Потрібні правильні інформаційні кампанії, – Лубінець про проблеми "вуличної" мобілізації

В інтерв'ю уповноважений Верховної Ради з прав людини поділився своїми думками щодо такого формату проведення мобілізації. Дмитро Лубінець також пояснив, чому багато військовозобов'язаних уникають спілкування з військовими.

Читайте також Мобілізовані вирушають на фронт не одразу: скільки триває підготовка перед відправкою на фронт

Мобілізація та проблема комунікації

Бо очікують, що їм дадуть повістку і на наступний день відправлять на передову. Хто у нас проводив інформаційні кампанії? Коли б роз'яснювали, що буде довготривалий процес підготовки, можливо, за кордоном, що після цього буде психологічна підготовка– зазначив Лубінець.

Він зауважив, що бойові командири розказують, що людей, котрі після підготовки приїхали до них, не відправляють на передову. Що спочатку з ними спілкуються ті, хто вже воював. Після цього змішують групи, щоб пліч-о-пліч з неосвіченою людиною була освічена та ділилася своїм досвідом.

Журналісти пригадали інтерв'ю Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. У ньому він наголосив, що мобілізовані проходитимуть навчання. Дмитро Лубінець зауважив, що Головком "повинен казати, не вони "мають", а вони "пройдуть" підготовку, яка триватиме щонайменше 2 – 3 місяці, і що до цього моменту на передову вони не потраплять на 100 відсотків.

Дійсно, є ганебні випадки, коли хлопців мобілізували, через декілька днів вони були на передовій і загинули. Чи бачили ви хоч одну людину, яка за це понесла покарання? Коли виходить головнокомандувач, він повинен найперше сказати: мінімум три місяці підготовка– підкреслив Лубінець.

Він додав, що по всіх подібних випадках мають бути конкретні прізвища людей, які відповіли за свої дії. Якщо цього не буде, наголосив він, залишатиметься недовіра до мобілізаційних процесів. І що подібні історії будуть, хоч насправді їх не дуже багато.

Проти силової мобілізації

Дмитро Лубінець категорично виступив проти силової мобілізації. Він окреслив різницю між представниками ТЦК та СП і громадянами України, ких кинули у бус.

Представники ТЦК – це посадові особи, які представляють державу. Саме її дії ми аналізуємо в питаннях захисту прав людини. Чи повинен громадянин України захищати батьківщину? Так, це, в тому числі, норма Конституції. Чи є відповідальність за ухилення? Так. Але тут же аналізується процес мобілізації. Чи є повноваження у ТЦК та СП забирати людину в бус? Ні. Чи треба їм їх давати? Ні– наголосив він.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини додав, що як посадова особа він повинен міркувати винятково питанням законодавства.