Які саме "схеми" діють у Маріуполі, хто стоїть за російською пропагандою на окупованих територіях, розповів у розмові на 24 Каналі радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. Більше правди про життя в окупації – читайте далі у матеріалі.

Зауважте Якщо змушують святкувати "день чекіста": українцям дали поради, як вберегти психіку в окупації

Раніше ми розповідали, як Рамзан Кадиров нажився на Маріуполі та про його імовірні плани повернутися назад до міста. Прочитати першу частину розмови можна за посиланням.

З'явилася інформація, що російський банк ВТБ запустив збір заявок на пільгову іпотеку під 2% для купівлі новобудови саме в Маріуполі. Сума кредиту може сягати аж 6 мільйонів рублів. Мінімальний розмір першого внеску – трохи більше ніж 10% від вартості житла. Чи це вже призвело до зростання кількості росіян в Маріуполі?

Так, призводить. Причому ВТБ – це другий банк, першим банком, який це офіційно запустив, був російський "Сбербанк". Ми бачимо, що нарешті російські банки, які до того намагалися не працювати на окупованих територіях і зберігати свою репутацію, сьогодні з цим остаточно покінчили. Вони повністю заходять в Маріуполь.

Думаю, ми побачимо і низку інших банків, які займаються пільговим кредитуванням на території Маріуполя. Це відбувається тому, що Маріуполь – єдине місце сьогодні, яке підпадає під пільгове кредитування, що компенсується федеральним бюджетом Росії. Усі інші пільгові програми, зокрема "Сбербанку" чи ВТБ, були закриті.

Російський ринок нерухомості, іпотеки перебуває в такій глибокій стагнації – на межі тотального колапсу, що це просто жах. Швидше б воно вже "вибухнуло" і накрило росіян. Це ось-ось має статися.

Притому залишається окупований Маріуполь, куди росіяни їдуть і їдуть. Ми бачимо, як зростають в місті ці кляті мурашники. Щотижня закладають нове будівництво. Закладають фундаменти будинків навіть з перенесенням будівництва на наступний рік.

Тут працює банальна схема, бо діє наказ Пушиліна. Відповідно до нього з наступного року ті, хто починають іпотечне будівництво на території окупованої частини Донецької області, мають віддавати 10 – 20% від побудованого житла не в іпотеку, а як компенсаційне житло. Тому всі ці "схематозники", які будують житло від банків і живляться російським бюджетом, намагаються розпочати будівництво до того, як почне діяти цей наказ.

Тож і зростають шалені мурашники, ніколи раніше такого будівництва не було в Маріуполі. Воно взагалі місту не притаманне і не має ніякого сенсу – ані архітектурного, ані історичного, ані економічного. А росіяни лізуть в Маріуполі та викуповують ці квартири, тому що їм тут обіцяють просто новий "рай на землі".

У Маріуполі дуже зручні умови кредитування. Для порівняння, сьогодні на території Росії той самий банк ВТБ дає кредити на іпотеку під 27%, в Маріуполі – під 2%. Це просто тотальна різниця. Притому що на території Росії закриті всі програми фінансування, ставки зростають навіть по пільгових кредитах, які були до того. Тому "гарантовані" державою іпотечні кредити залишаються лише на окупованій території, або, імовірно, на Далекому Сході, в районі Камчатки, Сахаліну, у Ямало-Ненецькому окрузі.

У людей є вибір, куди їхати: в Маріуполь, – де їм обіцяють нібито перспективи, мир, "Росія назавжди" і ніколи не буде війни, – чи на край світу. До того ж тут Азовське море і потенційна розбудова як в Севастополі. Ясна річ, що вони пруться в Маріуполь як таргани.

Росіян дійсно стає більше. Якщо з початку іпотечних програм їх побільшало щонайменше на 20%, то у разі продовження окупації на наступний рік і збереження такого темпу будівництва кількість росіян на території Маріуполя може збільшитись на 50 – 70 тисяч. Це вже буде не якась, умовно кажучи, Бурятія, це буде Санкт-Петербург, Москва чи інші достатньо великі міста Росії.

