Авіаексперт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський в ефірі 24 Каналу пояснив, що тут важливі одразу дві речі. За його словами, Росія могла використати нові можливості зв'язку для такого польоту, а Україні потрібно глибше перебудовувати систему виявлення і протидії таким цілям.

Дивіться також Україна вдарила по стратегічному хімзаводу ВПК Росії

Як Mesh-мережа змінює атаку "Шахедів"?

Раніше політ "Шахедів" на Захід України часто пов'язували з коридором уздовж кордону з Білоруссю. Це пояснювали роботою наземних станцій на білоруській території, які допомагали тримати зв'язок із дроном на великій відстані. Тепер Росія може будувати значно гнучкішу схему, де маршрут уже не прив'язаний до однієї лінії.

Це Mesh-мережа, яка може вибудовуватися залежно від наявності поряд інших дронів, які теж є частиною цієї мережі,
– пояснив Храпчинський.

За такої моделі безпілотник може зайти хоч із півдня, хоч через центральні області, а вже ближче до цілі під'єднатися до іншого борта в повітрі. Одного ретранслятора достатньо, щоб добудувати канал і дотягнути керування туди, де воно потрібне для завершення атаки.

Потрібен лише один дрон-ретранслятор, щоб забезпечити зв'язок для контролю виконання задачі,
– сказав авіаексперт.

Далі дрон уже не потребує постійного ручного ведення до самої будівлі. Оператор може лише підтвердити ціль, після чого борт спрацьовує за закладеним алгоритмом. Для такої схеми росіяни можуть підключати не тільки ретранслятори в повітрі, а й мобільний зв'язок або інші технічні канали, які дозволяють коригувати дію безпілотника.

Тут не про пряме керування. Mesh-мережа дозволяє контролювати такі дрони навіть з веж на території Росії за рахунок ретрансляторів або інших дронів, які знаходяться в повітрі,
– наголосив Храпчинський.

До слова: Увечері 18 березня Росія вдарила по Львову одним "Шахедом". Таку атаку назвали нетиповою, бо безпілотник фактично летів сам і дістався Заходу України.

Дрону дають команду вже біля цілі

У цій схемі не йдеться про ручне ведення "Шахеда" до самої будівлі, як це буває з FPV-дронами. Безпілотник проходить маршрут, під'єднується до потрібного каналу зв'язку, а далі отримує можливість точніше виконати вже закладене завдання. Саме тому ключовим тут стає не постійне керування, а момент, коли дрону передають підтвердження на останньому відрізку.

Тобто ми кажемо про те, що дрон побачив у камері будівлю, оператор підтвердив знищення цієї будівлі, і відповідно дрон почав виконувати задачу,
– пояснив Храпчинський.

Такий принцип, за його словами, тримається на алгоритмах, які вже запрограмовані на борту. Тобто оператор не "рулить" дроном у прямому сенсі, а лише втручається в окремий момент, коли треба підтвердити ціль або скоригувати виконання задачі. Це і є головна різниця між звичайним ручним керуванням і такою моделлю точкового контролю.

Це той алгоритм, який дозволяє не керувати дроном, а приймати рішення за рахунок алгоритмів, які запрограмовані на борту,
– сказав авіаексперт.

Що далі безпілотник від наземного каналу зв'язку, то більшою стає затримка. Саме тому в такій схемі важливі ретранслятори ближче до потрібного району, а додатково можуть використовувати і мобільний зв'язок або інші елементи, які допомагають вносити зміни в дії дрона вже під час польоту.

Що відомо про атаку на Львів?

  • Пошкоджень зазнала будівля Головного управління СБУ у Львівській області. Зранку у Львівській ОВА уточнили, що дрон збили сили ППО, а на територію управління впали уламки.
  • У СБУ підтвердили удар по будівлі та повідомили про руйнування. Жертв і постраждалих немає, на місці працювали слідчі, за фактом атаки відкрили кримінальне провадження.
  • У ніч проти 19 березня Росія запустила 133 ударні безпілотники різних типів, зокрема близько 70 "Шахедів". ППО знешкодила 109 дронів, але наслідки цієї атаки також були у Києві, на Волині, в Одесі та Запоріжжі.