У суботу, 7 лютого, Росія атакувала західні області. Основною ціллю ворога були об'єкти критичної інфраструктури. Під атакою опинилися Добротвірська та Бурштинська ТЕС, а також Ладижинська. Крім того, росіяни обстріляли високовольтну електричну підстанцію "Західноукраїнська", яка об'єднує у собі видачу з Хмельницької та Рівненської АЕС.

Після атаки західні регіони, які зазвичай мали більше світла, стикнулися із жорсткішими графіками відключень. У середньому електроенергії немає по 18 – 20 годин на добу. Натомість ситуація в Києві, яка до цього була не найкращою, погіршилася ще більше. У столиці світло дають лише на 1,5 – 2 години за всю добу.

24 Канал дізнався, з якою метою Росія атакувала енергетичні об'єкти на Заході країни, чому в Києві світло почали вимикати ще частіше, як атака вплинула на енергопостачання у західних областях, а також чи вплинуть морози на погіршення ситуації в енергосистемі цього тижня.

Енергетичний експерт Володимир Омельченко розповів у коментарі для 24 Каналу, що Росія продовжує системні обстріли генерації та системи передачі електричної енергії від АЕС, а остання масована атака була спрямована здебільшого на об'єкти на Заході країни.

Читайте також "Дефіцит шалений": всі запаси зарядних станцій з Європи вже приїхали в Україну

Втім як додає експерт, головна ціль такої атаки полягала більше не на знеструмленні західного регіону країни, а на тому, щоб перебити передачу електричної енергії на Схід та Центр України із Заходу. Адже саме у такому напрямку відбувається імпорт електроенергії й видається потужність від Рівненської та Хмельницької АЕС.

Володимир Омельченко

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова

Крім того, були ще й атаки на Добротвірську та Бурштинську ТЕС, що на Львівщині та Івано-Франківщині. Річ у тім, що ці ТЕС виконують ще й балансуючу роль в енергосистемі. Таким чином, останній масований удар Росії це не лише атака на захід, але й на всю Україну.

Як пояснює Омельченко, всі великі теплові електростанції, атомні електростанції та гідроелектростанції працюють в об'єднаній енергосистемі й подають електричну енергію в загальну мережу, а коли цей ланцюг роботи перебивається, то виникають проблеми по всіх регіонах.

Схожу думку висловив у розмові з 24 Каналом експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук. Він зауважив, що з жовтня 2025 року росіяни наростили систематичні атаки по енергетичних об'єктах, зокрема і по електричних підстанціях, які відповідають за розподіл електричної енергії.

Як і раніше, головна мета ворога вибити маневрену генерацію. Йдеться про теплові електростанції, гідроелектростанції тощо.

Юрій Корольчук

Експерт Інституту енергетичних стратегій

Зараз ворог намагається повністю вибити другий та третій рівні виробництва електроенергії. Тобто ті об'єкти, які у випадку аварійної ситуації на АЕС могли наростити виробництво електроенергії.

Експерт нагадує, що найбільший виробник електроенергії в Україні – це атомні електростанції (понад 50%). Це перший рівень. Далі йдуть теплові електростанції (25 – 30%), ГЕС (10%) та інші.

Наразі ворог вже порозбивав частково ГЕС та ТЕС України, тим самим спричинив велике навантаження на АЕС. Водночас передати електроенергію від АЕС неможливо, адже електричні підстанції, що з'єднані зі станціями, також пошкоджені.

Зверніть увагу! Ще раніше внаслідок атак росіян Дарницька теплоелектроцентраль у Києві була майже повністю знищена. Як повідомив мер Віталій Клично, на відновлення ТЕЦ знадобиться щонайменше 2 місяці, але за умови, що ворог не атакуватиме об'єкт знову.

Ціль ворога полягає у тому, щоб Україна у такому випадку постійно понижувала та підвищувала потужності АЕС, що може призвести до каскадної аварії та повного блекауту,
– каже Корольчук.

Крім того, нещодавні удари ворога були спробою також вплинути на імпорт електроенергії з ЄС, який, у першу чергу, впливає на стабілізацію роботи АЕС.

Імпорт електроенергії допомагає балансувати, тобто ані суттєво понижувати, ані суттєво підвищувати потужність станцій. Для цього була здійснена атака на високовольтну підстанцію "Західноукраїнська",
– додає пан Юрій.

Підсумовуючи Корольчук заявив, що зараз українська енергосистема фактично втратила здатність регенеруватися, тобто відновлюватися. І питання вже навіть не в обладнанні, а в тому, що потрібно будувати нові об'єкти. А для цього потрібні час та гроші. Крім того, залишаються ризики щодо нових ударів ворога.

  • Атаки на ТЕС

Корольчук додає, що під обстрілами, крім Добротвірської та Бурштинської ТЕС, також була Ладижинська ТЕС, що на Вінничині.