Проте незрозуміло, що вони робитимуть далі, тому що до цієї іпотеки в комплекті йде робота, яку пропонують росіянам. Наприклад, на будівництві зарплатня 150 – 200 тисяч рублів. Потім вони рано чи пізно все відбудують – не можна ж там нескінченно будувати. Однак виробництва там не плануються. Це просто утопія на сьогодні. Незрозуміло, що вони робитимуть далі, але це проблема росіян. Вони набирають кредитів і потім банкрутують.

Єдине, що вони поновили демонтажі (будинків – 24 Канал) на території Маріуполя. Не так масово, але точково. Це в інтересах тих самих забудовників, тому що вони вже не лізуть на околиці, як це було на початку. Вони досить агресивно освоюють, забудовують історичний центр Маріуполя.

Це означає, що тут були одноповерхові чи чотириповерхові будинки, а тепер будують дев'ятиповерхові та вище. Споруджують, на жаль, мурашники й розпродають їх на нульовому етапі будівництва досить активно та агресивно.

Центр національного спротиву повідомив, що до Маріуполя прибули будівельники з Білорусі. У розмові з місцевими вони говорять, що їх на територію тимчасово окупованого міста завозять примусово і погрожують у випадку відмови звільнити та закрити двері до всіх будівельних компаній в Білорусі. На яких об'єктах вони працюють і в якій кількості їх завозять?

Там є різні історії. Чесно скажу, ми ще не натрапили на тих, кого примусово завезли, але ми не єдині, хто працює в Маріуполі. Проте ми потрапляли на інших. Нещодавно дійсно заїхала досить велика бригада з кількох десятків білорусів. Вони заїхали до другорядного підрядника. Їм пообіцяли достатньо велику заробітну плату. Одна є дуже цікава тенденція, чому в Маріуполі почали з'являтися білоруси. Ми впевнені, що їх буде більше – і примусово, і непримусово.

Річ у тому, що в Маріуполі, зокрема, як і в Росії, зараз досить великі етнічні чистки натуралізованих росіян. Мовиться про середньоазійських мігрантів, яких бачили й на території Маріуполя. Їх реально стало менше. Це відбувається тому, що ФСБ і міграційна служба їх вичищають. За нашою інформацією, частково їх кидають на фронт, частково вони тікають з Маріуполя.

Оскільки місто перестало бути для них зоною безпеки, то вони намагаються не їхати сюди зараз. Проте виникає питання, хто має працювати на будівництві й на певних посадах. Маріупольців не беруть принципово, тому що росіяни досі вдаються до політики заміщення, маргіналізації, і маріупольці ще не до кінця зрозуміли, що їм треба їхати з Маріуполя.

Тож є певне табу брати на роботу маріупольців і тут стають в пригоді білоруси. Вони не мусульмани, не дратують місцеве населення, адже виглядають так само, як і вони, і не дратують росіян. Білоруси визнають "велич" Росії порівняно з Білоруссю, їм сплачують достатньо велику заробітну плату порівняно з Білоруссю.

Я спілкувався з білоруськими журналістами з цього приводу і в обидва боки обмінювалися інформацією. Так от, все це відбувається за згоди Алєксандра Лукашенка і наближених до нього "гаманців", які це забезпечують фінансово. Їх рекрутують на території Білорусі та Росії, а потім провозять в Маріуполь. Росія у такий спосіб має розв'язати питання нестачі робочих рук, тому що росіяни навіть на будівництво Маріуполь не їдуть. Вони йдуть на війну, адже там платять більше, а хтось має працювати.

Ця велика нацистська хвиля на території Росії, під яку підпадають мігранти, роми, з часом має вибухнути. Оскільки мігрантів вичищають, депортують і викидають з території країни-агресорки хтось має все ж таки працювати, тому білоруси виявилися дуже приємним "матеріалом" для такої демографічної заміни.

Дуже цікаво подивитися, яку роль відводять росіяни нам – українцям, в їхньому розумінні. Напевно, маємо виглядати такими білорусами – безмовними, щасливими, що росіяни нам дали якусь роботу, перекинули з дому кудись, де вони вважають, що ми маємо працювати, і тоді росіяни будуть задоволені, тому що самі працювати не хочуть і не вміють. Це для розуміння кожному, від чого ми відійшли, з чим поборолися і з чим далі намагаємось боротись.

