Головний редактор Defense Express Олег Катков в ефірі 24 Каналу пояснив, що "Бастіон-М" не варто плутати зі звичайним "Бастіоном" під ракети "Онікс". За його словами, саме ця версія пускової потрібна для запуску ракет "Циркон", використання яких Росія з початку 2026 року різко наростила.

Дивіться також Росія готує великий наступ на фронті: які напрямки під загрозою і коли все може початися

Різниця між "Бастіоном-М" і звичайним "Бастіоном"

Росія давно використовує звичайні "Бастіони" під ракети "Онікс" для ударів по Україні, і таких комплексів у неї багато. Цього разу, як пояснив Олег Катков, мова йде про іншу версію пускової, потрібну саме для запуску ракет "Циркон". Це окремий тип носія, який не варто плутати зі звичайним "Бастіоном".

Мова йде не просто про "Бастіон", а саме про "Бастіон-М", нову версію цього берегового ракетного комплексу. І це дуже велика різниця,
– пояснив Катков.

Він нагадав, що про окрему пускову під "Циркон" було відомо ще з 2022 року, коли Росія почала заявляти про розробку "Бастіона-М" саме під цю ракету. До 2026 року використання "Цирконів" проти України було епізодичним, але з початку цього року їх почали застосовувати значно частіше. Лише за лютий, за його словами, ворог запустив приблизно стільки ж таких ракет, скільки за два попередні роки разом.

Нагадаємо: У ніч проти 24 березня Сили оборони України вдарили по російському береговому комплексу "Бастіон-М" у Криму. У районі Актачі українські військові виявили колону установок, яка рухалася на бойові позиції, і завдали удару. Унаслідок цього одну пускову установку знищили разом із двома ракетами "Циркон", ще одну пошкодили. Також повідомляли про втрати серед особового складу противника. Окремо під удари потрапили райони зосередження російських підрозділів у Великій Новосілці, поблизу Хорошого на Луганщині та в Новозлатополі на Запоріжжі.

Тобто звичайний "Бастіон" – це носій "Оніксів", а "Бастіон-М" – носій саме "Цирконів", і в цьому його головна цінність для Росії.

Скільки пускових для "Цирконів" залишилось у Росії?

Катков звернув увагу на кількість пускових "Бастіон-М", які Росія могла мати готовими для запуску "Цирконів". За звітами Повітряних сил, найбільший одночасний залп цими ракетами сягав чотирьох, а одна пускова несе дві ракети. З цього він робить висновок, що раніше ворог, ймовірно, мав щонайменше дві готові установки, а на кадрах ГУР вже видно три, тож попередня атака могла стати першою спробою випустити одразу шість "Цирконів".

Якщо одна пускова знищена, друга пошкоджена, то зараз можна зробити обережне припущення, що у ворога залишилася лише одна ціла пускова для "Цирконів",
– пояснив Катков.

Це, за його логікою, різко звужує можливості Росії для одночасного застосування таких ракет. Тобто після удару по "Бастіону-М" ворог міг втратити не просто одну установку, а частину ресурсу, який дозволяв нарощувати залп "Цирконами".

Чим "Циркон" відрізняється від "Онікса"?

Катков пояснив, що "Циркон" не варто ставити в один ряд із "Оніксом", чи тим більше з "Кинджалом". Якщо "Онікс" є надзвуковою ракетою, то "Циркон" Росія застосовує як гіперзвукову. Її особливість у тому, що ракета не просто коротко розганяється до великої швидкості, а може підтримувати її на маршовій ділянці польоту.

У випадку "Циркона" це дійсно гіперзвукова ракета. Це не "Кинджал", який просто розганяється на швидкість понад 5 махів. Мова йде про ракету, яка має прямоточний гіперзвуковий реактивний двигун і може підтримувати постійну гіперзвукову швидкість,
– пояснив головний редактор Defense Express.

За його словами, ракета летить комбінованою траєкторією і спершу підіймається на висоту в кілька десятків кілометрів, де атмосфера вже розріджена. Там вона розганяється до швидкості понад 5 махів, а вже перед ціллю починає знижуватися. Через такі характеристики для її перехоплення потрібен інший рівень протиповітряної оборони, ніж у випадку з "Оніксом".

Перші її застосування показали, що вона долітала до Києва, але її збивали. І зрозуміло, що збивали тими засобами, які є в розпорядженні Повітряних сил України. Мова йде про Patriot,
– наголосив Катков.

Водночас "Онікс", за його словами, летить значно повільніше: приблизно на швидкості 2 махи проти понад 5 у "Циркона". Через це можливості їхнього перехоплення різні. Катков також зауважив, що "Онікси" росіяни зазвичай використовували для ударів по прибережних містах, тоді як "Цирконами" били, зокрема, по Києву.

Після удару по "Бастіону" Росія змінює тактику атак

  • Військовий оглядач Василь Пехньо припустив, що нетипова денна атака "Шахедами" 24 березня могла бути пов'язана з ударом по "Бастіону" в Криму. На його думку, Росія таким чином могла реагувати на ураження важливого для неї об'єкта.
  • Водночас Пехньо звернув увагу, що Росія знову розгорнула мережу ретрансляторів, яка дає змогу далекобійним дронам летіти далі й точніше керувати ними. Саме цим він пояснив, чому "Шахеди" долетіли до Львова, Івано-Франківська, Тернополя і Вінниці. За його словами, денний наліт був не новою атакою, а продовженням нічного масованого удару.
  • За даними Генштабу, станом на 24 березня Росія за добу втратила ще 890 військових, 6 танків, 3 бойові броньовані машини, 33 артилерійські системи, 1 реактивну систему залпового вогню, 1 023 безпілотники оперативно-тактичного рівня та 180 одиниць автомобільної техніки.