У вівторок, 16 січня, Верховна Рада ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний електронний облік військовозобов'язаних. Йдеться про законопроєкт № 10062.

Дивіться також Це питання про справедливість, – Зеленський про українських військовозобов'язаних за кордоном

Які зміни передбачає новий законопроєкт

В першому читанні проєкт закону №10062 ухвалили ще на початку листопада 2023 року. Але при підготовці до другого читання у нього внесли сотні правок, які суттєво змінили текст документа.

Втім, головна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру "Оберіг".

Зокрема, туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону та адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами. Мовиться також про відомості стосовно документів, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та повертатись.

Водночас в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю, а також інформація про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях.

Вищезгадана інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов'язаного. Відомо, що персональні дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім'ї.

Це має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій – 24 Канал) для військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою в часі та вимагала збирання великої кількості паперових довідок. Втім, наразі це планують змінити на електронний формат.

Серед важливих змін також є створення реєстру військовослужбовців. Відомості про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

Статус УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом з унікальним електронним ідентифікатором. Йдеться про QR-код, штрих-код, а також цифровий код. Зокрема, в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Порушення статті Конституції України

Головне юридичне управління парламенту заявило, що деякі його положення не узгоджуються з нормами Конституції. Мовиться про заборону збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Але крім випадків, визначених законом, і лише "в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини".

Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей та мети, для яких вони зберігаються,
– мовиться у повідомленні.

Як зазначає юридичне управління, будь-яке опрацювання персональних даних повинно бути законним та правомірним, а фізичні особи повинні бути обізнані про те, що їхні персональні дані збирають, наголошується в ньому.

Ці зауваження стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них. Така чутлива інформація, зауважує юридичне управління, оброблятиметься "протягом невизначених законом строків" і не буде "передбачуваною та прогнозованою" для власників персональних даних.

Про непропорційне зростання персональних даних громадян, які потраплятимуть в реєстр, говорить і парламентська опозиція.

До другого читання в проєкті посилили надмірне втручання в приватне життя, наприклад, внесли поправку про реєстр боржників, адміністративні правопорушення та отримані підозри (до вироку суду – 24 Канал),
– заявила представниця Європейської солідарності Ірина Геращенко.

Після ухвалення закону вона заявила, що поправки про надання інформації про адміністративні порушення і кримінальні підозри військовозобов'язаних були відхилені. Втім, залишились інші сумнівні деталі документа, наголосила депутатка.

Робота серверів закордоном

Ще однією суперечливою частиною закону, на якому наголошують депутати, є норма про можливість використання закордонних "хмарних технологій" для зберігання та обробки даних з реєстрів Міноборони.

Раніше законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України. Але при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання таких технологій країн Північноатлантичного Альянсу.

Секретар комітету з нацбезпеки, депутат від фракції "Голос" Роман Костенко каже, що це недопустимо. За його словами, не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном. Він зазначив, що це приклад рішень, які можуть призвести до катастрофічних наслідків.

Водночас Міноборони зауважило, що розміщення українських електронних систем у військових хмарних сховищах країн-членів Альянсу допоможе Україні.

Буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів. Натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури,
– запевнили в Міноборони.

Як зазначили у відомства, це прискорить та розширить доступ Сил оборони України до розвідданих союзників і посилить захист даних від кібератак ворога.

Що ще відомо стосовно законопроєкту про електронний облік

  • На думку Єгора Чєрнева, нардепа і заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, законопроєкт дасть ТЦК ще один інструмент, який має допомогти уточнювати дані військовозобов'язаних.
  • Нардеп також зазначив, що законопроєкт має декілька позитивних сторін. Мовиться про дозвіл поєднати декілька баз даних, спрощення роботи ТЦК, зменшення тиск над військовозобов'язаними.