До речі В Україні у війні загинуло у 3,5 раза більше окупантів-башкирів, ніж москвичів, – ГУР

Така сама історія буде далі з Грузією чи з Молдовою, якщо росіянам вдадуться "проєкти" щодо повернення їх до російського впливу. Це означає, що тоді ми можемо побачити в Маріуполі грузинів, якщо вони не переможуть, так само і молдаван, чи будь-кого, хто повертається назад в коло російського впливу.

Як виявилось, росіянам потрібен внутрішній ворог, українців вже недостатньо. У них має бути постійний внутрішній ворог, з ким можна боротися вдома. Такий ворог сьогодні – це колишні громадяни Туркменістану, Узбекистану, які стали натуралізованими росіянами. Зараз вони з ними поборюються однозначно. Цього вистачить на рік, не більше. А потім буде хтось інший – білоруси чи інші, як вони називають, "малі народи".

Це дуже цікава тенденція, яка, найімовірніше, призведе свого часу до падіння Росії. Але ми можемо дивитися, чого насправді уникнули не лише у 2013 році, а й у 2008, 2004 і 1991 роках. На щастя, ми пішли іншим шляхом і побудували свою державу.

У своєму телеграм-каналі ви написали, що в Маріуполі знову знімають "пропагандистський непотріб". У центр міста заїхали цілі фури зі знімальним спорядженням. Про що цей серіал?

Імовірно, про чергове "звільнення Маріуполя". Знову якусь маячню знімають, вибачте. Просто з пісні слів не викинеш, як кажуть. Щось бігають, щось воно вибухало недовго. Десь вони перемістились вже на інші локації чи поїхали в павільйони.

Знімали поруч з нашим Будинком зв'язку, де мозаїка Арнаутова, до відновлення якої вони, на щастя, не приступили. Що знімали за сюжетом – не знаю. Це вже не перший серіал, знятий в Маріуполі. Перший з таким пафосом та анонсом подавали. Він провалився.

Після того виходило ще інше документальне кіно. Його не дивиться ніхто – ні в Росії, ні в Маріуполі. Ніхто його не обговорює. А наші ходять і сміються з того, що там відбувається, тому що хтось краде російські гроші і їх стає менше. Нехай знімають, ми вже до того звикли.

Читайте також В Росії по росТБ крутили фейк, що Зеленський купив авто Гітлера

Шедеврів там точно не буде. До "20 днів Маріуполі" вони ніколи не дотягнуть за своєю правдивістю. А до Голлівуду чи грошей не вистачає, чи мізків. Тобто ніякого масштабного кіно, яке було б загрозливим, скажімо, і яке б дивилася вся Росія, не виходить.

З погляду медійності, мені здається, тут дуже цікавий факт, як побудована маріупольська пропаганда, окрім кіно. Взагалі за всю пропаганду, яка побудована на території з 2022 року, відповідає Алєксандр Малькевич. Він під санкціями.

Свого часу курував "фабрикою тролів" і був залучений до впливу на вибори у США. Будував певні сітки, за це його вислали й він потрапив під санкції. Малькевич побудував інформаційну мережу на території Маріуполя, зокрема і телеграм-канали, і тіктоки, і офіційну пропаганду. Усе це в одних руках.

Нещодавно грузини його помітили. Він, виявляється, був консультантом "Грузинської мрії" – провладної партії. Стає зрозуміло, чому була настільки антиукраїнська передвиборча кампанія. Вона була дуже схожа на кампанію Януковича, коли він став президентом. Один в один ці ролики та фотографії. Тепер ясно, що з однієї кишені фінансувалось і будувалось.

І ось він в Маріуполі ще щось побудував. Частенько буває в Маріуполі та Бердянську. Знову-таки, інформаційне поле якось працює, кіно якесь знімають. Сенсу жодного, просто фіксуємо, що таке було.

З'явилося відео, як 200 дітей присягнули на вірність Росії. Це учні філіалу Нахімовського училища. Вони дали так звану присягу на вірність так званій "батьківщині". У майбутньому вони стануть військовими моряками. Прокоментуйте, будь ласка, дайте свою оцінку.

Це просто біль. Я не розумію батьків, які віддали сюди цих дітей. Просто не розумію, про що вони думають. Це не просто про те, що у них проросійські чи проукраїнські погляди, чи взагалі відсутність будь-яких поглядів, а про те, що всі маріупольці бачили, що таке війна.

