"Війна не закінчиться домовленостями": інтерв'ю генерал-лейтенанта Омельченка про підводні камені переговорів

За розмовами про мир і дипломатичні домовленості можуть стояти рішення, які визначатимуть майбутнє України на роки вперед. Головне питання полягає в тому, чи можливий справедливий мир із Росією та до чого можуть призвести поступки Кремлю. 

Генерал-лейтенант СБУ та Герой України Григорій Омельченко в ексклюзивному інтерв’ю для 24 Каналу пояснив, чому вважає переговори з Росією небезпечними та як оцінює роль Дональда Трампа в пошуку мирного врегулювання. Також він висловився про загрози так званих мирних планів і заявив, що довгострокову безпеку світу пов’язує з розпадом Росії.

Що не так з "мирними планами" для України?

Пане Григорію, чи можуть контакти України зі США та нові пропозиції щодо деескалації справді наблизити завершення війни, чи вони лише створюють ризик поступок Росії?

Це все схоже на різновид капітуляції. Скільки разів у Москву прилітали, потім залетіли в Київ. Була зустріч, були заяви Віткоффа і Кушнера, зятя Трампа, які в дипломатичній міжнародній політиці, як барани у квантовій фізиці. 

У них очі горять одним: заробити гроші. Причому великі гроші. Вибачте, з них такі переговірники, як з мене Папа Римський.

Останні соціологічні опитування, проведені в Україні, показують, що 83 – 86% українців вважають, що мета Путіна – це знищення української державності, знищення незалежності, суверенітету України.

Близько 80% українців вважають, що мета Путіна – це геноцид української нації, тобто фізичне знищення патріотично, національно свідомої частини населення України. А це приблизно на сьогоднішні, як показують соціологи, десь 80 – 85% населення України.

Ви знаєте, яка позиція Путіна. Скажіть, будь ласка, які можуть бути з його боку переговори? Від слова зовсім. Пригадую висловлювання Марко Рубіо, держсекретаря, а потім і Кирила Буданова. Це був липень.

Було дві заяви від них. Марко Рубіо сказав, що Росія дипломатичним шляхом намагається добитися того, чого військово не може добитися. А Кирило Буданов сказав: вони хочуть формулу "три плюс два".

Що означає "три плюс два"? Аби Україна вийшла з Донецької області. Це так званий дух Анкоріджа. Потім, можливо, на день, секунду, пів секунди зупинка активних бойових дій, а далі концентрація всіх своїх сил на Запорізькому, Херсонському напрямках в адмінкордонах областей.

Це можна описати одним реченням: примушення України до капітуляції

Тобто залежно від того, з якої ми позиції виходимо. Одні вважають, що можна з Путіним домовитися. Це така утопія. Згадайте, як уже домовлялися в дев'ятнадцятому році.

Інші вважають, що можна піти на поступки Путіну. Але якщо ми робимо хибне припущення, висновок який буде? Помилковий. Це ж однозначно, правильно.

Ще в 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення, я неодноразово про це письмово попереджав у відкритих листах Володимиру Зеленському. Можете зайти на сайт "Український репортер", Цензор.НЕТ, "Україна молода".

У відкритих листах Зеленському, коли він тільки був обраний президентом України, я писав про неминучість повномасштабного вторгнення. Навіть ще в 2019 році у відкритому листі до нього "І це не жарти", опублікованому 28 травня, на восьмий день після інавгурації 2019 року, я Володимиру Зеленському сказав, звідки буде напад і що буде окупація південно-східних областей, навіть можливе захоплення Києва.

І основна мотивація Путіна буде – некомпетентність у військових, оборонних, міжнародних сферах Володимира Зеленського. Це можна почитати, це все історія.

Так от, вже тоді я говорив, що мета Путіна мінімальна – це захоплення всієї України, встановлення свого промосковського режиму або щось на зразок Білорусі, а можливо, навіть суб'єкт Росії, тобто знищення української незалежності, суверенітету як такого, української державності.

