Законопроєкт про мобілізацію: комітет Верховної Ради розглянув усі правки депутатів

Члени комітету опрацювали усі 4269 правок, поданих народними депутатами до другого читання законопроєкту про мобілізацію. Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.

Читайте також Мобілізація 500 тисяч осіб: Сирський відповів, чи є така необхідність

Водночас це не означає, що документ уже готовий до розгляду в другому читанні в сесійній залі парламенту. 

Чи залишились спірні питання

За словами члена комітету Федора Веніславського, наразі деякі питання довелось пропустити. До них планують повернутись, коли буде узгоджена фінальна концепція законопроєкту.

Серед питань, які залишилось доопрацювати – це, зокрема, коректно виписати право на відстрочку від мобілізації загалом, а також для осіб, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю. Крім того, залишили на кінець питання стимулювання до призову на військову службу та обмеження за неявку до ТЦК.

Нагадаю, що у початковій версії йшлося про обмеження прав фізичної особи у виїзді за межі України, обмеження прав на керування транспортним засобом, а також про накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках,
– додав Веніславський.

Що відбуватиметься далі

Ярослав Железняк пояснив, що тепер депутати будуть розглядати додаткові правки комітету, після чого необхідно буде сформувати фінальну порівняльню таблицю. 

Фактично можна б було сказати, що готово на 100%. Але ні. Законопроєкт ще чекає декілька етапів до голосування у другому читанні,
– написав нардеп.

За його словами, через два тижні Верховна Рада перейде до розгляду питання вже в залі парламенту.

Комітет відхилив правки щодо економічного бронювання

• Профільний комітет відхилив правки щодо можливості бронювання громадян з огляду на високу зарплатню та сплачені податки. За словами нардепа Ігоря Копитіна, такі пропозиції порушують принцип рівності громадян.
• В Офісі Президента вважали, що потрібно упровадити економічне бронювання з огляду на реальну заробітну плату. Пропонувалося, що нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на відстрочку, мала становити 30 – 35 тисяч гривень на місяць.
• Водночас група депутатів Верховної Ради пропонувала власне бачення. Вони були прихильниками впровадження податку, на кшталт військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень.
• Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ставився до економічного бронювання скептично. За його словами, раніше вже існував так званий "податок на боягузтво" – однак у жодній країні він не спрацював. Однак у той самий час справді, на одного військового, який захищає Україну, повинні працювати вісім осіб.