І віддати свою дитину на "вірність", свідомо на війну… Я не знаю, якими треба бути батьками. Це наш постійний біль, ми втрачаємо наших дітей на окупованих територіях, і сильно швидко. Дуже-дуже продумано діють росіяни, тому такий набір.

Росія зомбує українських дітей
Росія зомбує українських дітей / Скриншот з відео

У Нахімовському училищі не лише маріупольські діти, а також велика кількість тих, що приїхали з Ростовської області. Є діти, яких привезли з окупованого Донецька. Але донецькі діти давно для нас втрачені, на жаль. Ми їх просто не повернемо вже. Це факт.

Ми постійно думаємо, що ще можемо зробити, аби перестати втрачати дітей. Є лише зміна якоїсь державної політики, якісь контрміри маємо постійно напрацьовувати. Маємо привертати увагу наших дітей назад до України. Маємо розповідати про те, що відбувається. Маємо працювати зі своїми власними дітьми, щоб вони спілкувалися з однолітками на окупованих територіях через соціальні мережі.

І самі доносити ту правду, яка є. Це про дітей в евакуації в Україні й тих, хто перебуває за кордоном. Боляче на це дивитись, враховуючи, що наступного року, якщо воно дотягнеться, це вже однозначно буде більш як 200 дітей. Єдине, у чому я впевнений, що ця кількість не буде набрана шляхом лише маріупольських дітей.

На щастя, вони не назбирали необхідну кількість в Маріуполі. Це надихає найбільше. Ще не все погано і волосся на голові не потрібно рвати. Велика вдячність всім, хто працює з нами. Спільними зусиллями вдається донести до наших співгромадян, що не варто цього робити.

Була потреба назбирати 360 дітей. Зібрали 200, але й ті не всі з Маріуполя. А дітей в Маріуполі вистачає для того, щоб заповнити вакансії. Не змогли примусити батьків. Вони знайшли, як відмовитись і як дуже обережно стати осторонь, не потрапивши в поле зору ФСБ. Є велика гордість за наших людей в окупації. Ось такий постійний континентальний дисонанс, з яким ми працюємо на окупованих територіях. Є над чим працювати і є заради чого рухатись далі.

Окупанти вміло промивають мозок дітям. З'явилися зображення, як автобусами вивозять сотні українських дітей в так звані ідеологічні табори. Як це відбувається? Проводять екскурсії по Москві спочатку, а згодом по менших російських містах? Хто їх організовує і що входить до "просвітницької" програми?

Марія Львова-Бєлова. Це її проєкт, який вона курує, вигадує, і навколо неї все це організовується. Вона вже дедалі менше намагається цього уникати. Був період, коли вона публічно залишалась осторонь, тепер же ні.

Як це відбувається? Наприклад, деяких дітлахів повезли в табір під Санкт-Петербургом та Москвою. Всередині розповідатимуть про "вєлікую" Росію з різними івентами. Там спеціально підготовлені програми, спеціально навчені люди. Це навіть не радянські піонерські табори, і не сучасні піонерські табори. Все зав'язано на ідеології. Там відбирають людей, готують їх, вони незмінні та вміють, на жаль, працювати з людьми.

Приїжджають діти, їм видають уніформу, як це не дивно, повністю. Я не буду казати про білизну, але світшоти, штани, куртки, шапки, рукавички видають. Це абсолютно нагадує російську робу з тюрем. Ось в таке вдягнули дітей – абсолютно сіре.

Їх возять по Санкт-Петербургу та Москві. Завжди завозять в якісь музеї, пов'язані з історією Росії. Обов'язково в якісь художні музеї, де не буде імпресіоністів та навіть російських модерністів. Там буде завжди класичний російський живопис. Повезуть ще в якісь музеї води чи чогось іншого. Решта – різні івенти безпосередньо в цих таборах.

Потім так само завантажать в потяги, автобуси. Привезуть додому з "подарунками", з оцим новим одягом. І діти щасливо розповідатимуть своїм одноліткам, – яким менше пощастило, бо вони стоять в черзі на наступні поїздки, – як там прекрасно.