І патріотично налаштовані українці громадських організацій, народні депутати, члени партії "Свобода", Спілки офіцерів України, вони були у чорних списках на знищення. Це було виявлено у офіцерів ФСБ, які були затримані чи вбиті, в їхніх планшетах, коли були перші дні повномасштабного вторгнення.

Тобто я для себе усвідомив: війна з Росією неминуча. Мета Путіна – знищення української державності, української незалежності, фізичне знищення, геноцид патріотично налаштованої частини українського населення.

Перетворення України у сателіт або щось на кшталт Білорусі, або якусь губернію, область чи суб'єкт Росії. Перегрупування своїх військ на кордоні із Польщею і вимоги до країн Європейського Союзу, країн-членів НАТО.

І тепер дуже будьте уважні. Захід порушив буцімто домовленості з Росією, яких насправді не було, коли колишні країни Варшавського договору, Польща, Румунія, Чехословаччина, ще дві країни, які були членами Варшавського договору, їх прийняли у НАТО, країни Балтії.

І була вимога, що ці країни повинні в планах Путіна вийти з НАТО. Скажіть, будь ласка, коли чітко заявлені ці цілі самим Путіним, то які можуть з ними бути домовленості? Які можуть бути переговори?

Це обманювати самого себе, обманювати вас, обманювати наших глядачів. Тобто надягти людям рожеві окуляри, показати якісь рожеві забаганки, хотіння. А насправді це величезне зло, це зрада національних інтересів України і зрада свого народу, своєї нації. Тому треба просто говорити людям правду.

Повна розмова з Григорієм Омельченком: дивіться відео

Зеленський, "какая разніца" і зміна під час великої війни

Чим, на вашу думку, відрізняється позиція Олексія Гончаренка щодо мирних переговорів від позиції Володимира Зеленського у 2019 році?

А тепер дозвольте мені як викладачеві по п'ятибальній ще радянській системі поставити вам оцінку чотири з плюсом. Але перше речення, яке було, "нічим". За це я вам ставлю п'ять з плюсом.

Один і другий є вихідцями з Партії регіонів Януковича. Один і другий малороси. Один і другий носії "русского міра". 

Нагадаємо, що на початку жовтня 2026 року народний депутат Олексій Гончаренко запропонував шукати шляхи завершення війни через поетапні домовленості з Росією. Зокрема, він закликав домовлятися про припинення ударів по інфраструктурі, безпеку в Чорному морі та поступове обмеження бойових дій Донбасом. Також Гончаренко заявив, що сторони мають іти на взаємні поступки, адже, на його думку, жодна з них не може перемогти у війні.

А ви не думаєте, що оце "какая разніца" вимушено, не вимушено, але змінили Зеленського за цей час повномасштабного вторгнення?

Ви знаєте, на кожного з нас професія відкладає свій відбиток і формує характер. Так і моя. Я вірю не словам. Я вірю діям. Діям, які оцінюються після певної перевірки. Чому вони вчинені? Яка причина? Яка мотивація? І тоді я можу говорити, що це щирість.

Нема людини, яка не змінює свої переконання. Це правда. Не змінюють свої переконання лише божевільні. Так і в мене йшла зміна тих чи інших поглядів.

Нація, яка чинить супротив зовнішньому агресору, нездоланна і непереможна. Нація, яка припиняє чинити супротив, вона перестає існувати.

Найбільша загроза нації на знищення є внутрішня загроза. Коли всередині підкидають дрівцята у вогонь, те, що розпалює зовнішній ворог. І тому, звичайно, що мінялися переконання мої, погляди і так далі.

От щодо Зеленського. Пам'ятаєте, до повномасштабного вторгнення він жодного разу, а йшла із кінця лютого 2014 року гібридна війна, анексія Криму, окупація частини Донбасу, під час проведення періоду так званої АТО, жодного разу Путіна не назвав агресором.

Агресором, вбивцею, терористом, воєнним злочинцем Путіна називали інші політики, зокрема і сенатор Джон Маккейн.

У травні, в день свого дня народження, я опублікував аналітичну статтю у газеті "Україна молода". Це було перше дослідження, де я запропонував, щоб не було великої війни на Європейському континенті, фізичне знищення Путіна як Усами бен Ладена.

