Подробиці Der Spiegel наводить у власному матеріалі.

Дивіться також Китай і Росія оголосили про спільні військово-морські навчання та патрулювання океану

У чому інтерес Китаю?

Видавництво пише, що військове партнерство між Москвою та Пекіном тільки посилюється. Воно вигідне обом сторонам. Росія дає Китаю досвід справжньої великої війни, натомість отримує електроніку, напівпровідники та технології.

Ті напрацювання, які використовує Москва, Пекін зможе використати під час можливого вторгнення на Тайвань. Попри всю військово-технічну залежність від китайських товарів, Росія має одну перевагу – досвід ведення війни.

Китай не брав участі у військових конфліктах з вісімдесятих років минулого століття. Тоді країна мала прикордонні сутички з В'єтнамом.

Що відомо про співробітництво Китаю та Росії?

За даними журналістів, співпраця Пекіна й Москви не обмежувалася постачанням окремих компонентів. Із документів, на які посилається Der Spiegel, випливає, що сторони обговорювали масштабні програми у таких сферах, як:

  • ППО;
  • протиракетна оборона;
  • військова авіація;
  • бронетехніка;
  • космічне озброєння;
  • штучний інтелект;
  • автономні ударні системи.

Журналісти посилаються на презентації, які були підготовлені для китайсько-російського форуму з військово-технічної співпраці в Гуанчжоу у листопаді 2023 року, а також на робочий протокол переговорів, які відбулися у Москві в червні того ж року.

Деталі співробітництва

Важливе місце у співпраці Москви з Пекіном займає боротьба проти супутникової системи Starlink, яку активно використовує Україна. Згідно з документами, обидві країни розглядали не лише дипломатичний тиск і спроби обмежити розширення мережі через міжнародні механізми, а й технічні методи втручання – від використання вразливостей до зараження терміналів шкідливим кодом.

Вони розглядали можливість прямого знищення супутників. Проте Китай виступав проти, бо це могло зашкодити його власним супутникам.

У документах зазначено, що сторони могли працювати над системою ППО/ПРО нового покоління. Вона має бути здатною перехоплювати балістичні ракети середньої дальності на відстані до 4 000 кілометрів і уражати гіперзвукові цілі на висоті до 40 кілометрів.

Також Китай, за даними розслідування, мав постачати Росії мікросхеми й електроніку для створення нових автономних боєприпасів. Москва натомість могла надавати Пекіну сировину й компоненти, доступ до яких ускладнений через західні санкції.

У сфері БпЛА Росія передавала Китаю дані про бойове застосування дронів в Україні. Це могло допомогти Пекіну вдосконалювати власні розробки у сфері штучного інтелекту та "роєвих" систем БпЛА.

Кілька європейських спецслужб виявили, що російські солдати проходили навчання на китайських БпЛА. Видавництво також повідомило, що Народно-визвольна армія Китаю відправила на фронт в Україну кількох високопоставлених офіцерів як спостерігачів.

Нові документи свідчать про раніше невідомий рівень і глибину військової співпраці. Раніше Захід був зосереджений на поставках товарів подвійного призначення, що мають цивільне застосування, але можуть використовуватися й у військових ціля.

Тим часом представники Москви та Пекіну обговорюють сценарії атак на об'єкти західної інфраструктури. Кілька європейських розвідувальних служб також мають інформацію про те, що російські військові проходили підготовку з використання китайських БпЛА. За даними Der Spiegel, навчання операторів розпочалося торік у шести центрах на території Китаю. Щонайменше 200 учасників цього навчання відправились на війну в Україні.

Як у Європі реагують на дії Пекіну?

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль після ознайомлення із результатами дослідження назвав тривожною ситуацію з обсягом китайської підтримки російських військових.

Китай повинен знати, що це порушує абсолютну основну сферу інтересів європейської безпеки. Будь-яка підтримка загарбницької війни Росії проти України, яка суперечить міжнародному праву, продовжує війну і лише створює подальші, незмірні страждання,
– заявив політик.

Посольство Китаю в Берліні, відповіло, що ці претензії позбавлені будь-якої фактичної основи й назвало їх "наклепом". Відомство заявило, що нібито "прагне до політичного рішення" і, по-своєму, прагне "сприяти миру".

Постачаючи безпілотники, навчаючи солдатів і розробляючи нову зброю разом з Росією, Китай створює для НАТО нову стратегічну ситуацію. Дві сфери конфлікту, які довгий час вважалися окремими стають одним цілим: Україна і Тайвань, Європа та Азія.

Москві й Пекіну для цього не потрібен офіційний альянс. Досить того, що у них однакові вороги.

Китай тренує російських військових

У Європейському Союзі стверджують, що Китай міг проводити навчання російських солдатів, які згодом брали участь у війні проти України. За даними європейського чиновника, йдеться про сотні солдатів і підготовку на території КНР.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що Альянс стежить за підтримкою Китаєм Росії в її агресивній війні проти України. Він сказав, що Москва, Пекін, Тегеран та Пхеньян тісно співпрацюють та мають взаємні домовленості.