Про це та багато іншого радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк розповів у стрімі 24 Каналу нашій Катерині Соляр. Першу частину інтерв'ю ми вже публікували раніше, її можна прочитати – за посиланням.
Також цікаво Що таке ДСНО і чи випробує Путін ядерну зброю: для чого Росії нова фаза шантажу
Що потрібно Україні для перемоги
Днями ГУР опублікувало пост про пілотів-розвідників, які виконують бойові завдання на всіх ділянках фронту. Було фото розвідників на фоні багатоцільового вертольота, який називається "Чорний яструб". Офіційно про передачу таких американських гелікоптерів не повідомлялося. Одразу виникає питання – то у нас є ці вертольоти чи немає?
Якщо ГУР МО показує, то в нас це є. Головне управління розвідки демонструє, що ми маємо набагато більший обсяг співпраці на різних рівнях.
Не все потрібно показувати, але ГУР таким чином зафіксувало, що не потрібно звертати увагу на інформаційні компоненти, які говорять про те, що нам не будуть чи не хочуть щось давати, чи будуть затягувати надання того чи іншого інструменту війни.
Війна – це логіка та математика. Потрібні певні інструменти для виконання бойових завдань на відповідному етапі війни. Сьогодні етап війни вкрай важливий.
Зараз або ми далі контролюємо ініціативу й плануємо контрзаходи щодо деокупації наших територій. Або ж Росія перехоплює ініціативу, і ми перебуваємо у тотальній обороні. Нам це невигідно. При обороні Росія не буде суттєво просуватися вперед, але це буде трохи деморалізувати наше суспільство й затягувати конфлікт як такий.
Але для того, щоб ефективно попрацювати сьогодні проти Росії щодо її намірів наступати, нам потрібні інструменти. Ми це можемо не показувати, але для нас важливі на цьому етапі такі засоби.
- Багато снарядів важких калібрів. Зокрема, калібру 155 міліметрів. Це ключовий інструмент, який дає можливість вести контрбатарейну роботу та знищувати російську піхоту, оцю мобілізовану та зеківську масу, яка наступає, без безпосереднього контактного стрілецького бою. Це дуже важливо для нас – для мінімізації наших втрат і для того, щоб знищувати набагато більше ворогів, ніж це можливо зробити в контактному бою.
- Далекобійні ракети. Вони дозволяють знищити артилерійські склади на відстані 100 та більше кілометрів, а також місця концентрації мобілізованих, куди їх підвозять, збирають у групи й далі вже відправляють безпосередньо на поле бою, і таким чином знизити на 30 – 40% можливості російської армії. І найголовніше – знищити логістичне забезпечення перших порядків фронту, тобто підвезення техніки, комплектуючих, снарядів та живої сили.
- Третя складова, яка нам потрібна тут і зараз – це безпілотники, які дозволяють мінімізувати негативні наслідки для використання артилерії. Вони потрібні для того, щоб стрільба була набагато точнішою та економнішою.
- Бронетехніка, як забезпечить злам оборонних фортифікацій Росії та масштабування нашого контрнаступу.
- Авіація, про яку зараз активно всі говорять. Сьогодні є певні політичні заяви: "Не будемо давати" чи "Будемо давати пізніше, після війни". Такі заяви, будь ласка, сприймайте спокійно, тому що це і є переговорна робота. Для того, щоб вийти на певні логістичні рішення, треба провести роботу: пояснити, чому F-16 потрібні, щоб закрити небо від балістичних ракет, і чому штурмова авіація потрібна, щоб зменшити втрати живої сили. Адже для нас люди – це цінність, на відміну від Росії.
Інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео
Наслідки "миру" на умовах Росії
Ми в Україні приймали президента США, делегацію з Ізраїлю, також представників Італії, Іспанії. Всі їдуть до України, щоб висловити свою підтримку й відчути силу духу українського народу та щоб тут, у Києві, повідомити про чергову допомогу, яка буде передаватися або вже передана Україні.
А у цей самий час я спостерігала за моментом, як у Росії дуже тішилися тому, що до них приїхав китайський дипломат Ван Ї. Вони раділи-раділи, а у підсумку за результатами візиту з'явилася лише інформація, що Ван Ї подякував росіянам за те, що вони хочуть або могли б, як сказав Ван Ї, говорити з Україною про мирні перемовини.
Також Китай анонсував свою позицію щодо війни в Україні. Вони нададуть нам чи то якісь кроки, чи певний мирний план. Що це за план і наскільки він нам цікавий?