І там були викладені обґрунтування міжнародного права, національного законодавства і аналіз злочинів, які він вчинив. Потім стаття більш розширена була опублікована у вісімнадцятому році і повторена вже в глобальному вимірі з величезним тиражем у двадцятому році.

Всі ці публікації я відправив у всі європейські структури, в Організацію Об'єднаних Націй. В Організації Об'єднаних Націй я працював у складі делегації Парламентської асамблеї Ради Європи. Виступав на різноманітних комітетах. Багато друзів, знайомих у НАТО, в Парламентській асамблеї, де працював, в Європарламенті, в Єврокомісії. Ви знаєте, приватно мені відповідали, що я правий. Але публічно підтримати мою позицію боялися.

І лише коли почалося повномасштабне вторгнення, хочу подякувати американському сенатору, який підтримав мою ідею і виступив публічно, що вихід з війни, щоб закінчити війну, – знищити Володимира Путіна.

На нього Росія починала тикати, гнати і погрожувати порушити кримінальну справу, наклали на нього санкції, заборонили в'їзд у Росію. Проходить певний час, він мене підтримав у березні двадцять другого року. А коли почалось повномасштабне вторгнення, на другий день після нього я звернувся до росіян-офіцерів російською мовою: "Спаси мир, убей Путина".

А тепер я до чого це сказав. Які заяви після цих страшних злочинів, варварських злочинів Бучі, Ірпеня, Гостомеля на окупованій території? Як оцінка змінювалася у самого Володимира Зеленського, як він почав називати Путіна?

Вже навіть дійшло до того, що він його обізвав такими словами, співзвучними, як кричалка фанатів футбольних. І він його обізвав, коли загинули діти в "Охматдиті". Це вже емоційний сплеск, коли людина починає усвідомлювати, що довгий час її як хлопчика обманювали чи як кошеня водили.

Було роззброєння, розмінування, скорочення ракетної програми тощо. Україну готували до здачі. Потім повномасштабне вторгнення. Керівництво Служби зовнішньої розвідки втекло. Голова Служби безпеки Баканов, друг Зеленського, втік теж з Києва. Інші керівники повтікали. Він залишився.

Яка була мотивація? Хоча йому пропонували літак і виїхати до Великої Британії чи Сполучених Штатів Америки. Тобто відбувалася всередині людини духовна боротьба, де він приходить до якогось берега і починає вчиняти певні дії.

Але я думаю, що найбільшу роль зіграв той масовий, просто неймовірний масовий потік добровольців воювати за Україну. Згадайте те, що було у двадцять другому році. Ви самі, мабуть, бачили, де були ці призовники ТЦК. Стояли десятки тисяч людей. Зброю ж роздавали просто із вантажівок.

Це був такий духовний прорив, що проігнорувати його не міг просто ніхто. До цього часу ні американські інститути розвідувальних досліджень, ні європейські не можуть зрозуміти, що відбулося, як кажуть, нецивілізаційного, неземного, якогось небесного виміру. Що відбувся отакий дух протесту, дух боротьби за свою країну.

В шістнадцятому році я вперше написав, що буде велика війна. Потім повторював. І вперше написав, що місія української нації, так визначено вищими силами, це єдина нація, яка може стати на захист цивілізації і врятувати світ від ядерної пожежі. 

Коли Росія почала готувати велику війну?

Пане Григорію, чи справді Росія готувалася до повномасштабного вторгнення в Україну задовго до 2019 року і наскільки далекосяжними були плани Кремля?

Відповідь правильна. Але воно має столітні причини, столітні обставини, мотивацію і так далі.

Істориками, вченими пораховано, що за останні п'ять з половиною тисяч років, яке прожило людство, воєн не було всього-на-всього десь близько трьохсот років. А то весь час війни, найрізноманітніші. За цей весь період було понад чотирнадцять тисяч воєн: світових, континентальних, локальних, міжконфесійних, міжетнічних.

Російська імперія, якщо ви робите відлік від створення Московського царства, коли Петро І став царем Московським, йому здалося, що мало, краде назву нашої Русі і називає все Російська імперія, і він стає імператором.

