Міністр юстиції Денис Малюська вирішив не лише в'язниці продавати, але й полювати на привидів політичних партій. З майже 350 найменувань таких нарахували 48. Серед них як упізнавана під час Помаранчевої революції громадянська партія "Пора", так і зовсім нові для пересічного українця назви.
Читайте також: Міністр Малюська без попередження навідався в колонію у Франківську: що з цього вийшло
"Ліберально-гуманістична партія "Товариш"", "Русь", "Совість України", "Русичі" – це все українські партії зі щонайменше десятирічною історією. Щоправда, здебільшого, існують на папері. Цей набір хотіли ліквідувати ще у 2018 році – з відповідним позовом проти Мін'юсту. Тобто, щоб покарати відомство за недбальство, і зобов'язати позбавити ці партії реєстрації.
Утім, Феміда відмовила, тож тепер уже нова команда Міністерства Юстиції все ж заходилася це вирішувати. Мета – захистити інтереси виборців і ліквідувати "ринок" політичних партій.
Денис Малюська перерахував партії, які можуть ліквідувати: відео
Існує такий "ринок" досить давно – ще з кінця 90-х. Створити політичну партію з нуля досить складно, а купити готову коштує від 30 до 50 тисяч доларів. Відповідні пропозиції є навіть в мережі. Іноді їх ще й, так би мовити, дарують. За словами генерального директора ГО "Комітет виборців України" Олексія Кошеля, для багатьох бізнесменів або нових політичних проєктів значно простіше купити готову партію з нейтральною назвою.
Окремі агентства можуть пропонувати продати політичну партію під ключ. Тобто, не просто заробити на продажі печатки, статуту і свідоцтва, а провести з'їзд, запустити роботу місцевих осередків. Низка лідерів цим користується,
– пояснив Олексій Кошель.
Деякі парламентські партії раніше мали інших власників. Наприклад, монобільшість "Слуга народу" до 2017 року мала назву "Партія рішучих змін". Ще в 2016 році її створив Євгеній Юрдига, ексголова студентської ради студмістечка КПІ. Згодом її переоформив на себе і перейменував нині вже очільник СБУ Іван Баканов.
Іван Баканов
Готовою партією вже була й "Голос" – до травня 2019 року вона мала назву "Платформа ініціатив". На думку політолога Олега Саакяна, ліквідацією партій вирішили зайнятися саме зараз, щоб досягнути швидкого піарного результату.
Вичистити ці всі так звані партії – справа благородна. З іншого боку, справді, ми всі ці роки існували без цього, і сказати, що настав якийсь момент для необхідності це зробити – ні,
– зазначив Олег Саакян.
Є більш суттєві проблеми з політичними партіями. В Україні майже неможливо притягнути до відповідальності за тіньовий продаж реєстрації. Політолог Володимир Фесенко пояснив, що більш серйозним було б, наприклад, скасування партій, якщо вони не виконують норм закону про фінансові звіти.
Зараз є державне фінансування партій, і за цим законом вони мають звітувати: де беруть гроші, звідки і на що витрачають. Однак, у нас більшість партій присилають нульові звіти,
– відзначив Володимир Фесенко.
Фінансування партій, як партій-зомбі, так і реальних – це більша проблема, ніж їхній продаж. Навіть у поданих звітах трапляються підставні обличчя. Наприклад, у 2018 році партію "Батьківщина" продонатила на майже 1,5 мільйони гривень касирка супермаркету в передмісті, яка навіть не знала про це. Крім того, фінансування політичних партій частіше використовують не на роботу сили, а на її платну рекламу.