Про це пише The War Zone.
До теми В Україні планують створити аналог Patriot: авіаексперт пояснив ключову складність
Що відомо про проєкт NDS-A?
Запит на 99,8 мільйона доларів США на створення проєкту NDS-A закладений в американський бюджет на 2027 фінансовий рік у розділі перспективних програм. У документах зазначається, що це старт нового етапу розробки – так званої фази 6.X, яка охоплює шлях від формування базової концепції до повноцінного виробництва. Згадка про "Phase 1" може свідчити, що проєкт перебуває на початковій стадії оцінки ідеї та вимог до майбутньої зброї.
У Національному управлінні ядерної безпеки США заявили, що NDS-A має надати президенту додаткові можливості для знищення "важкодоступних і глибоко заглиблених цілей", щоб противники не могли сховати критично важливі об'єкти поза досяжністю американських сил стримування. Водночас деталі про конструкцію майбутньої зброї залишаються засекреченими – невідомо, чи буде це модернізована бомба, чи нова ракета з власною тягою.
Які зараз протибункерні бомби є у США?
Наразі єдиною подібною зброєю в США є B61-11 – модифікована ядерна бомба з посиленим корпусом, яка може проникати під землю перед вибухом. Її потужність оцінюється приблизно у 340 – 400 кілотонн, а загальна кількість у запасах, за різними даними, становить менше ніж 100 одиниць.
Раніше США розглядали варіанти заміни цієї бомби. Зокрема, модель B61-12 із системою точного наведення, яка дозволяє зменшити потужність внаслідок точності, однак вона не має достатньої проникної здатності.
Тестування бомби B61-12 / Відео з ютуб-каналу Sandia National Labs
Пізніше була створена більш потужна версія B61-13, але вона також не стала прямою заміною.
Модифікована ядерна бомба B61-13 / Фото NNSA
У 2000-х роках Пентагон навіть працював над проєктом Robust Nuclear Earth Penetrator, однак Конгрес зупинив його у 2005 році.
Чому в Америці зараз взялися до створення нової бомби?
Однією з причин повернення до цієї ідеї може бути зростання кількості укріплених підземних об'єктів у світі. Зокрема, Росія, Китай, Іран і Північна Корея активно розвивають інфраструктуру такого типу. У Китаї, наприклад, будують нові шахти для міжконтинентальних балістичних ракет і підземні командні центри, а в Ірані – об'єкти, захищені від авіаударів.
Питання ефективності ударів по таких цілях особливо загострилося після операції США проти іранських ядерних об'єктів у 2025 році, коли бомбардувальники B-2 застосували потужні неядерні бомби GBU-57/B. Результати тієї операції викликали дискусії щодо того, чи здатна звичайна зброя повністю знищувати глибоко розташовані об'єкти.
Ще одним викликом є доставлення таких боєприпасів. Сучасні системи ППО змушують застосовувати малопомітні літаки, як-от B-2, а в майбутньому – B-21 Raider. Водночас навіть стелс-технології не гарантують повної безпеки, тому не виключено, що NDS-A може отримати власну систему руху і запускатися на відстані, подібно до крилатих ракет.
Відомо, що попередні роботи над NDS-A вже фінансувалися: у бюджеті на 2025 рік США виділили понад 39 мільйонів доларів на прототипування в межах програми з ураження глибоко укріплених цілей. Ці кошти пішли на моделювання, випробування компонентів і підготовку до льотних тестів. У 2026 році фінансування збільшили до майже 57 мільйонів доларів, що свідчить про активізацію проєкту.
Втім, майбутнє програми залишається невизначеним. Подібні ініціативи раніше викликали критику через ризик ескалації та нових перегонів озброєнь. Крім того, США вже витрачають сотні мільярдів доларів на модернізацію ядерної тріади – авіаційної, морської та наземної частини.
Попри це, у Вашингтоні розглядають NDS-A як відповідь на сучасні виклики безпеки. Якщо проєкт буде реалізований, він може суттєво змінити можливості США уражати стратегічні об'єкти противника.
США мають втрати у зброї через війну в Ірані
Видання CNN написало, що США витратили щонайменше 45% запасів високоточних ракет з початку загострення конфлікту з Іраном. Зокрема, йдеться про запаси засобів для THAAD та Patriot.
Журналісти WSJ писали, що США витратили понад 1 000 крилатих ракет Tomahawk у війні з Іраном. Це спричинило занепокоєння щодо готовності країни до можливого конфлікту з Китаєм.