Росіянами проведено близько чотирьохсот загарбницьких воєн, розширюючи свою територію за рахунок окупації, поневолення, колонізації цих народів. За час Російської імперії знищено, вдумайтесь тільки, близько ста мов, народностей, які були завойовані. Близько ста мов, народностей, звичаї, культура, релігія.

Як ви думаєте, яка це війна Російської імперії, Москви проти України? Двадцять четверта. Єдиний народ, який хоче проковтнути Російська імперія, переварити і щось зробити, вінегрет так званого "русского міра", – це українська нація. Українська нація сьогодні протистоїть у двадцять четвертій війні.

Ви праві, війна готується не один рік. Триває засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, кінець вересня – початок жовтня, і розглядаємо питання до річниці окупації Грузії, утворення квазідержав Південна Осетія і Абхазія.

Я виступаю на сесії Парламентської асамблеї. А так трапилося, що в Страсбурзі проходила велика міжнародна конференція. Представники ООН, НАТО, ОБСЄ, Парламентська асамблея Європарламенту, Парламентська асамблея НАТО. Я виступав від Парламентської асамблеї.

Я неодноразово повторював у своїх інтерв'ю і звертаюся практично з закликом, криком волаючого в пустелі, де заявляю, що я прошу всіх звернути увагу, і застерігаю вас (це 2009 рік), що впродовж п'яти років Росія окупує і анексує Крим так, як зробила з Південною Осетією і Абхазією.

Давайте створимо міжнародну комісію по ранньому попередженню воєнних конфліктів і не допустимо розв'язання великої війни в Європі. Це було сказано, і потім я це повторив на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.

А перед цим, квітень 2008 рік, весняна сесія Парламентської асамблеї. Виступаю на сесії на двох комітетах, юридичному і політичному, і застерігаю, що впродовж чотирьох-шести місяців Росія вчинить воєнну агресію проти Грузії, окупує ці два регіони Південну Осетію і Абхазію, де створить квазідержави і розташує там свої воєнні бази.

Коли з трибуни Парламентської асамблеї про це заявляє не лише народний депутат України, а й діючий генерал української спецслужби, зразу запитання: "Пане генерале, а звідки у вас з якої розвідки ця інформація?" Я їм кажу: "Якби це була інформація оперативно-агентурного характеру, я про неї тут би не говорив, про неї б говорив в інших місцях. Це великий глибокий історичний аналіз того, що відбувається, і ви побачите".

І пропоную створити комісію по ранньому попередженню воєнних конфліктів. Хтось з гумором, хтось з сарказмом віднісся до моєї заяви. Звичайно, комісія створена не була.

Я повертаюся в Київ і отримую шквал критики за те, що буде війна в Грузії. А ще більше отримав критичних зауважень, політичних різних ярликів, що буде війна, напад і анексія Криму. Від Партії регіонів, від комуністів – це зрозуміло. А потім від своїх: "Яка війна? Між нами великий договір, ми братні народи".

Отже, тому ви абсолютно праві, коли кажете: "Війна готується не один рік". І про цю велику війну, яка готується, я вперше написав у 2016 році, потім повторював в інших публікаціях. 

І буквально за два тижні до повномасштабного вторгнення я пишу велику аналітичну статтю, яка друкується на сайті "Український репортер": "Психологічна війна – передвісник Третьої світової війни".

А вам просто скажу: будь-яка воєнна провокація, будь-який воєнний конфлікт, будь-який епізод чи факт гібридної війни чи повномасштабне вторгнення – перед цим завжди робиться що? Інформаційна війна.

Для того, щоб підтримали агресію, я маю на увазі Путіна, місцеве населення внутрішнього вжитку, щоб підготувати світ і одночасно давити на країну, на яку хочуть напасти. І це настільки було видно. Починається листопад, грудень двадцять першого року, січень, початок лютого двадцять другого року.

Безпрецедентний випадок. Директор ЦРУ Бернс прибуває одинадцятого чи дванадцятого січня у Київ. Те, що ніколи не можна показувати, він падає на стілець перед президентом Зеленським, керівниками українських спецслужб і показує, звідки будуть напрямки ударів. Те, що не було раніше опубліковано. Це сам директор ЦРУ підтверджує.

