Верховний суд пояснив, чи справді можна відмовитися від мобілізації через релігійні переконання

Українське законодавство дозволяє відмову від проходження військової служби через релігійні переконання. Однак конституційним положення передбачає лише гарантію заміни військової служби на альтернативну.

Дивіться також Чи буде ПЦУ благословляти одностатеві пари: Епіфаній дав однозначну відповідь

Чому слів "мені релігія не дозволяє" недостатньо для звільнення від служби

Верховний суд зазначив, що в умовах збройної агресії Росії є потреба в належному комплектуванні ЗСУ. За таких умов необхідно ретельно перевіряти твердження людини про несумісність її релігійних переконань з військовою службою й вивчити докази. 

У суді наголосили, що це не означає, що можливість реалізації права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.

Конституція України не нормує спосіб доведення віри, однак людина зобов'язана продемонструвати наявність у неї відповідних "глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань" певними даними, крім власних слів та тверджень близьких.

Людину можуть направити на альтернативну службу, не пов'язану з військовою діяльністю

Загалом касаційний кримінальний суд Верховного суду встановив, що гарантоване статтею 9 "Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод" право сповідувати свою релігію чи переконання щодо можливості сумлінної відмови від військової служби "не є абсолютним". Таке право обмежено низкою критеріїв.

Зокрема Конституція України лиш передбачає гарантію заміни військової служби альтернативною невійськовою через релігійні переконання громадянина.

До слова, "пацифізм" чи інші антинасильницькі ідеології не є релігійними переконаннями, які б звільняли від військового обов'язку.