На перший погляд, звучить як стара цитата "Потрібно просто перестати стріляти". А насправді все набагато складніше. І, на жаль, страшніше. Нумо розбиратися. Про це пише Анатолій Амелін.

Читайте також Зеленський висунув умови Трампу

Що саме вимагає Росія?

Я зібрав повний перелік. Це не моя інтерпретація – це офіційні позиції, озвучені на Стамбульських переговорах (у травні – червні 2025 року), через Кирила Дмитрієва (канал Путіна до Білого дому) та в 28-пунктному плані Стіва Віткоффа.

Ось вони.

1. Повний вивід ЗСУ з усієї території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей – включно з частинами, які росія не контролює (але де є українська фортифікація).

2. Визнання Криму частиною Росії.

3. Відмова від вступу до НАТО та прийняття постійного нейтрального статусу.

4. Радикальне скорочення Збройних Сил України (до 800 тисяч – і це ще "м'який" варіант з плану Віткоффа).

5. Припинення західного постачання зброї та обміну розвідданими.

6. Скасування воєнного стану та проведення виборів до підписання мирної угоди.

7. Розпуск "націоналістичних організацій та партій" (не уточнюється про кого йде мова).

8. Надання російській мові офіційного статусу.

9. Захист московського патріархату на території України.

10. Відновлення повних дипломатичних і економічних відносин з Росією.

11. Жодна зі сторін не має права вимагати репарацій.

12. Зняття всіх західних санкцій з Росії (і повернення заморожених активів).

13. Заборона іноземної військової присутності на території України.

Дмитро Медведєв (3 червня 2025 року) прямо сказав: "Стамбульські переговори – не для компромісного миру, а для забезпечення нашої швидкої перемоги та повного знищення неонацистського режиму".

Володимир Путін у грудні 2025 року пообіцяв "безумовно" досягти цілей війни та "звільнити свої історичні землі", назвавши європейських лідерів "свинями".

Знаєте, що це все означає? Це не переговорна позиція. Це ультиматум про капітуляцію. А тепер уявімо, що Україна приймає ці умови. Що далі?

Я спробував провести сценарне моделювання на горизонті 2 – 3 роки. Використав публічні оцінки CSIS, RAND, Chatham House, Oxford Analytica, Belfer Center (Гарвард) та RUSI. Взяв два виміри: рівень реальних гарантій безпеки для України та внутрішня стабільність України після перемир'я.

Це дає чотири сценарії, про які поговоримо далі.

Чотири сценарії закінчення війни в Україні

  • Сценарій А: "Корейська модель" (сильні гарантії + стабільна Україна). Суб'єктивна вірогідність: 5 – 10%.

Захід розгортає реальні військові сили в Україні, ратифікує гарантії через парламенти, Україна зберігає боєздатну армію. Але Кремль "категорично відкинув будь-який план західної військової присутності в Україні". А три президенти поспіль – Обама, Байден і Трамп – відмовились посилати солдатів захищати Україну.

Тобто цей сценарій вимагає того, на що ніхто не готовий, і вірогідність його дуже умовна.

  • Сценарій Б: "Паперовий мир" (слабкі гарантії + стабільна Україна). Вірогідність: 20 – 25%.

Україна отримує "платинові" гарантії на папері, але без реального розгортання військ. Економіка відновлюється повільно, але армія обмежена.

RUSI прямо пише: "Здається неймовірним, що США або Європа, які уникали прямого зіткнення з російськими силами, стануть після перемир'я раптом більш агресивними та готовими ризикувати".

Тобто це Будапештський меморандум 2.0.

Актуально Донбас – лише розмінна монета․ Плани Путіна значно масштабніші

  • Сценарій В: "Ідеальний шторм" (слабкі гарантії + нестабільна Україна). Вірогідність: 50 – 60%. Найбільш імовірний.

За рік після перемир'я скасують воєнний стан. Будуть президентські й парламентські вибори. Десятки партій, всі проти всіх.

CSIS: "Будь-який український лідер, що обміняє територію на нестабільний мир, ризикує втратою легітимності".

Мільйон людей підлягає демобілізації. Куди їм йти? 84% ветеранів мають психоемоційну нестабільність. Держзамовлення на військову продукцію скорочується – приватні підприємства ВПК банкрутують. Відновлення коштуватиме 524 мільярди доларів (World Bank) – це майже три ВВП України. Звідки гроші?

