На Сумському напрямку росіяни продовжували спроби прорватися на рубіж Писарівка – Мар'їне, діючи у наступних тактичних напрямках Андріївка – Писарівка, Варачине – Корчаківка та Юнаківка – Храпівщина. Однак значного тактичного успіху вони не досягли. Про це пише Костянтин Машовець.

Читайте також Що буде, якщо ми погодимось на умови Кремля і війна "скінчиться"

Подібні спроби противника зайняти північно-східну частину лісового масиву в районі хутора Садки, здійснені ним у напрямках Олешня – Садки та Гуєво – Садки, також були безуспішними.

Яка ситуація на Вовчанському напрямку?

Запеклі бої тривають на південних околицях міста Вовчанськ і в районі Синельникове – Цегельне – Вілча – Лиман. Тут росіяни намагаються прорватися на південь, вздовж східного берега річки Сіверський Донець, у напрямках Синельникове – Графське та Лиман – Симинівка. Однак вже протягом трьох тижнів окупанти успіху не мають.

Сили оборони України, вочевидь, утримуючи позиції в районі Лимана та Вілчі, досить ефективно перешкоджають подальшому просуванню штурмових груп противника у цьому напрямку.

Просування ворога вздовж дороги Вовчанськ – Білий Колодязь, у рамках продовження російського наступу на Великий Бурлук, також не було зафіксовано. Очевидно, що росіяни загрузли в боях на південних околицях міста в районі вулиць Паніна та Станичної і тому наразі не готові здійснити тактичний прорив у цьому напрямку.

Невдачі росіян на Великобурлуцькому напрямку

Російські війська намагалися розширити своє вклинення на українську територію у районі села Мілове, зайнявши сусіднє село Чугунівка і діючи невеликими піхотними групами по напрямках Верігівка – Чугунівка та Бутирки – Чугунівка. Українські підрозділи виявили рух штурмових груп противника у селі Чугунівка і частково знищили їх або відкинули на вихідні позиції.

Спроби противника просунутися в напрямках Мілове – Амбарне, Красне Перше – Нововасильківка та Дворічна – Рідкодуб з метою охоплення з флангів "вузла" оборони ЗСУ в районі Колодязного також були невдалими.

Чи просунувся ворог на Куп'янському напрямку?

Спроби командування російських військ зі складу угрупування військ "Захід" відновити своє становище в районі міста Куп'янськ досі тривають. З цією метою окупанти зосередили на цьому напрямку основні сили 47 танкової дивізії 1 танкової армії – 245 та 272 мотострілецькі полки, 26 та 153 танкові полки, а також частину сил 68 мотострілецької дивізії 6 армії – 121 та 122 МСП, а також 27 ОМСБр з першої ТА.

Противник регулярно намагається прорватися до залишків своїх штурмових груп, оточених у центральній частині міста, вздовж обох берегів річки Оскіл. Тут діють підрозділи зі складу 68 МСД росіян та 27 ОМСБр.

Окремі штурмові групи російських військ час від часу все ж-таки проникають у східну частину Куп'янська, але надовго там не затримуються. СОУ стійко утримують квартали міста, що прилягають з півночі до східної частини міста, а також селища Кучерівка і Петропавлівка, а тому досить впевнено знищують і витісняють ворога назад у північному напрямку.

Своєю чергою, спроби російської 68 МСД деблокувати залишки своїх штурмових груп з півночі, зі свого плацдарму на Осколі на північ від міста, через Голубівку, наразі безуспішні. ЗСУ жорстко контролюють дорогу, що проходить уздовж Осколу через Голубівку, тобто в місто, а також квартали у північній частині міста, у районі вулиці Мічуріна і Куп'янського "Екстрім Парку".

Як я й передбачав раніше, російське командування, щоб відновити становище у районі Куп'янська, разом із очевидними спробами прорватися до оточених найкоротшим маршрутом, почне активні дії на інших ділянках українського плацдарму, розташованого на схід від міста.

Так і сталося. Після короткого перегрупування російська 47 суттєво збільшила активність своїх підрозділів уздовж всього периметру українського плацдарму. Зокрема, противник намагався атакувати у напрямках Вільшана – Петропавлівка, Кругляківка – Колесниківка тощо.

Важливо 2026 стане переломним: військові та експерти спрогнозували весняні плани росіян

Найбільш наполегливо російські війська розпочали діяти в напрямку Піщане – Курилівка та Піщане – Ківшарівка, де штурмові групи 153 танкового полку 47 ТД і, можливо, одного з мотострілецьких полків цієї дивізії почали активно просочуватися, намагаючись прорватися до Куп'янська-Вузлового зі сходу.

Попри опір СОУ, окремі дрібні піхотні групи противника змогли "зачепитися" за кілька окремих будинків Курилівки та дістатися до північно-східних околиць Ківшарівки. Однак ворог не зміг просунутися далі. Ні за Куп'янськ-Вузловий, ні за Ківшарівку противник не зміг навіть "зачепитися", не кажучи вже про якісь "зачистки" генерала Герасимова.

Росіяни намагаються перемістити достатню кількість штурмової піхоти через Степову Новоселівку до району Піщаного та на схід від Курилівки, щоб накопичити її там, а потім продовжити наступ на Куп'янськ-Вузловий зі сходу, щоб розсікти ввесь український плацдарм на схід від Куп'янська.

Від початку активних наступальних дій на сам український плацдарм росіянам вдалося просунутися лише на одному напрямку: Степова Новоселівка – Піщане – Курилівка, причому на відстань до 4,5 кілометра.

Що відбувається біля Борової?

За останні кілька тижнів противник атакував у напрямках Кругляківка – Загризове, Борівська Андріївка – Борова та Борівська Андріївка – Новоплатонівка силами окремих підрозділів 2 мотострілецької дивізії та 4 танкової дивізії.

Метою цих дій є не лише бажання блокувати зв'язок із вузлом оборони ЗСУ в районі Загризового, а й прагнення прорватися до північних та північно-східних околиць самої Борової.

У цьому сенсі окремі малі піхотні групи противника, очевидно, вже змогли дістатися до дороги Р-79 між Новоплатонівкою та Богуславкою. Вони також отримали незначний тактичний успіх у районі Загризового, просунувшись на 1 кілометр на південь вздовж Осколу та залізниці. Однак їм так і не вдалося прорватися безпосередньо до самої Борової.

З цього приводу варто відзначити, що місцеве російське командування має тактичний задум щодо витіснення українських підрозділів, які обороняються на східному березі Осколу в районі сіл Загризове, Богуславка та Нова Кругляківка через річку. А саме – шляхом переривання будь-якого зв'язку цього вузла оборони з районом Борової і одночасного тиску на нього з півночі та півдня.

У цьому контексті, здається, що йому вдалося завести у посадки між Новоплатонівкою і Богуславкою лише окремі невеликі піхотні групи. Однак я не сумніваюся, що найближчим часом вони спробують збільшити свою присутність там, і лише потім почнеться класичне стискання з флангів.

Цей варіант наразі виглядає більш імовірним, ніж повноцінний, але негайний прорив у Борову та її подальший штурм.