Тактика Путіна щодо закордонних лідерів
Фрідріх Мерц назвав приклади поїздки прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана у Москву та розмову з Володимиром Путіним колишнього федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца. Кожного разу після цих подій Росія завдавала ударів по українській інфраструктурі. Мерц навіть нагадав, що росіяни завжди били по лікарнях. До цієї його низки прикладів я б додав також і бомбардування дитячої лікарні у Києві під час перебування в Москві прем'єр-міністра Індії Нарендра Моді. Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.
Читайте також Ситуація змінилася: чи стане Путін поступливим після успіху Трампа в Ірані
Ми прекрасно розуміємо, для чого Путін це робить:
- по-перше, він сприймає будь-яке бажання діалогу із ним як прояв слабкості;
- по-друге, хоче зробити іноземних політичних лідерів співучасниками своїх злочинів.
Другий пункт є важливою частиною тактики Путіна у його стосунках з американським президентом Дональдом Трампом. Адже після того, як Трамп повернувся до Білого дому, кількість обстрілів української території, руйнування житлових кварталів і вбивства цивільних мешканців України серйозно збільшилися.
У такий спосіб Путін сподівається не дати Трампу можливості відмовитися від подальшого діалогу із ним. На думку очільника Кремля, американський президент має бути остаточно скомпрометований своїми контактами з російським лідером під час вбивства цивільних українців.
У Мерца запитали, як він ставиться до контактів Трампа із Путіним і до оцінок, які Трамп неодноразово давав російському президенту. Мерц відповів, що зміна ставлення американського президента до його російського колеги – це процес.
Дійсно, треба відзначити, що останніми тижнями оцінка поведінки Путіна з боку Трампа значно змінилася. Схоже, американський президент починає усвідомлювати наскільки складно йому буде домовитися із російським колегою навіть про припинення вогню. Ймовірно, Трамп усвідомлює, наскільки серйозними для нього стають репутаційні ризики у стосунках із Путіним.
Це ще й відбувається на тлі очевидних внутрішньополітичних поразок американського президента і зменшення його рейтингу підтримки серед громадян США. Ставлення до Путіна стає для Трампа черговою токсичною проблемою.
Однак для того, щоб американський президент це усвідомлював, потрібно, щоб і його західні партнери постійно нагадували про свою готовність відбудовувати стосунки з США і водночас про небажання контактувати з Путіним.
Росія не прорвала дипломатичну ізоляцію
Позиція Мерца видається більш безкомпромісною, ніж позиція його попередника Олафа Шольца. Колишній німецький федеральний канцлер, як відомо, був одним з останніх західних політичних лідерів, який продовжував контактувати із Путіним після початку великої російської агресії проти України та першим з західних політичних лідерів, якщо не враховувати Орбана, який відновив контакти із Путіним під час великої війни.
Хоча мені здається, що розмова Шольца і Путіна, про яку якраз і згадував у своєму інтерв'ю Мерц, була внутрішньополітичним кроком. Німецькі соціал-демократи тоді боролися за збереження своєї ролі у майбутній урядовій коаліції. Розмовою з Путіним Шольц, який намагався зберегти владу в умовах, коли ніяких реальних політичних підстав для цього не залишалось, хотів поборотися за голоси тих німецьких виборців, які досі безпідставно сподіваються на можливість відновлення взаємин з Росією.
Тоді цей крок міг здаватися проривом дипломатичної ізоляції Путін. Однак тепер, коли Мерц каже, що не збирається розмовляти із російським лідером, ми бачимо, що ніякого прориву дипломатичної ізоляції насправді не відбулося.
Навіть Трамп, який почав контакти із Путіним і створив у нього ілюзію щодо можливості повернення до контактів з Заходом, не зміг зробити нічого для того, щоб до нього приєдналися інші західні лідери.
Фактично, Трамп залишається поодиноким західним керівником, який готовий до діалогу із Путіним і обстоює необхідність цього діалогу заради припинення війни. Однак цей абсолютно ілюзорний і безвідповідальний підхід Трампа та його адміністрації до американської зовнішньої політики і контактів з Росією скоро буде спростований самою логікою життя. Трампу, поза його власними бажаннями, також доведеться відмовитися від подальших контактів із російським президентом.