Про конфлікт у Кривому Розі
— Конфлікт у Кривому Розі має два виміри: політичний та економічний. У цьому місті знаходиться одне із найбільших підприємств України — "Криворіжсталь". Уже цього року була заява власника заводу Лакшмі Міттала про бажання продати свою частку.
Ми знаємо, що родина Вілкулів пов'язана з олігархом, який міг би претендувати на "Криворіжсталь". Поки це чутки, але бажання мати контроль над цим містом було б дуже важливим для Ахметова.
— Політичний вимір цього питання полягає в різниці результатів кандидатів — 700 голосів. Якщо подивитися на розкладку на більшості дільниць, то там виграв висуванець "Самопомочі".
Саме нездатність забезпечити ефективний контроль виборів на етапі голосування, свідчить про той факт, що опозиційні сили в цьому місті не спрацювали.
Про ризик нових заворушень в Україні
— Якщо брати ситуацію з червня до жовтня за соціологічними опитуваннями, то досить незначний відсоток українців готовий брати участь у протестах. Ситуація різко змінилася у жовтні-листопаді.
— Скоріше за все, дається взнаки катастрофічна економічна ситуація, невизначеність долі Донбасу, є усвідомлення того, що Україна буксує в плані реформ, є зауваження західних партнерів. У свідомості виборця виникає почуття "ремейку" — бажання боротися проти чинної влади.
Хоча інколи влада сама підливає олії у вогонь. Ситуація в Чаплинці є тому прикладом. Можливо, це провокація, але поведінка правоохоронних органів така ж сама, як і два роки тому.
— Влада, буцімто, й зробила висновки. Але вона не хоче далі у цих висновках: необхідно реформувати правосуддя, далі потрібно здійснювати податкову реформу, зміни в державній службі.
До речі, події на Майдані два роки тому починалися з локальних бунтів. Наприклад, Врадіївка. Чим зараз Кривий Ріг і Чаплинка не є "врадіївками"?
Про остаточну ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС усіма членами союзу
Це дійсно дипломатичний успіх України. Дуже добре, що ми встигли завершити цей процес до пере форматування світових сил після терактів у Парижі. Адже Росія могла б увійти до коаліції з ЄС.
— Не треба, щоправда, забувати про референдум у Нідерландах. У глобальному підсумку, результати цього голосування, звісно, не вплинуть на набуття економічною частиною чинності з 1 січня.