Папірець від путінського законотворця

Групу авторів законопроєкту №246425-8 “Про застосування положень кримінального кодексу Російської Федерації та кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації на територіях тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей" очолює Павєл Крашенніков, президентський канцеляр, з-під пера якого вже вкотре виходить закон, який не має нічого спільного з правом.

Цікаве Війна в Україні викрила чергову бундесверну "зраду"

Свідчення геноцидальної політики

У загальному проєкт повторює положення Федерального закону від 5 травня 2014 року № 91-ФЗ "Про застосування положень Кримінального кодексу Російської Федерації і кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації на територіях "республіки Крим" і "міста федерального значення Севастополя", який вже існує. Водночас одне з формулювань зустрічається вперше і розроблене винятково з метою продовження ведення агресивної війни та вчинення геноциду.

Таким положенням є частина 2 статті 2 законопроєкту, відповідно до якої не є злочинним і караним діяння, відповідальність за здійснення якого встановлена нормативними правовими актами України, якщо воно містить ознаки злочину, передбаченого Кримінальним кодексом Російської Федерації, але було спрямоване на захист інтересів Російської Федерації, псевдоутворень на окупованих територіях Донецької та Луганської областей або охоронюваних законом інтересів громадян або організацій Російської Федерації, терористичних псевреспублік, населення й організацій Запорізької області, Херсонської області".

Беручи до уваги ославлення "героїв" геноциду проти української нації, які вже існують, нагородження їх грамотами й орденами, найменування на їхню честь навчальних закладів, можна стверджувати, що закон спрямований безпосередньо на легалізацію звірств на тимчасово окупованих територіях, заохочення їхнього подальшого вчинення, сприяння реалізації путінської політики винищення українців.

Закон, який не має нічого спільного з правом

Законопроєкт одночасно йде врозріз з нормами міжнародного права, загальними принципами кримінального права та російською конституцією.

По-перше, документом не визначена категорія тих злочинів, за які кримінальна відповідальність наставати не буде. Відтак, потенційно це як ординарні, так і найтяжчі міжнародні злочини. Слід підкреслити, що до міжнародних злочинів не може бути застосована амністія та строки давності, а держави зобов'язані переслідувати винних осіб у кримінальному порядку. Таким чином законопроект порушує норми міжнародного права, частина з яких має характер jus cogens (абсолютних заборон).

Актуальне Програш гопника, який уявив себе всесильним, – це питання часу

По-друге, законопроєкт порушує загальні принципи кримінального права, а саме:

  • презумпції знання закону, відповідно до якого кожна людина має знати, за що настає або не настає кримінальна відповідальність;
  • визначеності, яка передбачає чітке й однозначне тлумачення протиправних діянь. Конструкція "інтереси РФ" порушує цей принцип, оскільки що саме є такими інтересами ні відповідно до законопроєкту, ні до чинної нормативної бази, не зрозуміло;
  • гуманізму щодо потерпілого, який неможливо забезпечити, звільнивши від відповідальності вбивць, катів, ґвалтівників, мародерів;
  • невідворотності відповідальності за діяння, які на момент вчинення становили злочин за міжнародним правом тощо.

По-третє, законопроєкт порушує Конституцію Російської Федерації, а саме: частину 4 статті 15 (верховенство міжнародного права над національним законом), статтю 19 (рівність перед законом) тощо.

Врешті законопроєкт суперечить здоровому глузду: які інтереси мають бути в Російської Федерації, якщо для того, щоб їх захистити, слід вчинити злочин?

Не пропустіть Наша війна за незалежність доруйнує імперію: чим для Росії обернеться її неминуча поразка

Не на користь самим росіянам

Вільне трактування кримінального законодавства стимулюватиме збільшення й так захмарної корупції у РФ, адже доля злочинця залишатиметься на розсуд конкретного судді. Окрім того, злочини "во ім'я Росії" можна вчиняти не лише щодо українців, але й щодо власних громадян – колонізаторів або військових, які відмовляються йти у бій.

В останньому випадку родичі, наприклад, вбитого комбатанта не отримають компенсацію та омріяну "Ладу", адже він буде вважатися особою, яка зрадила інтереси батьківщини. Цілком ймовірно, що зі зростанням невдоволення росіян зниженням рівня життя у зв'язку з агресією проти України з'являтимуться законопроєкти, якими вже щодо самих громадян РФ легалізуватимуться репресії та злочини. Тож росіянам приготуватися: режиму Путіна вже давно не потрібні власні громадяни.