Тим часом Росія – не скорочує ВПК. Витрачає близько 13,5 трильйона рублів на оборону (6,3% ВВП), а з урахуванням безпеки – 8% ВВП, 41% бюджету.

Oxford Analytica: "Росія вийде з війни із загартованим, ефективнішим і потенційно амбітнішим ВПК. До кінця десятиліття відновить армію – більшу та боєздатнішу, ніж до війни".

Виробляє 3 – 4,5 мільйона снарядів на рік проти 1,7 мільйона у всього НАТО. Указ про розширення армії до 1,5 мільйона залишається чинним. Набирає 30 – 40 тисяч контрактників щомісяця.

Через 2 – 3 роки Росія накопичить ракети, дрони, авіабомби. Європа буде все ще не готова: запасів Бундесверу вистачить лише на кілька днів високоінтенсивних боїв. НАТО забезпечує лише 5% необхідної ППО для Центральної та Східної Європи.

Данська розвідка: Росія може розпочати велику війну в Європі протягом 5 років.

Україна ж буде ослаблена політичними чварами, скороченою армією, з "гарантіями" на папері.

Ви вже бачили результати тренувань військ НАТО з українськими військовими? 10 бійців ЗСУ з дронами розгромили два батальйони військ НАТО за день під час навчань Hedgehog 2025. НАТО і Європа не готові абсолютно.

Путін почне "тестувати" кордони. Провокації. Фальшиві прапори. Wall Street Journal попереджає: "Кремль відомий провокаціями під чужим прапором, і можна ставити, що Росія спробує підірвати перемир'я подібними операціями".

Нова агресія. Але цього разу – підготовлена. Без ілюзій 2022 року. З армією 1,5 мільйона бійців, з накопиченими запасами, з досвідом війни.

Генерал Бен Ходжес: "Потрібно повірити, що Росія задовольниться лише цими чотирма областями... Потрібно повірити, що вони дотримуватимуться будь-якої угоди – чого вони ніколи не робили. Потрібно повірити, що Путін щирий, коли каже, що "просто хоче миру". Жоден факт не дає цьому жодної довіри".

  • Сценарій Г: "Внутрішній колапс" (слабкі гарантії + колапс української державності). Вірогідність: 10 – 15%

Це найгірший варіант. Проросійські сили приходять до влади на виборах, армія деморалізована, західна підтримка згасає. Carnegie: "Будь-яке врегулювання, ймовірно, повторить долю Мінських угод – замість вирішення конфлікту раз і назавжди, стане прологом до нової війни".

Україна скочується у сепаратизм, бандитизм 90-х. Всі сприймають країну як epic fail...

Про що не кажуть прихильники "просто перестати воювати"?

Про 700 тисяч російських ветеранів, яких Путіну нікуди дівати. Майже половина з них не зможе знайти роботу. 500 людей в Росії вже стали жертвами насильницьких злочинів ветеранів, що повернулися (378 убитих).

Кремль сам стурбований – Reuters повідомляє про страх повторення сценарію "афганців" 1990-х. Для Путіна є два виходи: або інтегрувати цю масу людей (що складно і дорого), або знайти їм нове застосування. Вгадайте, який варіант простіший для диктатора?

Замість підсумку

CSIS: "Києву та союзникам необхідно уникнути врегулювання, яке завершить цю війну ціною гарантування наступної".

Chatham House: "Немає мирного процесу. Це не переговори про мир – це передача вимог про капітуляцію".

Мінські угоди (2014 – 2015 роки) дали Росії 8 років на підготовку повномасштабного вторгнення. Мюнхен (1938) дав Гітлеру 7 місяців до знищення Чехословаччини. Грузія (2008) втратила 20% території після "миру". Єдине питання не в тому, чи Росія атакуватиме знову, а коли і чи будемо ми до цього готові.

Хто каже, що "потрібно просто прийняти умови Росії", насправді каже: "Давайте програємо наступну війну на гірших умовах". Тому наш шлях – вибороти найкращі умови для України і жорсткі гарантії безпеки. Це займе час і ресурси. Цього хочуть і наші партнери. Але якщо цього не зробити, то нас не стане найближчим часом.