Є багато різних планів. Були різні країни, які пропонували свої посередницькі послуги й навіть писали плани. Особливо навесні – влітку 2022 року з'являлися концепції мирного врегулювання. Давайте подивимося, що скаже Китай.
Будь-яка суверенна держава має право виступати з тими чи іншими ініціативами. До речі, це трохи дивно виглядає. Адже війна йде між Україною та Росією. І саме Україна має вирішувати, що і як робити, а не хтось інший, хто має свої інтереси.
Це війна не десь на нейтральній території. Це не Україна напала на Росію. Не може бути ніякого мирного плану, коли країні, на яку напали, кажуть: "Дивіться, вас там ще трішки підріжуть, вам там ще доруйнують Бахмут, а ви на це погодьтеся й потерпіть трохи. У вас там ще пару десятків тисяч людей ракетами повбивають, а після цього ви, певно, можете погодитися. Це дуже цікава пропозиція миру. Ви віддасте свої території, тому що це ж мир. Це ж крутий мир буде".
До теми Поки Ван Ї у Москві: чому візит Байдена відбувся саме зараз і як це вплине на союзників
Мені здається, що потрібно мати певну інтелектуальну неспроможність, щоб не осягнути цього. Якщо країна готова вмирати за свою свободу і за право бути тією державою, якою вона хоче бути, не заважай. Є можливість допомагати, тому що це юридично коректно – допомагати державі, яка у рамках міжнародного права боронить свою територію.
І має зовсім інший вигляд, якщо ти підтримуєш агресора, який порушує міжнародне право. Це означатиме, що ти теж готовий порушувати міжнародне право. Чи потрібно тобі це стратегічно? Особливо підтримувати країну, яка історично є мертвою.
Тобто Росія у такому вигляді існувати в будь-якому разі не буде. Чи вигідно стратегічно тому ж Китаю чи будь-якій іншій країні підтримувати вмираючу імперію, якій не дозволять відповідати за акт геноциду? Це ж очевидні речі.
Ви ж хочете мати великий обсяг торгівлі, наприклад, з глобальними ринками, далі технологічно розвиватися, бути глобальним гравцем. То навіщо підтримувати країну, яка, очевидно, порушує все міжнародне право й ламає систему глобальних взаємовідносин? Це має дещо дивний вигляд.
Щодо нас. А як можна запропонувати після року війни країні, яка помирає на полі бою і говорить про це відверто, що ми будемо воювати рівно стільки, скільки потрібно, щоб звільнити свою територію? Тому що для нас незвільнення територій буде означати не триденний, а трирічний програш.
Якщо росіяни не програють, не будуть платити репарацій, не будуть відповідати за кримінальними провадженнями за свої злочини, то тоді Росія буде вважати, що вона не просто виграла, а тріумфально виграла, витримала війну з Європою, США, отримала прибуток у цій війні, індульгенцію за масові вбивства населення іншої країни.
Що буде далі робити Росія? Росія буде далі атакувати Європу, знищить українську державність. Бо ми, отримавши мир в обмін на території, матимемо велику кількість політичних вбивств.
Росія буде тут в ДРГ відправляти та вбивати людей. Росія абсолютно не буде зважати на протести політичних еліт інших країн. Буде дуже велика кількість терактів в Україні, бо Росія буде казати: "Та ні, це ж після війни нацисти самі себе підривають".
З України втечуть гроші, бо не можна розвивати бізнес там, де нема ринку. Сюди не повернуться люди, а навпаки – будуть виїжджати з України, бо не можна жити в країні, яка не гарантує безпеки. У такий спосіб ми помремо через певний проміжок часу.
Це "золота мрія" Росії. Вони розуміють, що в межах бойового зіткнення вони нічого не отримають, але отримають у межах "чудового мирного плану": заморозити війну, знизити інтенсивність бойових дій та зафіксувати лінію розмежування. У мене питання. Нас щиро вважають людьми, які цього не розуміють?
Звернення Зеленського до Китаю щодо "мирного плану": дивіться відео
У нас є лінія розмежування. Якщо вони будуть її дотримуватись, це буде добре, у нас не буде до них питань. Вона називається кордон 1991 року.
У нас буде дуже багато питань до них і щодо зони демілітаризації біля кордонів, і щодо репарацій, і щодо військових злочинів, і щодо інших проблемах: екологічних, радіаційних, нуклеарних.
