Днями Давид Арахамія повідомив, що є дві моделі бронювання. Утім, серед депутатів немає одностайності, яку обрати.

Дивіться також Україна має секретну мережу заводів, що виробляє зброю: частина з них під землею, – El Mundo

Будь-які західні гроші чи в формі фінансової допомоги, чи в формі кредитів не дозволено використовувати на оборонні потреби. Тому сьогодні від міцності економіки залежить насправді міцність нашого фронту, і це не перебільшення,
– пояснила членкиня комітету ВР з питань економічного розвитку Галина Янченко.

Таким чином, треба і захищати країну, і тримати економіку на плаву. Брак коштів у бюджеті на зарплати військових – одна з причин, чому у ВР пропонують концепцію бронювання.

Розглядають дві можливі моделі. Перша передбачає, що будь-яка компанія зможе забронювати певну частину працівників, які мають зарплату понад 35 тисяч гривень та сплачують усі необхідні податки.

Друга модель пропонує надавати квоту для компаній, за якої керівник може самостійно вирішити, кого не слід мобілізовувати. За таких працівників мають сплачувати 20 тисяч гривень умовного додаткового військового збору щомісяця.

За словами Галини Янченко, депутати обговорюють, яка частка працівників може підпадати під таке бронювання. Пропонують від 10% до 50%. Нардепка каже, що у Верховній Раді більше схиляються саме до другої моделі: вона включає окремий додатковий збір, який простіше розрахувати та адмініструвати. Але фінального рішення ще нема.

Вона включає можливість бронювання фізичних осіб – підприємців. До ФОПів також можуть застосувати принцип зі сплатою 20 тисяч гривень окремого збору.

Оскільки тривають дискусії, щодо того, яку модель обрати, то про терміни говорити зарано. До обговорення залучені Верховна Рада, Кабмін і Офіс президента.

"Насправді, по-хорошому, ці всі процеси можна і за місяць закінчити, якщо буде згода всіх сторін і якщо не буде ніяких гойдалок з боку популістичних сил, які завалять всю роботу і просто захочуть нажити собі якісь політичні бали", – підсумувала Янченко.