо переконати людину, що треба голосувати за конкретну політсилу чи політика. Інтернет не є інструментом, за допомогою якого можна виграти вибори. Це інструмент взаємодії. Соціальні мережі можуть відфільтрувати людей за тим, що вони готові для вас зробити.

Якщо є людина, яка просто лайкає вас в соцмержі, – це найнижчий рівень залученості. Є людина, яка буде коментувати ваші пости і розшарювати їх, – це вищий рівень. Поступово він зростає. Людина починає вам допомагати, приходить на ваші мітинги, починає сама організовувати якісь події. Зрештою, починає давати вам гроші.

Те, що людина за вас проголосує, – це тільки один з проміжних етапів, не найважливіший. Важливіше, ніж просто змусити проголосувати, - щоб людина стала вашим спільником.

Інтернет не є інструментом, за допомогою якого можна виграти вибори

Телебачення "відфільтрувати" коло прихильників не може. "Фейсбук" потрібен для пошуку активних прихильників і взаємодії з ними. Але це точно не рекламний засіб.

Дуже важливо, що відбувається у соціальних мережах саме в день виборів. Якщо в соцмережі велика кількість друзів казатиме "я голосував за політсилу Х", це надзвичайно впливатиме на інших друзів. З великою імовірністю можна сказати, що вони теж підуть проголосують.

Про розваги, яких хочуть всі і всюди, і серйозні речі, які рідко стають популярними

На ТБ вся політика перетворилася в розвагу. Люди обговорюють не політичні програми чи рішення, а те, хто з ким побився.

Люди в соцмережі теж приходять, щоб розважатися. Серйозні речі не працюють ні в Європі, ні в Америці, ні в Україні. Політик, який намагався б створити сторінку для обговорення законопроекту, не витягне її. Пост "Ми вирішили підняти інвестиції в сільське господарство на 12% і при цьому ВВП зросте на 0,5%, а наш платіжний баланс покращиться" – нікого не цікавить.

Цікавить, якщо політик виставить фото, де він в плавках і з веслом, – тоді людям буде весело. Це вже розважальний контент.

Скажімо, в соцмережі часто закидують фотографії Барака Обами разом з його дружиною і доньками.

У США надзвичайно важлива роль дружини президента. Важливо, щоб він мав сім’ю. Президента, який розлучений, там просто не оберуть. Історія виборів останніх 50-60 років це підтверджує.

Пост "Ми вирішили підняти інвестиції в сільське господарство на 12% і при цьому ВВП зросте на 0,5%, а наш платіжний баланс покращиться" – нікого не цікавить

Американці вірять, що якщо кандидат хороший сім’янин, він буде і хорошим політиком. Ось чому його дружина всюди присутня з ним, бере участь в спортивних і розважальних шоу і веде громадську діяльність. Вона весела, підтягнута, в неї класні діти - і вона подобається людям.

В Україні роль сім’ї не така важлива. В нас успішним політиком може стати людина, що розлучена, чи людина, яка від всіх свою дружину ховає (впринципі, в нас така людина і є президентом).

У попередній частині інтерв'ю Максим Саваневський проаналізував акаунти у Facebook конкретних українських політиків, розповів, чого вони бояться в інтернеті, в чому вони успішні, які помилки роблять, і для чого взагалі реєструються в соцмережах.