У нас буде дуже багато судових процесів: відповідальність за знищення бізнесів у Криму, депортація дітей, гуманітарні складові та інших.
Ми зараз відверто говоримо. Ця війна не закінчиться тим, що ми зробимо вигляд, ніби нічого не пам’ятаємо, як у 2014 році. Ні, зараз все маємо пам’ятати, структурувати, фіксувати у межах кримінальних проваджень, інформаційних проваджень. Ми повинні поіменно зафіксувати всіх пропагандистів як авторів геноциду, конкретних командирів різних ланок як авторів вбивств.
До речі, про Крим. Кажуть, що на всіх кримських радіостанціях пролунало звернення Буданова. Я б не звернула на це увагу, тому що Крим – це Україна, нічого дивного там немає. Але кажуть, що прозвучало навіть у Москві й Краснодарі. Основне послання: Україна скоро повернеться, а всі зрадники будуть ліквідовані. Якщо раптом вони цього ще не зрозуміли.
Ми ж про це вже офіційно говоримо. Дивіться, вони ж думали, що царювали там 8 років. До речі, конкретні прізвища відомі: Константінов, Аксьонов. Люди, які мали там по півтора відсотки популярності у свій час своєю проросійськістю, коли там ще була Україна. Зараз вони царювали. Мені видається, що ти ж поцарював, пограбував людей, то, певно, у тебе будуть очевидні проблеми.
Наприклад, той же Аксьонов сьогодні робить заяви, що там скрізь будують оборонну інфраструктуру для "захисту Криму".
У них вчора навіть "Лужники" під "Панцирями" святкували геноцид.
Війна такого типу ж дивна. Я для Росії це кажу. Якщо ти думав, що прийдеш когось вирізати й не отримаєш відповідного удару для себе, то ти помиляєшся. Війна такої інтенсивності однозначно буде на території Росії мати величезні наслідки.
Кількість інцидентів, ексцесів вже сьогодні втричі зросла у порівнянні з таким же проміжком часу рік тому. Я маю на увазі різні вибухи, там вибухають нафтопереробні заводи, торговельні центри, стратегічні об'єкти. Це наслідки війни. Залізниці блокуються, тому що виходить з ладу система контролю. Все це відбувається в Росії. Це прямі наслідки війни.
Також цікаво Так їсти хочеться, що й переночувати ніде: чому в Росії реанімують політичний труп Медведчука
І це буде суттєво погіршуватись. Тоді вони можуть зібратись у себе в "Лужниках" на концерті після того, як все це кінцево перестане функціонувати як держава. І щоб відсвяткувати кінець Росії.
"Компромат" на Лукашенка
До речі, перед виступом на "Лужниках" там, здається, ще виступ Лукашенка був. Він там вчергове розказував про те, що якісь генерали з України телефонували йому в перші дні повномасштабного вторгнення і майже на колінах, не знаю, як він побачив це по телефону, просили зупинити його цю війну.
Саме тому він подзвонив до президента Зеленського й вмовив його надіслати делегацію для перших "мирних перемовин". Щоправда, делегація з Росії чекала на нашу делегацію три дні, а потім він вмовляв їх вже.
Не повезло пану Лукашенку. Я ж був безпосередньо у цих процесах. Він, безумовно, може написати фантастичні мемуари. У прямому сенсі такі фентезі про те, яку роль він відігравав на початку війни й так далі. Ніхто не дзвонив і тим більше на колінах не міг просити щось у пана Лукашенка.
Але хай продовжує це говорити. За цим дуже цікаво спостерігати. Я думаю, що після війни ми проаналізуємо всі дії, які були у перші дні, середині, кінці війни, і хто яку роль відігравав. До речі, це буде дуже цікаво, важливо й показово.
Повірте мені, я багато чого знаю, з того, що відбувалось. Мене дивує, як люди не розуміють, що світ цифровий сьогодні. У цифровому світі усе фіксується: усі дії, слова.
У Лукашенка світ не такий цифровий.
Добре, але це буде цікаво. Після війни з ним будемо говорити. Цікаво було б поговорити після того, як Росія програє.
У нього, бачите, карта з чотирма "направлєніями", а то якісь вигадані та тільки йому відомі українські генерали, які просять чогось у Лукашенка вплинути на Путіна чи на когось, щоб зупинити війну. Давно про нього не говрили.
Я навіть назву можу дати: "генерали картопляних палєй".