Усі ці об'єкти генерації беруть участь в балансуванні енергосистеми. Вони також виробляють електроенергію та закривають потреби, зокрема для внутрішніх споживачів Львівщини, Івано-Франківщини тощо. Зараз пошкодження на цих об'єктах на Зході призводять до обмеження споживачів, адже немає однієї із частин цього "енергетичного ланцюжка",
– каже пан Юрій.

Попри те, що Бурштинська ТЕС після атаки повністю припинила свою роботу, експерт зауважує, що ймовірність відновлення все ж є.

Є випадки, коли ворогу не завжди вдається вибивати весь об'єкт з роботи, адже йдеться про величезні об'єми ТЕС. Власне ремонт полягає у тому, щоб зрозуміти, що ще можна під'єднати до роботи, а що варто ремонтувати повністю,
– додає енергетичний експерт Корольчук.

Нагадуємо! Як заявив мер міста Василь Андрієшин, станом на ранок 9 лютого, Бурштинська ТЕС частково почала відновлювати подачу тепла, але не в повному обсязі. До цього в місті не було ані тепла, ані води. Особливість Бурштинської ТЕС полягає у тому, що вона є ще й важливим елементом постачання електроенергії з ЄС.

  • Обстріли підстанції "Західноукраїнська"

Росіяни атакували на заході ще й одну із найбільших високовольтних електричних підстанцій "Західноукраїнську" (750 кіловольт).

Це найбільша електропідстанція у Європі, яка об'єднує мережі Хмельницької та Рівненської АЕС та забезпечує імпорт електричної енергії з ЄС. Крім того, ця підстанція балансує внаслідок Бурштинської ТЕС та частково Добротвірської ТЕС.

Наразі ситуація з електроенергією, а також опаленням, найгірша в столиці. Як пояснює Корольчук, в Києві ворог розбив так званий енергетичний вузол, а це – внутрішні виробники електроенергії, електричні підстанції, які з'єднують високовольтні мережі, та інші. Це і призвело до суттєвого дефіциту.

Навіть якби була можливість збільшувати потужність АЕС, це б не покращило ситуацію, адже об'єкти, що передають електричну енергію, пошкоджені,
– каже експерт.

Крім Києва, погана ситуація в Одесі, Харкові та решті прифронтових містах та областях України.

Омельченко також говорить про те, що після атаки на Захід країни непроста ситуація в Києві ще більше погіршилася. Наразі ситуація є гіршою, аніж на Заході країни, зокрема у Львові. За добу світло є від 1,5 до 2 годин.

Зараз Київ практично без власної електричної та теплової генерації через обстріли. Відтак місто повністю залежить від зовнішніх поставок. Ворог це знає, і фактично не допускає постачання електричної енергії, обстрілюючи системи передачі,
– пояснює пан Володимир.

До слова, наразі в Києві понад 1 400 багатоквартирних будинків залишаються без опалення, заявив президент Володимир Зеленський.

Омельченко каже, що антициклон насправді покидає Україну, а отже, холод відступатиме. Це, своєю чергою, зменшить енергоспоживання, а отже, графіки відключень покращуватимуться, зокрема на Заході країни.

Вже у цей четвер очікується тепліша погода. Ще більший ефект надасть ремонт на підстанції "Західноукраїнська". У Львові, Івано-Франківську та інших містах на Заході ситуація має достатньо швидко виправитися, порівняно з Києвом,
– додає він.

Однак треба розуміти, чи готується ворог завдати ударів знову, що планують та коли. Крім того, впливатиме на це покращення ситуації ще й наявність систем протиповітряної оборони, їхню здатність відбивати атаки.

Про покращення ситуація на заході говорить і Корольчук. Він загалом зауважує, що з початком весни все може змінитися, але це не означає, що в пікові години, як-от ранкові та вечірні, електроенергії вистачатиме.

Нагадуємо! Станом на 9 лютого, в середньому на Львівщині відключення світла тривають від 15 до 17,5 годин на добу, залежно від черги. На Прикарпатті найтриваліші відключення світла – до 18 годин на добу, на Хмельниччині – від 18 до 20 годин на добу, а на Тернопільщині – в середньому також 18 годин на добу.

Юрій Корольчук також каже, що якби морози в Україні були затяжні, як це було декілька тижнів тому, то все було б набагато серйозніше, і світла було б менше.

Є ймовірність, що до середи ситуація може більш-менш стабілізуватися. Крім того, навіть якщо буде потеплішання, це не означає, що світло не вимикатимуть на Заході країни. Його стане більше, але не на всі 24 години,
– прогнозує пан Юрій.

Наразі морози все ж очікуються в Україні, але впродовж декількох днів. Експерт зауважує, що це може вплинути на ситуацію, але тимчасово.

Зауважте! За прогнозами синоптика Ігоря Кібальчича, на початку цього тижня Україну накриють знову морози, де найхолодніше буде вночі, зокрема 10 лютого в центральних, північних та східних областях мороз опуститься до 17 – 22 градусів, а на крайній Півночі – аж до мінус 25 градусів. Втім до кінця тижня очікуватиметься вже тепла погода.

Натомість про покращення ситуації зі світлом у Києві не варто говорити, принаймні до середини березня.