Потрібні правильні інформаційні кампанії, – Лубінець про проблеми "вуличної" мобілізації

В інтерв'ю уповноважений Верховної Ради з прав людини поділився своїми думками щодо такого формату проведення мобілізації. Дмитро Лубінець також пояснив, чому багато військовозобов'язаних уникають спілкування з військовими.

Читайте також Мобілізовані вирушають на фронт не одразу: скільки триває підготовка перед відправкою на фронт

Мобілізація та проблема комунікації

Бо очікують, що їм дадуть повістку і на наступний день відправлять на передову. Хто у нас проводив інформаційні кампанії? Коли б роз'яснювали, що буде довготривалий процес підготовки, можливо, за кордоном, що після цього буде психологічна підготовка,
– зазначив Лубінець.

Він зауважив, що бойові командири розказують, що людей, котрі після підготовки приїхали до них, не відправляють на передову. Що спочатку з ними спілкуються ті, хто вже воював. Після цього змішують групи, щоб пліч-о-пліч з неосвіченою людиною була освічена та ділилася своїм досвідом.

Журналісти пригадали інтерв'ю Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. У ньому він наголосив, що мобілізовані проходитимуть навчання. Дмитро Лубінець зауважив, що Головком "повинен казати, не вони "мають", а вони "пройдуть" підготовку, яка триватиме щонайменше 2 – 3 місяці, і що до цього моменту на передову вони не потраплять на 100 відсотків.

Дійсно, є ганебні випадки, коли хлопців мобілізували, через декілька днів вони були на передовій і загинули. Чи бачили ви хоч одну людину, яка за це понесла покарання? Коли виходить головнокомандувач, він повинен найперше сказати: мінімум три місяці підготовка,
– підкреслив Лубінець.

Він додав, що по всіх подібних випадках мають бути конкретні прізвища людей, які відповіли за свої дії. Якщо цього не буде, наголосив він, залишатиметься недовіра до мобілізаційних процесів. І що подібні історії будуть, хоч насправді їх не дуже багато.

Проти силової мобілізації

Дмитро Лубінець категорично виступив проти силової мобілізації. Він окреслив різницю між представниками ТЦК та СП і громадянами України, ких кинули у бус.

Представники ТЦК – це посадові особи, які представляють державу. Саме її дії ми аналізуємо в питаннях захисту прав людини. Чи повинен громадянин України захищати батьківщину? Так, це, в тому числі, норма Конституції. Чи є відповідальність за ухилення? Так. Але тут же аналізується процес мобілізації. Чи є повноваження у ТЦК та СП забирати людину в бус? Ні. Чи треба їм їх давати? Ні,
– наголосив він.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини додав, що як посадова особа він повинен міркувати винятково питанням законодавства.