Нинішньої Росії більше ніколи не буде
Я подумала про те, що за цей рік в яких умовах опинилась не тільки Україна, а й Захід загалом. Ми завжди говоримо про те, що ми є тим рубежем між варварами й цивілізованим світом. Але й Захід зараз не настільки вільний, як був рік тому. Він зараз затиснутий зараз ніби між двох стін або камінців, з яких може вилетіти іскра.
З одного боку, вони розуміють, що Росія – ядерна держава. І зброєю щонайменше раз чи два на місяць намагаються потрясти. Тому дати розпастися Росії означає, що ядерну зброю можуть розтягнути нові формування, які можуть там виникнути. За що вони так переживають.
А з іншого боку, вони не можуть програти Росії, бо Росія поставила в ті умови, що воює ж з країнами Заходу, НАТО. Це означає, що Росія виграє у Європи. І цього вони не можуть собі теж дозволити.
Це складне питання. Але ми зараз розберемо. Перше. Не можна стояти на шляху історичного об'єктивного процесу. Росія в такому вигляді існувати в будь-якому разі не буде. Путін не буде нескінченним лідером цієї країни. Безумовно Росія не може диктувати умови світу. Це очевидно. Історичний процес незворотний.
Росія неконкурентна. Вона накопичила таку кількість протиріч, навіть внутрішніх, що вона має розірватися. Це об'єктивно. Треба просто контрольованим зробити цей процес.
Для цього треба, щоб Україна виграла. Тоді в Росії почнеться певний процес. Може, низка етнічних територій відійде чи вони пропишуть не федерацію, а конфедерацію. Немає різниці. Але над арсеналом контроль буде.
Щодо використання цієї термінології. Цей суб'єкт на прізвище Путін вітав з дивним святом 23 лютого. Це – свято програшу совєтської армії в 1918 році. Чудесне свято. Видається абсолютно автентичне саме для цієї Росії. Вона завжди святкує свої програші, видаючи це за якесь там святкування.
Він сьогодні знову ж каже. Говорить, що "ми тут шота… В нас тріада. Ядєрная тріада. "Сармат", "Циркон" і так далєє". Ви розумієте, в якому стані перебуває ця людина? Вона прийшла, програє війну, але з цими понтами сьогодні говорить своєму суспільству, що в них є ядерна зброя.
Та ти скажи своєму суспільству, чому програєш звичайну війну маленькій країні? Маю на увазі співставно територіально з Росією. Це поясни. А не розказуй про тріаду ядерну.
Чи розкажи, який ти герой – відправляєш мільйон людей, вони програють війну, а ти після цього кажеш, що в тебе "Циркон" є. Ну це дуже круто.
Було бажано, що це понтовите суспільство нарешті почало питатися: "Так ти ж там бравував, що ти прийдеш і за 3 дні всіх наваляєш. Ми ж тут в Берлін хотіли за 4,5 дні на танках доїхати. Наших "Іскандерів" всі бояться. Так іди пояснюй, чому ти круто так воюєш".
Але між тим. Повернемось до ключового. Історичний процес – об'єктивна складова. Треба не заважати йому.
І тут переходжу до другого. Сьогоднішня криза. Гігантська, глобальна криза. Не тільки війна, а всі наслідки. Все, що навколо цієї війни. Переформатування глобального простору – політичного, інформаційного в цій війні – це наслідок відкладених рішень.
Конфуз з російським "Сарматом": дивіться відео
Розумієте, відкладені рішення. Неправильні рішення були. Чи відкладені. Коли ви неправильно оцінили, що таке пострадянська Росія. Коли почали загравати з 1997 року з тим, що Росія може бути членом НАТО. Коли ви послухали дивну проповідь Путіна на Мюнхенській безпековій конференції 2007 року.
Коли ви не звернули увагу на те, що Росія робить в Центральній Африці. Коли ви не звернули увагу на розповсюдження ПВК "Вагнера" по світу, яке вирізало голову в прямому ефіру людям. Коли ви не звернули увагу на те, що Росія зайшла в Грузію.
Ба більше, ви ще й налякали Саакашвілі… Пам'ятаєте доповідь так званої групи "Тальєліні", яка вийшла на те, що начебто 25-тисячна грузинська армія спровокувала 53 чи 54-тисячну армію Росії. Це що? Це що, було дивне запаморочення?
Вони спробували довести, що це Грузія – не дійшло до цього, щоб юридично це зафіксувати – ініціювала цю війну.