Я вам скажу одну річ: із серпня місяця двадцять першого по грудень двадцять першого року у Зеленського на столі було сорок п'ять чи сорок сім інформаційних повідомлень, з них десь два десятки від наших українських спецслужб про підготовку повномасштабного вторгнення. А трапилося те, що трапилося.

Ймовірність нападу на НАТО і майбутнє Росії

Пане Григорію, чи бачите ви ознаки інформаційної підготовки Росії до можливої ескалації проти країн Балтії та східного флангу НАТО? І чи готові США втрутитися й захищати союзників у разі російської агресії?

Не раз обговорював, дискутував зі своїми колегами, генералами НАТО, двоє з яких зараз є членами Європарламенту і пішли у відставку з країн Балтії. Обговорювали ці питання вторгнення.

Коли я чую на день разів по сто слово "ескалація" чи хтось буде ескалувати, в мене це викликає посмішку. Що таке ескалація? Підвищення якоїсь напруги, підвищення погрози якогось застосування іншої зброї. Це все словоблуддя у дипломатії і в політичних лідерів.

Прості є речі. Є лідер країни європейської, дикої московської, китайської, цих фанатиків, аятол в Ірані, цього клінічно корейського Кім Чен Ина, король Нью-Йорка і всього Мангеттену Доні Трамп.

Я відправлю два відкритих листи до Доні Трампа. Я з ним особисто не знайомий, але заочно його почав глибоко вивчати як колишній начальник відділу військової контррозвідки з 2018 року. Коли я вперше в Україні опублікував дослідницькі матеріали, як він був завербований Комітетом державної безпеки, при яких обставинах, документально підтверджено.

Є відео на ютуб-каналі Сергія Мамаєва "Спецпроекти". Потім брали інтерв'ю "Прямий". В загальній кількості на моєму ютуб-каналі ці відеоматеріали розслідування подивилося більше трьох з половиною мільйонів громадян. Я давав інтерв'ю зарубіжним журналістам, блогерам з цього питання.

Аналіз називається так: "Чи оберуть американці свого фашиста Гітлера?" І там я розписав, чому не можна обирати Трампа і що буде він витворяти, коли його оберуть президентом Сполучених Штатів Америки.

Я не належу до провидців, до ясновидців і гадалок. Все лежало на поверхні. Просто проаналізуй і отримаєш картину.

І коли пройшов лише рік строку Трампа, я розписав, хто він такий, і порівняв його з Джо Байденом, з яким знайомий. І те, що він буде витворяти: Європейський Союз буде розвалювати. Мета з чим співпадає? З Путіним. Розвалити НАТО. 

Багато моїх друзів, офіцери з нашої контори Служби безпеки України, читаючи ці матеріали, запитували: "У тебе що, якийсь прибор є, що ти можеш подивитися?" Та ні, кажу, шановні друзі, все лежить на поверхні.

Трамп, його адміністрація, його оточення із колишнього союзника Сполучених Штатів Америки, яке було при Байдені, перетворилися у співучасника воєнних злочинів Путіна проти мирного населення. На руках Трампа кров українського мирного населення, зокрема дітей.

Трамп стає президентом, і його перший виступ на сесії Генеральної асамблеї ООН. Нова делегація, нові представники.

Генеральна асамблея ООН ухвалює три резолюції: дві Генеральної асамблеї і одна Ради Безпеки, а Рада Безпеки обов'язкова. І вперше Росія не визначається як країна-агресор, а Україна як країна-жертва. Ви уявляєте? І це робить Трамп.

Наступне. При Байдені була сформована потужна комісія юристів, яка включена в Міжнародну комісію з розслідувань воєнних злочинів Путіна на території України і вищого військово-політичного керівництва. Що робить Трамп? Він підписує указ і відкликає американську комісію із Міжнародної комісії з розслідування злочинів Росії проти України.

Тобто вчиняє кроки ті, які показують, що Трамп рятує Путіна, робить його знову, щоб вивести на міжнародну арену.