Цей конвеєр працює з осені 2022 року, тобто з початку окупації. Усе побудовано Марією Львовою-Бєловою. І це, знову ж таки, частина її злочину проти дітей України. Тому що тут не розвага, тут не дбають про дітей. Тут чиста ідеологія і виховання з українських дітей просто російськими.

У Маріуполі знищили школу №1, яку у 2024 році повинні були відбудувати. Їй мало виповнитися 130 років. На місці найстарішого навчального закладу зводять якусь будівлю. Що саме?

Я так розумію, що вони намагаються побудувати школу. Наші люди дивляться і плачуть з того, бо це не просто перша гімназія на території Маріуполя. По-перше, це жіноча гімназія, яка з'явилась у Маріуполі. По-друге, вона була побудована абсолютно не за державний кошт, а коштом мецената, який за національністю грек, але сам був маріупольцем. Дуже відома постать, похований у Маріуполі.

Незадовго до повномасштабного вторгнення ми знайшли його могилу, тому що за радянських часів там все було занедбане. На жаль, і за українських часів не доходили руки. Але дійшли, а потім було вторгнення.

Від гімназії лишилася лише стіна
Від гімназії лишилася лише стіна / Скриншот з відео

Ця гімназія – дуже важлива історична будівля в Маріуполі. Не як будівля, а як значення, тому що тут було абсолютно проєвропейське навчання, не російське. Вона була прогресивною, на неї не витрачали бюджетні кошти, а витрачали кошти купці, які мешкали в Маріуполі. Вони плекали те, щоб Маріуполь розвивався, і щоб розвивались люди будь-якої статі.

Здебільшого вона постраждала навіть не через обстріли, а при демонтажі. Можна було її врятувати, але росіяни в підсумку просто знесли. І взагалі вся вулиця, де розташована гімназія, а поряд будівля першого банку Маріуполя, вони однолітки, там знищено все. Росіяни все знесли.

На вулиці Миколаївська в кожному будинку досі зберігались унікальні артефакти. Це і каміни, і двері, це і багато того, що вже не можна відновити. Росіяни просто бульдозерами знесли все в нуль, і ця гімназія – це апофеоз. Там залишилась одна стіна. Навколо неї вони щось будують.

Річ у тім, що немає креслень, наскільки я пам'ятаю, бо спілкувався з нашими істориками. Тобто неможливо відновити цю історичну будівлю. Навіть зробити її такою, якою вона була, тому що немає з чого це робити. Нема першого джерела, від чого маємо відштовхнутися.

У маріупольських школах роздали глобуси, де українські території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей позначили у складі Росії. Крім цього, у складі країни-агресорки знайшлися міста, які не перебувають під російською окупацією. Це, зокрема, Краматорськ і Покровськ, а також обласні центри – Херсон та Запоріжжя. Ще якісь є нововведення у маріупольських школах?

Ось таке навчання, тому що території ще немає. Чому ці глобуси з'явилися саме в Маріуполі? У місті досить активно наші люди разом з нами доносять, що Росія окупувала частини Донецької, Запорізької, Херсонської, Луганської та Харківської областей, і включила начебто їх у свій склад, але не прописала кордони. Це як взагалі? Запорізька область без Запоріжжя.

Аби якось протидіяти цьому, мабуть, привезли такі глобуси. Тепер місто з цього сміється. Усі знають, чи є Запоріжжя, усі знають, чи є Херсон. Це "вологі" мрії Путіна, що воно колись може бути (російським – 24 Канал). Так само Краматорськ, Слов'янськ, Покровськ, Курахове.

Вони – все ще наші, під нашим контролем, як би там складно не йшли бої по окремих напрямках. А дітям в школах вже почали розповідати, що це начебто "територія Росії". Але діти не дурні, вони дуже швидко відрізняють правду від брехні. Принаймні наші діти точно знають, що над Запоріжжям майорить український прапор, а не російський.

Коли вчитель в школі каже, що Запоріжжя – територія Росії, окрім сміху нічого не виникає. Це працює краще навіть за те, що ми намагаємося когось переконати. Тому насправді це дуже весела та оптимістична новина. Чим більше таких безглуздих кроків з погляду російської ідеологічної машини, тим простіше буде повертати й не давати втрачати душі наших дітей, душі наших людей.