Ви не реагували на те, що Росія робила в Білорусі певний час, підтримуючи того ж Лукашенка. Ви не реагували на те, що Росія втручалася в справи тих чи інших країн пострадянських в межах ОДКБ. Зокрема, Північний Казахстан.
Ви взагалі не відреагували на те, що Росія прийшла і забрала Крим. Це відкладені були рішення. Не реагували на те, що Росія фінансує політичні партії, спробу перевороту в тій ж Чорногорії. І таке інше.
Це – відкладені рішення. Закриті очі. Сьогодні, мені видається, що політика глобальна змінилася. І це завдяки Україні. Завдяки президенту Зеленському, який безпосередньо говорить: "А навіщо ви закрили очі? Ви дивіться, що робить Росія в Україні. Вбиває. Давайте не будемо робити якісь там абстрактні резолюції про щось".
Так само і з МАГАТЕ. Давайте не будемо якісь абстрактні резолюції про щось. Давайте про "Росатом" поговоримо. Бо це конкретний тероризм – захоплення ЗАЕС.
Оце головне. І сьогодні, мені видається, що очі поступово відкриваються. І це дуже добре. Але маємо пояснювати. Дивіться, дайте об'єктивному історичному процесу дійти до фіналу. І це тоді пришвидшить фіналізацію війни. Не бійтеся того, що буде обов'язково.
Навпаки. Якщо дасте нам швидше зброю, то це швидше закінчиться з менш руйнівними наслідками. Зокрема для Росії. Тому що ми з вами гуманістичні абсолютно. Вийдемо на кордон 1991 року. Зупинимося. І будемо собі дуже уважно спостерігати за внутрішньою трансформацією в Росії. І потребувати від них 3 речей.
- Перше – юридична відповідальність у повному обсязі. Або ми фізично звідти будемо забирати самі людей. Тобто зрозуміло, що цього Константінова з Криму треба буде забрати. Він десь там сховається в Митищах. Ми його звідти заберемо.
- Далі. Репарації. Десятиріччя. Обов'язково, щоб покоління розуміли, що таке війна, яку ти розпочав та яку маєш оплатити по факту.
- Третє. Покаяння. Ми хочемо покаяння. Масштабного. Зрозумілого нам. Те, що не було зроблено в 1991 році. За Радянський Союз. За геноцид радянського типу. Зараз ми хочемо вибачення за геноцид російського типу. Повністю. Обов'язково. Конкретно, сумлінно, масово, масштабно. І це змінить тоді відчуття світу як такого, що світ живе в певних правилах.
Вихід Росії з ДНСО
Пане Михайле, ось цей вихід або ж призупинення Росією участі в Договорі про стратегічне наступальне озброєння. Він мені дуже сильно нагадав про вихід із зернової угоди, що "ми уходім, але остайомся". Мені було схоже на це. Невдалий ядерний шантаж?
Ви абсолютно праві. Ми виходимо, але не виходимо. І наступного дня після заяв для внутрішнього ринку, які зробив Путін, вийшли представники МЗС і сказали, що "так, ми не виходимо, ми призупиняємо. Але це не означає збільшення носіїв, не означає відмову від взаємного контролю. Це означає паритетність ядерну".
Зверніть увагу "Зброя апокаліпсису": що не так із ракетами "Сармат", якими Путін роками залякує світ
І стандартний набір слів, що є в СНВ-3, що нема. В будь-якому випадку маємо розуміти, що це тільки інформаційна складова. Абсолютно примітивна, передбачувана інформаційна складова.
Давайте я задам трохи інакше питання. Взагалі, а що він має говорити? Взагалі, що він має сказати? Що він має своєму трохи дивному народу сказати?
Бачите, навіть говорили про те, що може сказати, що "приєднує" Абхазію та Південну Осетію. Бо перемог в Україні немає. Але навіть на це не наважився.
Тому що Абхазія сказала, що не передбачено, що вони будуть частиною Росії. Вони типу суверенна територія. Між тим це питання Грузії. Хай собі вирішують.
Але між тим. Путіну нема чого казати. Він ж не буде повторно казати, що "ми тут якісь нові регіони…", бо там ці "нові регіони" поступово Україна повертає. Він ж не буде це говорити.
Він не буде говорити, що так круто воює, що там аж 140 тисяч загиблих. На мій погляд, їх більше. На мій погляд, їх набагато більше.