Але зверніть увагу на одну річ. Відбувається засідання якогось міжнародного форуму, де бере участь Трамп. Там не знають, як йому догодити. І що в цей час робить Путін? Саме в цей день, коли проводяться ці форуми, він завдає масованих ударів по цивільній інфраструктурі України.

І коли це один раз, можна сказати, випадково. А коли це масовість, то це робиться за домовленістю або за згодою із Трампом.

Був хоч один випадок, коли Трамп засудив масове вбивство цивільних і дітей в Україні бомбовими, ракетними ударами? Ні, жодного.

Я відкрито в листі Трампу писав. Його духовний наставник, священник, жорстко дає оцінку Путіну за ці вбивства мирних жителів. Так я вже Трампу писав: "Сходи до свого духовного наставника, хай він тебе хоч сповідає. Зрештою у тебе ж діти, онуки. Ти ж подумай над цим. Тобі вже під вісімдесят років".

Я знаю, що таке міжнародні військові конфлікти, що таке миротворчі місії. Війна закінчується для однієї сторони перемогою, а для іншої сторони поразкою.

Війна не закінчується дипломатичним шляхом. Війна закінчується силою зброї. Візьміть війни, які були: Перша світова війна, Друга світова війна, радянсько-фінська війна, війна у В'єтнамі, війна в Кореї тощо. Запам'ятайте: війна закінчується перемогою або поразкою.

Поки існує Росія у нинішньому вигляді, імперському вигляді, буде Путін, буде Патрушев тощо, російська сутність кровожерлива не знищиться.

Вихід один: розвал Російської Московської імперії, а на її уламках виникнення національних державних утворень. Оце той єдиний шлях, який знищить епіцентр Кремлівської чуми, епіцентр планетарного зла, звідки йдуть всі ці війни, агресії.

Заяви Рубіо спочатку ж були сміливі, а зараз він не може сказати щось проти Трампа. Його батьки мігранти, він 

Коли стоїть питання бути чи не бути українській нації, коли стоїть питання вистояти чи програти, світ повинен бути білим або чорним, добро або зло.

Запам'ятайте, середини нема. Той, хто буде говорити, що він займає якусь нейтральну позицію, розумійте, що він на стороні зла. Є добро або зло. Бути посередником, щоб отримати Нобелівську премію, Дональд Трамп не може. Він є прямим співучасником воєнних злочинів Росії проти України.

Зараз дуже ж тяжка морально-психологічна ситуація. Щоденні масовані удари. Удар по Прилуках, загинули десятки людей. І це ж не співпадіння, що це було сьомого жовтня, коли вилупився із зміїного яйця диявола, антихрист Путін. Йому треба було напитися дитячої крові, бо це дійсно сатаніст, антихрист, диявол. Він підлягає просто фізичному знищенню.

Але зараз не про це хочу сказати. Українці, нам зараз дуже морально-психологічно буває тяжко. У когось нервовий зрив, якийсь ступор, якась зневіра, якась байдужість. Я вас розумію, але зрозумійте одне: допомогти можете ви один одному, лише самі.

Комусь слово, комусь принесли води, комусь хліба принесли, з кимось поділилися квартирою чи будинком, якщо їхній розбомбили, щоб він ночував і так далі. Українці, іншого виходу нема. Ми повинні вистояти, допомогти один одному.

І ще одне запам'ятайте: єдиний Бог, який сьогодні існує на планеті Земля для українців, – це Збройні сили України. Довіряємо і об'єднуємось навколо них. Допомагаємо хто чим може, і кожний тримає свою ділянку фронту, свою лінію бою.

Я хочу, щоб світ це усвідомив врешті-решт і повернувся обличчям до українського народу і надав нам необхідну зброю. Ми врятуємо і європейське НАТО, і Європейський Союз, і всю Європу. Дайте нам необхідну зброю.

Тому подякуємо нашим захисникам і захисницям. Слава Збройним силам! Слава українській нації! Смерть внутрішнім і зовнішнім ворогам! І пам'ятаємо: Україна у нас єдина, а понад усе – матір Україна.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.